СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
1841137 +17463
Летальні випадки:
36779 +398
Одужали:
1405826 +10722
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 8622424 (+54420). Оновлено: 08:25 10.04.2021

Дев’ять людей і 10 млн грн на рік: стали відомі бюджет та завдання Центру інформбезпеки при МКіП

 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, створений при МКіП, матиме дев’ять працівників, річний бюджет близько 10 млн грн та працюватиме в структурі “Укрінформу”.

Як передає “Новинарня“, про це голова Центру Любов Цибульська сказала в інтерв’ю виданню “Бабель“.

“Близько 10 мільйонів гривень на рік. Дуже мало, але, сподіваюся, згодом буде більше”, – сказала вона, відповідаючи на запитання про розмір бюджету центру.

“Ми говоримо лише про державний бюджет, але на окремі інформаційні кампанії ми плануємо залучати й донорів”, – додала керівниця, яка раніше очолювала групу аналізу гібридних загроз в “Українському кризовому медіацентрі” та була радницею зі страткому начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка.

За словами Цибульської, Центр працюватиме не у складі Міністерства культури та інформаційної політики, а в складі державного інформагентства “Укрінформ”. При цьому керівниками Цибульської є міністр культури Олександр Ткаченко і його заступник з інформаційної політики Тарас Шевченко.

На запитання, скільки людей працюватиме в Центрі, його голова відповіла: “Поки дев’ятеро, разом зі мною. Інші посади ще не заповнено. Я щодня проводжу співбесіди, розглядаю дуже потужних кандидатів, але поки ми не потиснули руки, їхні прізвища не називатиму”.

“Як розподілимо сили? Будуть дві групи: реактивна й проактивна. Реактивна — це ті, хто швидко аналізують новини, спростовують дезінформацію та створюють щоденний продукт — пости в соцмережах, швидкі інфографіки. Другий напрям — це робота над довготривалими речами: інформаційними кампаніями, тренінгами. Це продукт, на який потрібно більше часу”, – сказала Цибульська.

“Є складнощі в певній бюрократичності цих процесів. Спершу я не була до них готова. Приходиш і думаєш: ну, щоб зробити ось це вистачить пари тижнів. А насправді пара тижнів — це тільки щоб почати розробляти, наприклад, технічне завдання. А загалом на запуск процесу треба 3—4 місяці. Поки ми будемо створювати сайт і розробляти айдентику — розпочнемо з соцмереж, із аналітики, моніторингу й реагування”, – розповіла Любов.

За її словами, найперше Центр має почати “створювати контент”: “Важливо робити постійні брифінги для міжнародних представництв. Є дуже багато речей, про які треба повідомити: про діяльність Росії в Криму, про мілітаризацію Криму, про те, як Росія легітимізує Крим, заводячи туди різні європейські бізнеси, про активність у східних регіонах і спроби виправдати ескалацію через фейки. Останній приклад — про “вбитого дроном хлопчика”.

Цибульська зазначила, що “для зручності наших міжнародних партнерів” сайт Центру буде також буде англомовним – “там буде окремо розділ про Крим, порушення свобод у Криму, його мілітаризацію. Або говоримо про дезінформацію довкола COVID-19 — ось, будь ласка. Або буде єдина база російської військової присутності, щоб це було зафіксовано на рівні держави. Є така ініціатива, яка належить InformNapalm”.

“Якщо людям пояснити основні канали поширення російської дезінформації та її основні тези — вони самі почнуть її помічати. Я це вже бачу. Це й називається “стійкість”, – сказала Цибульська, маючи на увазі мірило ефективності роботи Центру.

Також Любов Цибульська пояснила, чим відрізнятиметься її структура від Центру протидії дезінформації, створеному при Раді національної безпеки.

“У нас із РНБО різні експертизи. До Ради нацбезпеки стікається інформація з усіх розвідувальних органів, вони мають право приймати серйозні рішення — наприклад, накладати санкції. Наш центр більше про комунікаційну діяльність. Цю роль я б не применшувала: наприклад, коли у 2016 році Україна закрила доступ до російських соцмереж «ВКонтакте» та «Одноклассники», наші західні партнери й частина суспільства цього не зрозуміли. Ніхто не роз’яснив їм, чому це було необхідно. Ми з колегами [з недержавних комунікаційних центрів] кілька років на конференціях за кордоном пояснювали, що в цих соцмережах проводились масштабні антиукраїнські кампанії. Там закликали вбивати українців на Донбасі. Там крали персональні дані — геолокації наших військових, за якими супротивник потім коригував вогонь”.

Читайте також:
Інформаційна істерія навколо “вбитого дроном” хлопчика може свідчити про підготовку наступу РФ, – Любов Цибульська

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

66
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: