Три замахи на Стерненка об’єднали в одну справу й передали для розслідування в СБУ

Три кримінальні провадження щодо замахів на громадського активіста Сергія Стерненка об’єднані в одне й передані для розслідування у СБУ.

Про це заявила генпрокурорка Ірина Венедіктова в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”, опублікованому у вівторок, 6 квітня.

“Для мене кейс щодо Стерненка дуже важливий, тому що траєкторія руху цього кримінального провадження двостороння – сам активіст був у статусі підозрюваного, а пізніше отримав вирок суду, але що слідство думає про тих, хто скоював злочин щодо самого Стерненка? Відмовчуватися я не дозволю. Наразі на моєму особистому контролі буде провадження з розслідування посягань на нього. Ми подивимося, наскільки можна прискорити процес пошуку замовників, організаторів переслідування, замахів на Стерненка”, – сказала Венедіктова.

Вона додала, що три кримінальні провадження стосовно замахів на Стерненка об’єднані в одне й передані для розслідування до Службу безпеки України.

“Було три провадження в Одеській обласній прокуратурі. Наразі вони об’єднані в одне і передані до іншого органу досудового розслідування – СБУ. Зараз мені доповідають раз на три дні, що відбувається по цій справі”, – сказала Венедіктова.

За її словами, прокуратура зі свого боку зробить все, щоб довести до суду обвинувальний акт щодо осіб, які діяли проти Стерненка.

Нагадаємо, 23 лютого Приморський суд Одеси оголосив вирок активістові Сергію Стерненку у справі за обвинуваченням у викраденні людини – сім років і три місяці ув’язнення з конфіскацією половини майна. Його забрали до СІЗО.

Справа стосувалася викрадення людини в 2015 році, а саме – тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича, керівника осередку проросійської партії “Родіна”.
Потерпілий заявляв, що його викрали, били, катували і вимагали відмовитися від депутатського мандату.
8 вересня 2015 року Стерненка заарештовували за підозрою у викраденні. Він тоді був лідером одеського “Правого сектора”.

Обвинувачення просило позбавлення волі для Стерненка на вісім років із конфіскацією майна.

Читайте також:
“Не чуєш? То дивись”: у день народження Стерненка протестувальники “підпалили” ОПУ, розбили двері і вчинили салют. ФОТО

Паралельне кримінальне переслідування колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка пов’язане, зокрема, і з його самозахистом.
На Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов та/або місцева поліція, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.
Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.

Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.
Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва з міркувань безпеки, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”.

18 травня 2020 року Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові у випадку про самозахист оголосили 11 червня 2020 року, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Мітинги на підтримку Стерненка під Шевченківським судом у Києві 13 і 15 червня 2020 року супроводжувалися сутичками активістів із поліцією.

Тоді суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Спершу йшлося про місце відбування домашнього арешту за місцем приписки – у військовій частині в Одесі, однак невдовзі райсуд вніс уточнення, і Стерненко залишався за місцем фактичного проживання в Києві.
29 січня 2021 року суд пом’якшив запобіжний захід для нього.

Читайте також:
В Одесі оголосили склад суду в справі єдиного затриманого нападника на Стерненка