Азербайджан заявив про знищення ще трьох вірменських “Градів” та відбиття атаки вірмен на ГЕС

доповнено

Міністерство оборони Азербайджану повідомляє, що з вірменської сторони вранці були обстріляні три райони АР.

Про це інформує пресслужба оборонного відомства в понеділок, 12 жовтня.

“Території Геранбойського, Тертерського та Агдамського районів – під обстрілом Збройних сил Вірменії, які не дотримуються режиму гуманітарного перемир’я”, – йдеться у повідомленні.

За даними військових АР, “вночі 12 жовтня ситуація по всьому фронту залишалася стабільно напруженою”.

“Підрозділи Збройних сил Вірменії кілька разів намагалися атакувати позиції азербайджанської армії невеликими групами на Агдере-Агдамському та Фізулі-Джебраїльському напрямках із метою повернути втрачені позиції. Внаслідок проведених бойових дій велика кількість живої сили противника, а також три реактивні системи залпового вогню “Град”, один танк Т-72 і кілька одиниць автомобільної техніки були знищені та виведені з ладу на різних напрямках фронту”, – повідомляють в Міноборони Азербайджану.

У міністерстві енергетики АР також заявили, що “азербайджанські сили ППО 11 жовтня запобігли катастрофі регіонального масштабу, відбивши спроби противника обстріляти місто Мінгячевір”, де розташована гідроелектростанція.

Такі атаки назвали “ще одним злочином, спрямованим проти енергетичної та екологічної безпеки в регіоні”.

“Завдяки знешкодженню підрозділами ППО ЗС Азербайджану ракет, які випустила вірменська сторона, регіональній катастрофі вдалося запобігти. Найбільша ТЕС на Південному Кавказі – “Азербайджан” і Мінгячевірська ГЕС працюють в звичайному режимі”, – зазначили в пресслужбі міненергетики АР.

Водночас вірменські військові також назвали обстановку на фронті “стабільно напруженою”.

“Збройні сили Азербайджану ведуть інтенсивний артилерійський обстріл на південному напрямку в районі карабаського конфлікту. Вночі обстановка в зоні конфлікту була стабільно напруженою. Зараз противник веде інтенсивний артилерійський обстріл на південному напрямку”, – заявила речниця Міноборони Вірменії Шушан Степанян 12 жовтня у фейсбуці.

Читайте також:
Алієв визнав присутність в Азербайджані турецьких винищувачів F-16

Як інформувала “Новинарня“, 27 вересня армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Такі дії в Баку пояснили численними обстрілами з боку вірмен напередодні. Водночас є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та має на меті звільнення територій у Нагірному Карабаху.

Сторони повідомляють про сотні жертв з обох боків, зокрема й серед мирного населення, та значну кількість знищеної техніки.

Азербайджан заявляв про звільнення щонайменше семи сіл на території Нагірного Карабаху, низки (Гараханбейлі, Гервенд, Горадіз, Йухари Абдуррахманли, Ашаги Абдуррахманли, Боюк Марджанли і Нюзгар), знищення кількох постів противника і взяття під контроль важливих висот.

У Вірменії спершу спростовували цю інформацію та стверджували, ніби на іншому боці воюють турецькі найманці.

Влада Вірменії й адміністрація так званої “Нагірно-Карабаської республіки” оголосили воєнний стан і загальну мобілізацію. Парламент Азербайджану прийняв постанову про запровадження воєнного стану в деяких регіонах країни та часткову мобілізацію.

Туреччина заявила про підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією. В Анкарі вважають Вірменію відповідальною за загострення обстановки в Нагірному Карабаху та надають підтримку Азербайджану.

Вірменія розглядає можливість визнання незалежності Нагірного Карабаху, заявив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Водночас у Єревані відкинули пропозиції щодо введення міжнародних миротворців до Карабаху.

При цьому обидві сторони відкидають обвинувачення в обстрілах цивільних об’єктів та називають дані з іншого боку щодо своїх втрат значно завищеними.

9 жовтня за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Азербайджану і Вірменії, а також глави МЗС Росії Сергія Лаврова була досягнута домовленість про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12:00 10 жовтня. Сторони мали б провести обмін військовополоненими, іншими утримуваними особами й тілами загиблих за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста. Однак домовленості про “режим тиші” не були реалізовані.

Як відомо, військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану.
Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – залишаються під окупацією збройних сил Вірменії.
У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню. Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривають безуспішні мирні переговори.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконуються Вірменією, яку підтримує Російська Федерація.

Попереднього разу суттєві бої на кордоні між Азербайджаном та Вірменією зав’язувалися 12 липня.

Читайте також:
“Багатоходівка” на п’ять країн:
як Росія може використати воєнний конфлікт навколо Карабаху для легалізації анексії Криму

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна