У Львові попрощалися з поетом і дисидентом Ігорем Калинцем

У Львові відбувся чин похорону українського поета, дисидента, політв’язня Ігоря Калинця.

Про це повідомив у вівторок, 1 липня, начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

“Справжній голос української інтелігенції. Символ людської гідності та любові до України. Сьогодні ми провели в останню дорогу Ігоря Калинця – видатного поета, письменника, дисидента та багаторічного політв’язня радянських таборів”, – йдеться в дописі.

Зазначається, що після чину поминальної панахиди в Архикатедральному соборі святого Юра на площі Ринок відбулася загальноміська церемонія прощання, після завершення якої похоронна процесія вирушила на Личаківське кладовище.

Ігор Калинець спочиватиме на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря №67.

“Він приклад того, що слово і мова мають значення. Сьогодні, у час повномасштабної війни, ми ще глибше усвідомлюємо вагу його голосу. Він став орієнтиром для мільйонів тих, хто боровся і бореться за незалежну Україну”, – написав начальник ОВА.

Як писала “Новинарня“, у Львові на 86-му році життя помер відомий український поет, дисидент Ігор Калинець.

Довідково

Ігор Калинець – поет, письменник, громадський і політичний діяч, дисидент.
Народився 9 липня 1939 року у Ходорові на Львівщині, в родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму на заході України. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників.

1961 року закінчив філологічний факультет Львівського університету ім. Івана Франка, працював в обласному архіві.

У січні 1972 року, в період масових арештів в Україні, була заарештована його дружина – Ірина Стасів-Калинець.

11 серпня 1972 року заарештовано й самого поета, після чого КДБ намагався схилити його до співпраці або прилюдного каяття, пообіцявши за це звільнити дружину і дати йому спокій.

Читайте також:
Писала вірші, а не “докумєнти”: до 80-річчя з дня народження Ірини Калинець опубліковані архіви КДБ про її арешт

За свою громадянську позицію Калинець отримав шість років суворих таборів і три роки заслання, які відбув на Північному Уралі і в Забайкаллі. Висновок слідчих займав 25 сторінок, де доводили, буцімто вірші Калинця “становлять велику загрозу існуванню радянської влади та монолітності СРСР”.

Перебував у Пермських концтаборах разом із багатьма відомими українцями – Іваном Світличним, Василем Стусом, Миколою Горбалем, Семеном Глузманом. В ув’язненні працював токарем і кочегаром.

На волю вийшов 1981 року. Був реабілітований у 1990-му.

Після повернення із заслання був редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури.

Разом із дружиною Ігор Калинець розшукав могилу поет Богдана-Ігоря Антонича у Львові, це був його улюблений поет.

Автор 17 збірок поезії, численних прозових творів, публіцистичних статей.

У 1992 році Ігор Калинець удостоєний Шевченківської премії за книжку вибраних поезій “Тринадцять аналогій”.

Читайте також:
Помер письменник Валерій Шевчук