Писала вірші, а не “докумєнти”: до 80-річчя з дня народження Ірини Калинець опубліковані архіви КДБ про її арешт

До 80-річчя з дня народження української письменниці, дисидентки Ірини Стасів-Калинець у вільний доступ онлайн викладено 30 розсекречених документів з її архівно-слідчої справи.

Унікальні скан-копії опублікував Архів національної пам’яті спільно з Центром досліджень визвольного руху та Архівом Служби безпеки України.

Переглянути й завантажити документи можна на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху за посиланням.

Ірину Калинець заарештували за “антирадянську агітацію та пропаганду” в січні 1972 року. Разом із чоловіком, Ігорем Калинцем, поетку засудили до шести років ув’язнення в таборах та трьох років заслання.

Приводом до арешту стала участь Ірини в різдвяній коляді.

“Радянські спецслужби почали проводити «чистки» серед інакомислячих перед 50-ю річницею створення Радянського Союзу. Разом із Калинець були заарештовані ще сімнадцять представників української інтелігенції Києва та Львова”, — розповідає координатор Електронного архіву Денис Пасічник.

Серед викладених у мережу документів — характеристика зі школи на Ірину Стасів-Калинець, листи та заяви Ірини на захист незаконно ув’язненого Валентина Мороза, довідки УКДБ по Львівській області щодо публікацій в іноземних виданнях її робіт тощо.

Також опубліковано протоколи допиту самої Калинець і свідків у її справі, зокрема В’ячеслава Чорновола та Ігоря Калинця, який свідчити проти дружини відмовився.

А свідок Василь Стус на запитання, які антирадянські документи виготовляла і поширювала підозрювана, відповів, що Ірина пише вірші, а не “докумєнти”.

Довідка:

Ірина Стасів-Калинець — філологиня, громадська діячка, поетеса, письменниця, шістдесятниця, громадська активістка.
Народилася 6 грудня 1940 року у Львові в сім’ї греко-католиків. Родичі мали зв’язки з ОУН та були вивезені до Сибіру. Навчалася на філологічному факультеті університету ім. І. Франка.
Після його закінчення працювала методисткою обласного будинку народної творчості, вчителькою, бібліотекаркою, викладачкою української мови та літератури у Львівському політехнічному інституті.
У 1970 Ірину Калинець звільнили з роботи. Вона знайшла роботу ткалею, викладала українську мову й літературу на замінах. Водночас активно долучилася до акцій підтримки засуджених дисидентів Валентина Мороза, Ніни Строкатої, писала листи і звернення до прокуратури та Верховного Суду УРСР на їх підтримку.
12 січня 1972 року була заарештована й засуджена до 6 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 3 років заслання. Покарання відбувала у Мордовії (село Барашево, табір ЖХ-385/3-4).
Нагороджена Орденом княгині Ольги II і III ступеня.
Померла 31 липня 2012 року після важкої хвороби.

Читайте також:
100 років полковнику УПА Василю Галасі: опубліковано архівні документи

Розкриті архіви онлайн: в УРСР розстріляли чиновників статистики, які показали втрати населення через Голодомор

За підтримки Українського культурного фонду
в межах програми “Культура в часи кризи: інституційна підтримка” (додатковий конкурс)