Розкриті архіви онлайн: в УРСР розстріляли чиновників статистики, які показали втрати населення через Голодомор

У 1937 році радянський каральний орган – “Народний комісаріат внутрішніх справ” (НКВД) – розстріляв чиновників від статистики, які за результатами перепису населення показали значні демографічні втрати України після Голодомору 1932-1933 рр. Архівні документи про цей злочин відтепер доступні онлайн.

Про це повідомляє Архів національної пам’яті.

Зазначається, що робота проводилася АНП спільно з Центром досліджень визвольного руху та Архівом Служби безпеки України.

“Результати перепису показали значні демографічні втрати після Голодомору. Щоб якось пояснити виявлену недостачу мільйонів людей, НКВД назвав працівників державних статистичних інституцій «шкідниками», звинуватив їх у спотворенні результатів перепису, причетності до правотроцькістських організацій і, зрештою, розстріляв”, – ідеться в повідомленні.

Зокрема, були репресовані:

• Асаткін Олександр Миколайович — голова управління народно-господарського обліку УРСР, пізніше член президії Академії наук (розстріляний у Києві 2 вересня 1937 року);
• Вейцбліт Ілля Ісаакович — голова відділу обліку населення управління народно-господарського обліку УРСР (розстріляний у Києві 2 вересня 1937 року);
• Квіткін Олімпій Аристархович — голова відділу перепису населення центрального управління народно-господарського обліку УРСР (розстріляний у Москві 28 вересня 1937 року);
• Кустолян Євген Олексійович — працівник секретаріату ЦК ВКП(б), заступник голови управління народно-господарського обліку УРСР (розстріляний у Києві 2 вересня 1937 року).

Оприлюднена колекція “НКВД і перепис населення 1937 року” налічує 35 документів, які тепер доступні для завантаження й перегляду на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

До збірки увійшли спеціальні повідомлення і зведення УГБ НКВД про особливості проведення перепису в регіонах; анкети зі справ арештованих виконавців перепису населення; протоколи допитів виконавців перепису та “очних ставок”; вироки про засудження до розстрілу й акти про виконання вироків.

Обкладинка слідчої справи економіста Євгена Кустоляна, уродженця Харкова:

Обкладинка слідчої справи Іллі Вейцбліта, уродженця м. Деражня (тоді Вінницька область):

Довідка про розстріл Кустоляна:

“Справи проти виконавців перепису були абсолютно фіктивними — так хотіли приховати правду про демографічні наслідки Голодомору, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — У пізніших, реабілітаційних, матеріалах справи, є свідчення про фізичні та моральні тортури, застосовувані до підслідних, які свідчили про різницю в кілька мільйонів між очікуваним та реальним переписом населення”.

В Архіві нацпам’яті також нагадали, що на сайті Електронного архіву у вільному доступі є опубліковані раніше збірки документів про Голодомор:

• “Щоденники свідків Голодомору 1932-1933 років”;
• “Іноземні дипломати про Голодомор 1932-1933 років у документах ОГПУ”;
• “Спротив Геноциду: селянські повстання 1930-1932 років”;
• “Репресії в час Голодомору”.

28 листопада 2020 року – в четверту суботу листопада – в Україні відзначають День пам’яті жертв Голодоморів.

Читайте також:
День пам’яті жертв Голодомору: українців закликали запалити свічки й залишатися вдома

“Якою була б Україна, якби не штучний голод”: УІНП випустив нову книгу й ВІДЕО до роковин Голодомору

УІНП випустив ролик про боротьбу українського селянства проти колективізації. ВІДЕО

За підтримки Українського культурного фонду
в межах програми “Культура в часи кризи: інституційна підтримка” (додатковий конкурс)