У Черкасах суд виправдав чоловіка у справі про поширення в соцмережі “неправдивих чуток” про коронавірус

Суд у Черкасах закрив провадження у справі про адміністративне порушення з боку чоловіка, адвоката за фахом, на якого поліція склала протокол за поширення в соцмережі “неправдивих чуток” про коронавірус.

Адвокат, який залишається неідентифікованим, зробив відповідний допис у фейсбуці ще 23 березня. Придніпровський райсуд Черкас виправдав його постановою від 9 червня.

Відповідно до поліцейського протоколу, чоловік розмістив на своїй сторінці у Facebook “неправдиве повідомлення” (підводку до поширення статті), що могло викликати паніку серед населення.

“Трохи жорстко, але в цілому вірно. Мені самому вже декілька днів не давало спокою питання, навіщо робити карантин для всіх, якщо переважна більшість переносить коронавірус в легкій формі або взагалі без симптомів? Навіть з точки зору елементарної логіки, правильним було б ізолювати тих, для кого цей вірус є небезпечним (людей від 60 років). При цьому економіка б працювала, а всі ресурси (державні, місцеві, приватні) можна було б спрямувати на забезпечення цих людей (доставку продуктів, ліків, медичні обстеження тощо)”, – ішлося в підводці, відповідно до повідомлення “Судово-юридичної газети”.

На даний час мережа Facebook не містить такого допису (він видалений або закритий).

На суді адвокат, який захищав себе сам, свою вину не визнав.

Він пояснив: у соціальній мережі Facebook може зареєструватись будь-яка особа та під будь-яким іменем. Крім цього, доступ до Facebook не захищений електронним цифровим підписом або іншими надійними засобами ідентифікації особи. Отже, розмістити інформацію, вказану в протоколі, могла будь-яка особа.

Адвокат переконував, що зазначений в протоколі допис не розміщував, цей допис йому не знайомий та як він з’явився на його сторінці, йому не відомо. Будь-яких достовірних доказів того, що спірний допис розмістив саме він, у матеріалах справи немає.

Отже, твердження про вчинення ним адміністративного правопорушення є безпідставним, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про поширення спірної інформації саме ним.

Крім того, відповідно до ст. 30 Закону України “Про інформацію”, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Така правова позиція викладена в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”.

Перше речення допису, за словами адвоката, виражає відношення автора до розміщеної нижче статті і не містить жодних тверджень про факти.

Друге речення допису оформлено у вигляді запитання доцільності форми запровадженого карантину. Воно за своєю формою (питальне речення) не може містить фактичних тверджень.

Трете речення містить пропозицію автора щодо правильної, на його думку, форми карантину і також і не містить жодних тверджень про факти.

Четверте речення виражає думку автора щодо позитивних наслідків у разі зміни форми карантину. Воно, як і всі попередні, не містить жодних фактичних тверджень.

Таким чином, весь допис не містить жодного твердження про факти, а складається цілком з оціночних суджень, висловлення яких не може бути підставою для відповідальності, переконував адвокат.

Що стосується поширеної ним статті, то її текст узагалі відсутній у матеріалах справи.

Крім цього, ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в інших матеріалах справи не зазначено, яка саме інформація є твердженням про факти. Отже, твердження про поширення ним неправдивих чуток є безпідставним, оскільки вся інформація, викладена в дописі, є оціночними судженнями, а не фактичними твердженнями.

Суд став на бік відповідача та визнав: будь-які достовірні докази того, що зазначений у протоколі допис розмістив саме адвокат, у матеріалах справи відсутні; інших доказів суду не надано.

Співробітники поліції ані в протоколі, ані в інших матеріалах справи не зазначили, яка саме інформація, розміщена в дописі, є недостовірною, також не надано жодного доказу недостовірності будь-якої поширеної інформації.

У такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у Суду.

Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь обвинуваченої особи, і вони не дають змоги суду однозначно оцінити її дії як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-1 КУпАП.

“Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція)”, – ідеться в постанові.

“Об’єктивною складовою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-1 КУпАП, є саме поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Неправдивими чутками слід вважати будь-яке повідомлення переважно усного характеру про будь-кого та будь-що, що суперечить (не відповідає) дійсності (формальний склад), оскільки в ході судового розгляду суду не надано достатніх та допустимих доказів вчинення ОСОБОЮ вищевказаних порушень, а тому відсутня складова вищезазначеного правопорушення”, – пояснила суддя Юлія Михальченко.

Суддя встановив, що докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого статті 173-1 КУпАП, у справі відсутні. І закрив її за відсутністю в діях адвоката складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів.

Довідково. Стаття 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (“Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку”) тягне за собою накладення штрафу від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Нагадаємо, у середині травня СБУ звітувала, що “викрила 370 інтернет-агітаторів”, які поширювали фейки про коронавірус.

Як писала “Новинарня“, виконавчий комітет Черкаської міської ради своїм рішенням від 30 квітня достроково послабив карантинні обмеження вже з 1 травня, дозволивши роботу багатьох закладів, а також міських парків та скверів і розташованих на їх території атракціонів. Мер Анатолій Бондаренко пояснив це намаганням забезпечити рівні умови для різних видів бізнесу.
Поліція у відповідь розпочала кримінальне провадження за цим фактом. Також грубі випади на адресу Бондаренка вчинили президент Володимир Зеленський і заступник голови офісу президента Сергій Трофімов.
Мер заявив, що “Черкаси чинитимуть опір”.

Читайте також:
Топ-7 факапів поліції: як суди завертають адмінпротоколи про порушення карантину