СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
370417 +7342
Летальні випадки:
6868 +113
Одужали:
151632 +2990
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 3176397 (+47162). Оновлено: 08:49 29.10.2020

«Карантинне» свавілля на тлі знищення Києва: як мешканці столиці протистоять безконтрольним забудовам і кому допомагає поліція

Після жорсткого затримання поліцейськими Олександра Навроцька звернулася до травмпункту. Фото: ФБ Aleksandra Navrotskaya

автор: Леся Шовкун

Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо перевищення службових повноважень працівниками поліції, які 8 квітня грубо затримали мешканку Києва Олександру Навроцьку – дівчина знімала на відео, як цілий загін спецпризначенців «пакує» в автобус кількох її сусідів.

Відбувалося це все на розі вулиць Лабораторної та Предславинської в центрі столиці, біля скандального будівельного майданчика, де компанія одіозного забудовника Андрія Вавриша планує звести чергову висотку – впритул до сусіднього будинку й із загрозою для стану архітектурної пам’ятки, римо-католицького Свято-Миколаївського костелу.

Як повідомили «Новинарні» в адвокатському об’єднанні «Роман Гайдай та партнери», слідчий виніс ухвалу стосовно проведення медичної експертизи для встановлення характеру і походження тілесних ушкоджень на тілі Олександри, які виникли в момент її затримання працівниками поліції.

Ця історія, яка відбувалася фактично в онлайн-режимі, неабияк збурила й без того знервовані посиленням пов’язаних із коронавірусною епідемією обмежувальних заходів українські соцмережі. Адже, окрім уже традиційного в таких випадках «безпредєлу» поліції й найнятих забудовниками тітушок, цей випадок охарактеризувався неприємними нововведеннями з боку «правоохоронних» органів: підставою для затримання людей стало нібито порушення ними карантинного режиму.

«Чинила злісну непокору»: Як усе відбувалося

8 квітня, через два дні після запровадження жорсткіших обмежувальних заходів у зв’язку з епідемією коронавірусної інфекції («у парки без собаки не потикатися, на вулиці більш ніж по двоє не збиратися, поза домом без маски не дихати» тощо), мешканка Печерського району столиці Олександра Навроцька наважилася вийти на вулицю. З більш ніж поважної причини: дівчина потерпала від мігрені, а знеболювальне закінчилося.

Проте до аптеки вона того дня так і не дійшла. Біля будівельного майданчика перед своїм будинком по вулиці Предславинській Олександра побачила якийсь дивний рух за участю великої кількості силовиків, почала знімати події на телефон і просто «у прямому ефірі» потрапила спершу під гарячу руку спецназівців, а потім – у поліцейський відділок. Де їй «впаяли» порушення карантинних вимог і… проведення мітингу. Хоча хто-хто, а Саша умови «карантину» якраз виконувала.

«Чесно кажучи, я сумніваюся, що Україна готова до повномасштабної епідемії. Тому справді сумлінно дотримуюся вимог карантину: ношу маску, рукавички, завжди маю з собою антисептик. І взагалі, сиджу вдома й виходжу дуже рідко», – наголосила Олександра в коментарі «Новинарні».

До речі, підтвердженням її слів є кадри як з її власного стріму, так і з кількох інших відео, відзнятих там же іншими перехожими: на них видно, що Саша в масці.

Чому, замість іти собі далі в аптеку, дівчина зупинилася й почала знімати відео, кожному небайдужому киянину, який зіштовхувався з незаконними забудовами, зрозуміти нескладно. Та перш ніж увімкнути камеру на смартфоні, Саша спробувала з’ясувати причини пожвавлення біля будівельного паркану.

«Я побачила там багато поліцейських, зокрема в червоних беретах. До речі, якщо говорити про карантин – мені здається, їх було точно більше 10 чоловік.

Це центр міста, вузька вуличка. Вірогідність зустріти на ній спецпризначенців, м’яко кажучи, мінімальна. Власне, я там такого ще ніколи не бачила. Звісно, мені стало цікаво, що відбувається. Адже коли ви бачите багато поліції, то перша думка – щось сталося», – зауважує Навроцька.

Дівчина каже: з огляду на нещодавнє посилення обмежувальних заходів, спершу вирішила, що це забудовники порушують умови карантину, і поліцейські приїхали їх оштрафувати абощо.

Та на запитання зацікавленої киянки спецпризначенці, за її словами, нічого конкретного  не відповіли.

«При цьому жодних вимог – щоб я там не ходила, наприклад – мені озвучено не було», – запевняє Олександра. – Тому, не отримавши відповіді, я просто перейшла на інший бік вулиці і почала знімати».

Так само зробили й кілька її сусідів, яких також зацікавила ця ситуація.

Що сталося далі, можна побачити на стрімі Навроцької. Спершу спецпризначенці починають «пакувати» у підігнаний автобус тих, хто стоїть з їхнього боку вулиці, потім помічають саму Олександру й біжать до неї, вимагаючи заховати телефон.

Оскільки вимогу дівчина виконала й заховала телефон у кишеню, далі зображення на певний час зникає й чути лише її крики дівчини про те, що їй боляче, та вимоги іншої жінки викликати «швидку».

Далі є ще фрагмент, на якому видно, як дівчина стоїть навколішки в автобусі у приспущеній масці й скаржиться на те, що їй немає чим дихати.

«Чесно кажучи, я просто боюся переглядати це відео. Це для мене справді великий стрес», – зізнається Саша.

Вона запевняє, що сама не знає, як телефон не вимкнувся й продовжував запис.

«Я дуже слабенький користувач фейсбуку, на мінімальному рівні. Як мені вдалося вийти в прямий ефір – узагалі не уявляю. Там видно, що в мене камера крутиться – це в якийсь момент мені написало, щоб я перевернула телефон… Ну, тобто, це мій перший прямий ефір.

І коли я поклала телефон в кишеню, то поняття не мала, що він щось далі пише. А потім мене так закидали в той автобус, що куртка задерлася, разом із кофтою. І з кишень почало все випадати… І я, стоячи там на колінах, намагалася все це зібрати», – розповідає Навроцька.

Як з’ясувалося вже потім, окрім неї, в автобус кинули ще шістьох людей і навіть… собаку, якого вигулював інший місцевий мешканець, Петро Михайленко (обоє сумлінно виконували вимоги карантину й вигулу: чоловік був у масці, пес – у наморднику).

“Затриманий” пес перед Печерським відділком поліції. Кадр з відео

Михайленко, до речі, також знімав події на відео.

Позаяк разом із затриманими в автобус набилися й силовики, частина з яких була без масок, сенс карантинних обмежень був втрачений остаточно.

Тим дивовижнішою видається причина затримання, записана у виданому Олександрі Навроцькій адмінпротоколі. Де дослівно написано: «вчинила злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме залишити місце скупчення осіб, під час карантинних заходів» (пунктуацію збережено) та «проводила мітинг проти забудови».

Фото: ФБ Aleksandra Navrotskaya

Втім, «причину» свого затримання дівчина дізналася лише через кілька годин перебування у відділку. Коли її схопили й тягли в автобус, то теж нічого не пояснювали.

«Коли я починала знімати, у мене навіть думки в голові не виникло, що це може закінчитися чимось подібним. Що мене можуть “запакувати”, та ще й силою, і ще й принижувати! Щоб ви розуміли: у мене немає якогось “важкого минулого”, я ніколи не потрапляла в такі ситуації… та й узагалі в поліцію ніколи не потрапляла!» – наголошує Саша.

«Думаю, така агресія з боку поліції була пов’язана з тим, що правила карантину нарешті розв’язали їм руки відносно моїх сусідів, які протестували проти будівництва Вавриша під моїм домом до початку карантину. Відчули смак влади», – припускає дівчина.

«Множинні забої та гематоми»: Як «запрошують» до відділку поліції

Вже з відділку їй вдалося зателефонувати знайомому, який допоміг порадами, як поводитися й на які закріплені законодавчо права посилатися.

«Прийшов слідчий, забрав мене до себе в кабінет і каже: давайте пояснення. Я запитую: з приводу чого? У нас же є конституційне право на свободу пересування. І якщо до мене немає ніяких конкретних претензій, і мені не можуть навіть сказати конкретну причину мого затримання – значить, я можу піти. Слідчий на це м’явся, м’явся… І все одно “давайте пояснення”».

Зрештою дівчину таки відпустили, «впаявши» порушення за двома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення: нововведеною Ст. 44-3 («Порушення правил щодо карантину людей») та Ст. 185 («Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця»).

Далі справу має розглянути суд, який вирішить, чи належить їй сплатити штраф.

Читайте також:
Топ-7 факапів поліції: як суди завертають адмінпротоколи про порушення карантину

Цікавий момент: розписуючись у журналі, Олександра прочитала, що у відділок вона була «запрошена» (!).

Результати цього люб’язного «запрошування» записані в довідці з травмпункту, куди дівчина прийшла на огляд через день після описаних подій: «множинні забої та гематоми обох гомілок та правого плеча».

Фото: ФБ Aleksandra Navrotskaya

Завдяки розголосу, який отримала ця ситуація в соцмережах, Олександра отримала потужну підтримку з боку активістів, що борються проти незаконних забудов у Києві, правозахисників та юристів. Її інтереси захищає адвокатське об’єднання «Роман Гайдай та партнери», за допомогою якого Навроцька подала скаргу на дії поліції при її затриманні в Державне бюро розслідувань, що відкрило кримінальне провадження щодо перевищення службових повноважень.

Також дівчину підтримує депутатка Київради від «Самопомочі» Наталія Манойленко.

Тут були пам’ятки: Як забудовники стирають обличчя Києва на схилах Черепанової гори

Звісно, хочеться сподіватися, що справедливість переможе й винних буде покарано. Проте всі ці події вже вкотре привернули увагу до того свавілля, яке чинять у Києві і з Києвом забудовники за підтримки «кришувальників» у правоохоронних органах та міській владі.

Мікрорайон навколо Черепанової гори, в якому відбувалися описані події, належить до найбільш постраждалих у цьому сенсі місцевостей столиці. Починаючи з кінця 1990-х, у ньому фактично не залишилося старіших житлових будинків, мешканці яких у різний час не протестували б проти кричущої забудови впритул до їхніх вікон – на місці колишнього скверу, дитячого майданчика, по-варварському зруйнованої пам’ятки ХІХ століття тощо.

Та попри протести й намагання достукатися до влади, велетенські висотки впритул одна до одної (і, звісно, без жодної спроби бодай якось вписати їх в ансамбль уже наявної забудови) повиростали на колишніх зелених територіях НСК «Олімпійський» та навколо вже зовсім «задушеного» хмарочосами Миколаївського костелу авторства Владислава Городецького.

Будівництво біля костелу святого Миколая в Києві. Фото: Andriy Dubchak /Radiosvoboda.org

Десь там позаду, за трьома висотками розташованого на перетині вулиць Предславинської й Лабораторної ЖК “Метрополь”, ще видніються шпилі костелу. Фото: ЛУН

Зрештою, костел іще має бути «вдячний» забудовникам, що принаймні залишається стояти, хоч стан будівлі й залишає бажати кращого. Адже багатьом його ровесникам пощастило значно менше.

Наприклад, будинку на вулиці Димитрова, 1 (нині – Ділова), зведеному 1896 року за проєктом міського архітектора Олександра Кривошеєва. Наприкінці ХІХ сторіччя там розміщувалися казарми 1-го Уральского козацького полку, в 1918-1919 роках – 1-й кінний полк Вільної України війська Центральної Ради.

Наприкінці ХХ століття красивий особняк став офісом «Градобанку», після банкрутства якого будівлю цілеспрямовано довели до плачевного стану і зрештою зруйнували у 2007 році. Тепер на її місці – перший з трьох будинків елітного ЖК «Тетріс».

Зрештою, історій зруйнованих заради забудови пам’яток архітектури в центрі столиці загалом і мікрорайоні, про який іде мова, зокрема – безліч.

Серед останніх таких кричущих випадків – знесення забудовниками в листопаді 2019 року садиби по вулиці Лабораторній (колишня Ульянових), 9-Б, внесеної в Державний реєстр нерухомих пам’яток України.

Садиба по вулиці Лабораторній, 9…

…і те, що від неї залишилося після знесення. Фото із соцмереж

У жовтні 2019-го Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі про зняття з цієї будівлі статусу пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Але забудовникам із ТОВ «Скайпроджект» так нетерпілося, що вони знесли будинок, навіть не дочекавшись засідання суду.

Громадськість, зрозуміло, обурилася. Більше того, в поліцію та до Мінкультури звернувся навіть Департамент охорони культурної спадщини директор якого Олександр Никоряк назвав зухвальство з боку забудовників «злочином проти культурного надбання»

Але прекрасну історичну садибу так чи інак уже не повернути.

Ще 2005 року з дозволу Кабміну зрівняли з землею й сусідній дім на розі Лабораторної та Предславинської (номер 7/20), зведений у 1900-му за проєктом архітектора Андрія-Фердинанда Краусса. Знавцям київської старовини він був відомий як особняк Свєшникової.

Такий вигляд до мав перед знесенням “особняк Свєшникової” на перетині вулиць Лабораторної і Представинської

Тепер на його місці добудовують ЖК «Метрополь». Забудовники, до речі, хваляться, що з його квартир відкривається вид на Миколаївський костел.

Фото: ЛУН

Швидше за все, така сама сумна доля рано чи пізно чекає й будинок за адресою Лабораторна, 11, де наприкінці ХІХ сторіччя мешкала тітка Лесі Українки Олена Косач та збиралися члени літературного гуртка «Плеяда».

Дуже вже він «не вписується» в спотворене архітектурне обличчя вулиці й плани забудовників. Як стверджують мешканці, компанія «Скайпроджект» давно планує викупити і його.

Будинок на Лабораторній, 11 поки що стоїть. Та чи надовго? Фото із соцмереж

Та що там казати, якщо навіть будівлю чинного Коледжу геологорозвідувальних технологій (екс-Геологорозвідувального технікуму, вулиця Василя Тютюнника, 9 – колишня Анрі Барбюса), в яку впирається Лабораторна своїм верхнім кінцем, цілеспрямовано доводять до руйнації.

Коледж іще працює, але його колишній гуртожиток, розміщений у тому самому комплексі будівель, вже відселено й занедбано, а майданчик поруч загороджено будівельним парканом.

Подейкують, за далекосяжними планами забудовників на місці комплексу споруд технікуму має постати цілий житловий квартал. «Елітний», звісно ж.

Торік у гуртожитку завалилася кутова стіна разом із башточкою, яка її увінчувала. На щастя, ніхто не постраждав, але жодних ремонтних робіт там так і не ведеться.

Колишній гуртожиток Геологорозвідувального технікуму, вулиця Василя Тютюнника, 9

Фото із соцмереж

Мешканці сусіднього житлового будинку по вулиці Василя Тютюнника, 5-Б, вже довгі роки ведуть боротьбу проти запланованого на схилі між ексгуртожитком та їхнім домом будівництва чергового комплексу висоток. Який загрожує остаточно перетворити будинок 5-Б на аварійний, адже стіни радянської дев’ятиповерхівки вже пішли величезними тріщинами після будівництва висотки на ґрунтових водах з іншого боку…

Від Ульянових до «Вашингтона» через «Еліту-центр»… і причому тут муніципальний хор «Київ»

Втім, таких сумних прикладів можна наводити чимало. Тож повернімося до ділянки на Лабораторній, 12, навколо якої розгорівся «карантинний скандал».

До 2004 року там стояла двоповерхова будівля, де у 1903-1904 роках мешкали родичі Володимира Леніна: його мати Марія, брат Дмитро та сестри Ганна і Марія Ульянови. За радянських часів у будинку створили Музей-квартиру родини Ульянових, а вулиця аж до 2009 року, коли їй повернули стару назву, носила їхнє ім’я.

Фрагмент будівлі Музею Ульянових у Києві, радянські часи. Фото: Wikimapia

Після розпаду СРСР і «розвінчання культу» Ульянова-Леніна колекцію музею перевезли в Музей історії Києва, а в будиночку ще протягом якогось часу діяла дитяча бібліотека і розміщувався Муніципальний камерний хор «Київ».

Зрештою будинок було вирішено знести, бо, як зазначили в Міністерстві культури, «він був серйозно пошкоджений під час Другої світової війні і втратив свою автентичність».

Втім, тоді плани звести на його місці 18-поверховий «елітний офісно-житловий комплекс з підземним паркінгом» накрилися разом із викриттям будівельної афери корпорації «Еліта-центр», яка «забила» за собою цю ділянку.

«З того часу договір оренди під забудову цієї ділянки неодноразово подовжувався. Останній раз це сталося приблизно рік тому, і це питання навіть не виносили на сесію. Оренду просто продовжили рішенням земельної комісії Київради…» – розповіла виданню «Хмарочос» депутатка Київради Наталя Манойленко.

Тепер забудовником виступає компанія SAGA Development, яка запланувала звести на місці колишнього музею 22-поверховий житловий комплекс.

За даними з відкритих джерел, за компанією SAGA Development стоїть сумнозвізний бізнесмен-забудовник Андрій Вавриш, якому в Києві «море по коліна». Особливо після приходу до влади Володимира Зеленського та його команди, в якій Вавриш має хороших друзів.

Читайте також:
Богдан назвав двох осіб, з якими я маю погоджувати всі рішення, – Кличко

ЖК Washington Concept House, який має постати на Лабораторній, 12, має масштабний і, м’яко кажучи, естетично непривабливий вигляд (втім, про смаки не сперечаються). Що, звісно, зовсім не тішить мешканців сусідніх житлових будинків, яким просто перед вікнами планують втулити багатоповерхове одоробло.

Проєкт ЖК Washington Concept House

Втім, представники SAGA Development у притаманному столичним забудовникам стилі переконують, що з місцевими мешканцями у них дружба і взаєморозуміння. А конфлікт, мовляв, роздувають «професійні активісти», які постійно блокують таке чудове будівництво в чиїхось інтересах і підбурюють до протестів «нечисленних» сусідів будмайданчика.

«Наша ініціатива була в тому, щоб створити єдиний для всього кварталу громадський простір з ландшафтним дизайном та зонуванням місць для відпочинку різних груп. Але тоді мешканців набагато більше турбувала безпека самого будівництва, особливо для дітей на місцевих майданчиках. Тому ми також взяли на себе зобов’язання зробити спеціальні накриття, щоб убезпечити подвір’я та майданчики», – запевняє піар-директор компанії SAGA Development Наталія Рева.

Будівельний майданчик на Лабораторній, 12, березень 2020 року. Фото: ФБ

«У нас по цьому будівництву тривале листування з різними органами, – пояснює ситуацію з іншого боку місцева мешканка Олександра Навроцька. – По ньому в жовтні був припис Міністерства культури про те, що треба зупинити будь-які роботи на цій ділянці. Попри це, будівництво продовжувалося. Забудовник подав в Окружний суд позов про призупинення припису Мінкульту».

Цікаво, що номінальним позивачем є Концертний заклад культури «Муніципальний академічний камерний хор “Київ”, який номінально й виступає замовником будівництва.

«Суд відкрив провадження і зупинив дію припису до розгляду справи. А справу можна розглядати до 2023 року. Там же за цей час можна хоч цілий квартал побудувати! Зрозуміло, що ми протестували. Мінкульт оскаржив рішення Окружного суду в Апеляційному, було вже кілька засідань. Я теж ходила на одне з них» – каже Олександра.

Олександра Навроцька. Фото: ФБ

«Професійною» активісткою вона себе не вважає, але небайдужою – однозначно. І таких серед її сусідів багато. Люди готові відстоювати свої права, в тому числі й шляхом протестів, які тут відбувалися вже неодноразово. Наприклад, під час пікету в березні на його учасників (переважно літніх жінок) напали тітушки, в декому з яких користувачі соцмереж згодом розпізнали учасників рейдерського захоплення сільськогосподарського кооперативу в Київській області.

Проте, як переконує Саша, під час карантинних обмежень жодних масових акцій біля будівництва не проводилося.

Хоча мешканців дуже обурює активність будівельників, які явно вирішили скористатися цією ситуацією й розгорнули на будмайданчику особливо активну діяльність.

У забудовника – свій погляд: «Активісти, які приєдналися до місцевих мешканців після кількох зустрічей, одразу поводилися деструктивно. І, навіть побачивши дозвільні документи, почали блокувати наш майданчик. Ми виступаємо лише за мирне і законне вирішення протиріч, тому неодноразово викликали поліцію та писали заяви про правопорушення. Але 8 квітня протестувальники порушили не лише наші права, а й правила карантину. Вочевидь, саме через нехтування цими правилами вони і були затримані», – каже Наталія Рева.

І, вочевидь, її слова можна вважати непрямим поясненням появи загону спецпризначенців на розі Лабораторної і Предславинської того тихого карантинного дня.

У поліції, зі свого боку, заявили, що «група осіб влаштувала акцію біля забудови на вулиці Лабораторній у Печерському районі столиці, де блокувала виїзд техніки».

«На місці події співробітники поліції провели із людьми профілактичну бесіду. Однак, попри законні вимоги поліцейських припинити порушення, група невідомих ігнорувала попередження поліції. У результаті правоохоронці доставили до Печерського управління поліції сім найбільш активних учасників – чотири чоловіки та три жінки. Одна з них поширила відео в мережі Інтернет про те, що вчора вона нібито йшла в аптеку, коли її незаконно затримали правоохоронці. Насправді ж громадянка була учасником цієї акції і не виконувала законні вимоги поліції», – виклав позицію силовиків (орфографію збережено) відділ комунікації поліції Києва

Як написала у фейсбуці парамедик Ярина Чорногуз, яка за збігом обставин також виявилася мешканкою сусіднього з будмайданчиком будинку на Предславинській, Сашу Навроцьку та її сусідів 8 квітня затримували підлеглі начальника відділу превенції Печерського району Віктора Столяра, який і особисто був помічений на стрімі з місця подій.

За словами Чорногуз, цей самий Столяр приїздив під офіс президента і намагався «пресувати» її та інших учасників акції «Весна на граніті» за статтею про благоустрій. За порушення карантину на них, до речі, теж уже «наїжджали».

Та попри все, «Весна на граніті» триває.

Як і боротьба киян за свої права та права їхніх дітей, яким жити в місті, що залишиться після всіх руйнувань, будівництв і протистоянь.

Читайте також:
“Бандити посипались”: громада Протасового Яру виграла суд у забудовника

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

95
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: