автор: Наталія Бушковська
Мережею шириться хвиля дописів про те, що чоловіків, батьків трьох і більше дітей потрібно позбавити права відстрочки на мобілізацію. 4 серпня навіть було створено відповідну петицію.
“Чинне законодавство передбачає, що чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, не підлягають призову під час мобілізації. Наявність трьох і більше дітей також визначена окремою підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби під час воєнного стану. При цьому чоловік, який має одну або двох неповнолітніх дітей, не отримує аналогічної відстрочки та може бути мобілізований. Військовослужбовець, який має одну або двох дітей, також не може звільнитися зі служби лише на цій підставі. Фактично закон проводить межу між батьками не за реальною потребою дітей у догляді, не за відсутністю другого з батьків і не за неможливістю забезпечити утримання сім’ї, а лише за кількістю дітей”, – йдеться в петиції.
Чи має така позиція право на втілення? Чи, дійсно, справа не в кількості дітей, а відповідальності дорослих? І чи можливо задовольнити цей черговий запит на справедливість в умовах війни? “Новинарня” спробувала розібратися у ситуації.
Її автор – Микола Груздов, який створив декілька петицій: у лютому 2020-го – щодо коронавірусу, у січні 2024-го – про заборону мобілізації молоді, яка не має дітей, у серпні 2026-го – про гарантоване звільнення зі служби після контракту. На даний момент жодна з них не назбирала необхідних 25 тисяч підписів. На момент публікації цієї статті петиція про Скасування права на відстрочку для чоловіків, у яких перебувають на утриманні троє і більше дітей, має трохи більш ніж дев’ять тисяч підписів.
У коментарі ”Новинарні” Микола Груздов розповів, що він – юрист за фахом, з 2022 року – доброволець тероборони, а з серпня 2023 року — військовослужбовець за контрактом; проходив бойові завдання в піхоті на Донеччині у складі аеромобільної бригади ДШВ. А після визнання непридатним до ДШВ за станом здоров’я в жовтні 2024 року продовжив виконувати бойові завдання уже у складі стрілецької роти ТрО на Сумщині, наразі служить у структурі безпілотних систем як бойовий медик взводу. Ми намагалися уточнити факт служби в певній бригаді, але не отримали підтвердження. Втім, Груздов показав документи як доказ того, що є військовослужбовцем ЗСУ. Також у цій справі важливо зазначити, що він є батьком однієї дитини.
Розповів, що ідея петиції виникла після резонансного допису військовослужбовиці Альони Павлової, матері чотирьох дітей. Жінка з 2014 по 2016 роки була волонтеркою, доброволицею, а з 2016 офіційно вступила до лав ЗСУ. Зараз вона служить у 67-й ОМБр.
Допис Павлової зібрав 23 тисячі вподобайок, сім тисяч коментарів та 2,4 тисячі поширень. Фото: ФБ Альони Павлової.
“Я за те, щоб ВСІ чоловіки, які мають 3-х і більше дітей БІГЛИ на фронт. Не ховались за тим, “я ж волонтер”, “я помагаю армії”. Ви сидите і спите у теплих ліжках, під цьомки своїх дружин! То чому б Міністерству не зробити нарешті РЕФОРМИ такі очікувані, так щоб всім було добре”, – написала Павлова. Вона підтвердила “Новинарні“, що петицію створили після її допису від 3 серпня.
На переконання Груздова, обов’язки перед державою мають розподілятися справедливо. “Сьогодні батько 1-2 дітей може роками служити й не бачити родину, тоді як інший чоловік лише через формальну наявність трьох дітей отримує безумовну відстрочку незалежно від реальних обставин”, – каже Груздов.
Автор петиції Микола Груздов – військовий і батько. Фото: ФБ Миколи Груздова
Паралельно він зареєстрував другу петицію – “Питання додаткових гарантій військовослужбовцям з дітьми”. У ній пропонується зберегти вже набуті права діючих військових на звільнення, встановити перехідний період для оформлених відстрочок, не звужувати гарантії там, де дитина реально ризикує лишитись без догляду, а також запровадити додаткові гарантії для військових із дітьми (пріоритетні відпустки, обов’язкову сімейну відпустку в разі тяжкої хвороби дитини, пріоритетний розгляд рапортів про переведення ближче до дому) — з умовою, що нові мобілізаційні обмеження набирають чинності лише одночасно з такими гарантіями. Наразі суспільна реакція на цей заклик – менш ніж 100 підписів.
Груздов вважає свої петиції законною прямою декларацією позиції багатьох громадян України, що є інструментом демократії та власного волевиявлення.
“Цей інструмент має свої недоліки, як і переваги. Серед недоліків можна окреслити відсутність гарантованого вирішення питання та часто формальний підхід до розгляду такого звернення. Але водночас це може стати майданчиком для жвавого обговорення певної суспільної проблеми, привернення уваги уряду та інших органів державної влади до питання, яке пропонується розглянути”, – розмірковує він.
Чоловік каже, що вже отримує погрози за свою позицію в мережі.
Норма про звільнення від мобілізації батьків трьох і більше дітей – не нова. Вона міститься у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” № 3543-XII, ухваленого ще 21 жовтня 1993 року, тобто в перші роки незалежності України.
У ній написано: “Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці”.
Питання служби багатодітних батьків має свою економічну та соціальну доцільність. Ростити більшу кількість дітей важче фінансово і фізично, втрата єдиного годувальника – це і велике соціальне навантаження на державу. Чим більше дітей – тим важче жінці влаштуватись на роботу, тим паче – високооплачувану.
Олег Юрченко (праворуч) – батько п’яти дітей й майор Збройних сил України, який загинув 2 січня 2023 року під час боїв за Бахмут на Донеччині. Фото: Світлана Шкурай
Читайте також:
Життя й боротьба Щасливого. Спомин на 40 днів Олега Юрченка – воїна, майданівця, батька п’ятьох дітей
Питання у доцільності цієї законодавчої норми виникають тоді, коли третя дитина стає бажаним інструментом для ухилення від мобілізації, а не просто ще однією людиною, яку родина хоче народити, бо бажає та любить.
Також, критики вказують, що це порушення прав батьків з меншою кількістю дітей, а також цих самих дітей. Водночас вона посилює безвідповідальність чоловіків, які стають батьками дітей від різних жінок. Подібні дебати створюють напругу у нашому й так емоційно розхитаному суспільстві й підігрівають запити на справедливість.
У цьому тексті ми також розглянемо, як дітей та жінок експлуатують заради відстрочки, що є проблемою морально-етичного характеру, незалежно від того – перша дитина в родині чи п’ята.
З таким запитом до Ксенії Хажиленко, лікарки-репродуктолога, прийшла молода пара. В теорії під час штучного запліднення до матки жінки дійсно можна “підсадити” не один, а два чи навіть три ембріони. Проте часто лікарі відмовляють від цього жінок, бо вагітність навіть двійнею — це підвищені ризики. А тим паче — трійнею.
Пара, яка звернулася по допомогу, не мала показань до штучного запліднення, це були молоді люди, які цілком могли зачати дитину самостійно та щобільше — лише планували весілля. В клініці їм відмовили.
Хажиленко каже, що це вже далеко не перший запит: “Від початку великої війни до мене кілька разів приходили пари, які раптом — маючи одного чи двох дітей — відчували шалену любов до малюків і прагнули терміново зробити ЕКЗ, одного або й двох.
Усіх їх об’єднувало таке: призовний вік чоловіка, небажання мобілізуватися і повна відсутність медичних показань до процедури. Залежно від настрою й часу я або пояснювала, чому не братимусь за це, або одразу завершувала консультацію — часу завжди обмаль для тих, кому допомога потрібна насправді”.
Ми всі читали в новинах про різні способи уникнення мобілізації: від фіктивного шлюбу з жінками, які мають інвалідність, до намагань одружитися з тещею. Проте існують ситуації, де експлуатацію жіночого тіла та гру з долями дітей використовують як ухилення від служби в армії.
Історія, яку розповідає Ксенія Хажиленко, насправді викликає багато питань: як медичного характеру, так і етичного. Жінки готові серйозно ризикнути своїм здоров’ям заради ефемерного порятунку чоловіка від війни. Адже штучне запліднення – це складна і болісна процедура. Наприклад, жінка вводить в живіт препарати, які стимулюють ріст фолікул у яєчниках. А ще ця процедура потребує пункції яєчників, численних аналізів тощо. Не кажучи вже про виношування та народження дітей.
Фото: Cleveland Clinic
Насправді кількість сімей, в яких троє й більше дітей, в Україні не така велика. Станом на 2021 рік цей показник був 2%, за даними Державної служби статистики України.
Фото: скриншот зі звіту Державної служби статистики України
Даних за 2022-2025 роки у Держстату немає. Відповідно до норм Закону України “Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни”, починаючи з лютого 2022 року, органи державної статистики не проводили вибіркових обстежень населення (домогосподарств), у тому числі вибіркового обстеження бюджетів домогосподарств.
Тому подивитись динаміку за роки й побачити, що так, стали народжувати більше третіх дітей і провести хоча б кореляцію з відстрочкою – неможливо.
Можна побачити окремі прирости в окремих регіонах, наприклад, на Львівщині. Але це цілком можна пояснити також тим, що частина родин переїхала на захід заради безпеки.
Проте, є тривожніша тенденція: коли кількість багатодітних чи самотніх татів зростає “на папері”.
Знайти юриста, який погодився б відкрито та оперативно прокоментувати цю тему, виявилося непросто. Частина з них була надто завантажена судовими справами, щоб приділити час для коментаря. Інші вели сумнівні сторінки, де обіцяли “врятувати” від ТЦК, і довіри такі фахівці не викликали.
“Новинарня” поспілкувалася з українською юристкою, яка на умовах анонімності розповіла про наступну ситуацію, коли їй довелося консультувати українські сім’ї в Ірландії. Після повномасштабного вторгнення Ірландія селила переселенців з України в готелях, отримавши на такий вид допомоги грант від Євросоюзу.
За словами юристки, незабаром почалися випадки домашнього насилля, які, коли люди проживають в готелі, часто помітні – всі у всіх на очах. Коли юристи та правозахисники почали розбиратися, виявилося, що це все “свіжостворені родини”. Де “тато” в Україні одружувався або з жінкою, яка має дитину з інвалідністю, або з жінкою з 3+ дітьми заради можливості виїзду. Трапляються випадки, коли чоловіки покидають країну, куди виїхали з новоствореною сім’єю, а заодно кидали і… дітей.
Колишній чоловік Дарини Брикайло виїхав, бо він батько трьох дітей. Виїхав без дітей, просто забрав посвідчення багатодітності, повідомила жінка “Новинарні”. Дарина зрозуміла це, коли не змогла знайти документ, який видають в одному екземплярі на двох батьків. Пара була розлучена ще у 2021 році.
Тепер чоловік проживає в США і шле дітям в Київ мотиваційні листівки. Одна була настільки цинічною, що Дарина опублікувала її у своїх соціальних мережах: “У твоєму житті буде момент, коли тобі доведеться обирати між життям, яке ти знаєш і життям, яке ти хочеш. Важливо обрати те, яке тебе лякає”.
Листівка від багатодітного батька. Фото: ФБ Дарини Брикайло
“Цю картинку вислав батько дітям, які тиждень живуть в будинку, де немає опалення та водопостачання, ну і якщо чесно, світло буває теж вкрай рідко”, – написала взимку 2026 року жінка на своїй сторінці.
І додала: “А головне, батько сказав, що він не може їх забрати зараз до себе в Америку, бо це надто складно, і переслав мені 10000 грн”. Також діти попросили в тата павербанки, на що батько відповів, що в нього 15000 доларів боргу і павери взагалі не в пріоритеті. Сама Дарина вважає, що
це нормально, щоб батьки трьох і більше дітей захищали свої родини.
Як показує ця історія (і ще міріади схожих), питання не в третіх дітях і не в родинах з трьома дітьми. Таких родин небагато і вони не розв’яжуть питання мобілізації. Проблема постає тоді, коли дітей використовують заради відстрочки, а законодавство повністю залишає питання служби виключно на рішення чоловіка замість того, щоб розглянути варіанти, які б задовольнили запит суспільства на справедливість та оцінили реальне становище родини.
“Новинарня” звернулася до українських законотворців із запитом, чи порушували у Верховній Раді України дане питання.
“У Раді це питання не обговорювалося, ніяких ініціатив змін законодавства в цьому плані я не бачив”, – відповів Ярослав Юрчишин, народний депутат з фракції “Голосу”.
Його колега з “Європейської солідарності” Ростислав Павленко додав: “Чутки про це ходять, але обговорень не було,
і я дуже сумніваюсь, що хтось наважиться на такі зміни.
І варто додати, що ми досі чекаємо від президента пакету змін щодо мобілізаційної політики. За Конституцією, саме він відповідає за неї”.
Коментатори щодо цього питання наголошують, що двоє дітей – це також складно і вони теж мають право бачити тата. Тобто чи дійсно батько забезпечує дітей, а не розв’язує питання служби коштом їх наявності? Що складніше – новонароджена двійня чи троє самостійних підлітків? Відповідь очевидна, але тато двійні піде служити, залишивши дружину з фінансовим та фізичним навантаженням, а тато трьох підлітків може платити мінімальні аліменти або взагалі покинути країну. Без дітей.
Україна унікальна у своєму досвіді, оскільки веде війну таких масштабів, яких інші демократичні країни не бачили з часів Другої світової. Проте, деякі закони окремих країн все ж таки можуть бути цікавими.
Наприклад, у Тайвані призовник має право клопотати про альтернативну службу замість звичайної військової, якщо:
виховує двох і більше дітей віком до 12 років або одну дитину до 12 років за умови, що дружина вагітна на строку 6+ місяців.
Тут цікавий підхід, бо: не чекають 18 років; враховують не лише факт народження дитини, але й факт її очікування; дають альтернативу.
Тобто чоловік не просто використовує ситуацію, бо його дружина (або дружини, бо діти від різних шлюбів також рахуються) виносила і народила певну кількість дітей, а продовжує бути корисним державі з урахуванням сімейних обставин. Такий підхід міг би вирівняти соціальну несправедливість разом з оцінкою того, а чи дійсно батько виконує роль батька?
Насправді багато військових з 3+ дітьми служать у війську. При чому не лише чоловіків, а й жінок. Відомий приклад письменниці та бойової медикині Катерини Зарембо. До війська разом з чоловіком долучалась і Леся Литвинова – багатодітна мати, режисерка, волонтерка, а зараз ветеранка.
Читайте також:
“Ми виховуємо дітей своїми вчинками”. Бойова медикиня Катерина Зарембо – про материнство на війні, жінок в ЗСУ і зміни в такмеді
Втім, залишається ще багато дір, які допомагають ухилятись від війська: від бронювання тих, хто не є критично важливим в тилу, до “студентів” віком 40-50 років. Петиція порушує болючу соціальну тему.
Чому ця тема завірусилась саме зараз, чітко сказати складно. Військова, яка написала перший допис, каже, що це було виключно її особисте спостереження й накопичена втома від несправедливості, яку вона бачить довкола. Що можна сказати напевно: автоматична пільга виключно за кількісною ознакою дітей — це вразливе місце, яке рано чи пізно перевірять на міцність.
Читайте також:
Когнітивний домен війни. Ворог намагається зламати мізки українців — як цьому протидіяти
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
