ЄС назвав три критерії, за яких можна послаблювати карантин

 

Європейський Союз офіційно визначив три критерії для зняття карантинних обмежень, запроваджених у зв’язку з пандемією коронавірусу. Про це йдеться у “дорожній мапі” зняття обмежень для країн-членів.

Про це у вівторок, 15 квітня, оголосила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

“Наші рекомендації фокусуються на трьох головних передумовах: суттєве сповільнення поширення коронавірусу, достатні спроможності системи охорони здоров’я та спроможності нагляду й моніторингу”, – зазначила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Вона зазначала, що презентація дорожньої мапи “не є сигналом, що карантинні обмеження вже можна знімати”, але має на меті запропонувати країнам членам загальну рамку для прийняття рішень.

“Ми рекомендуємо поступове зняття обмежень, з подальшим моніторингом кожної дії”, – зазначила Урсула фон дер Ляєн.

Перший, епідеміологічний критерій, передбачає суттєве сповільнення поширення інфекції протягом тривалого часу: зменшення кількості нових заражень, нових госпіталізованих хворих та пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії.

Другий критерій – спроможність системи охорони здоров’я країни: чи зможе вона впоратися з навантаженням, якщо після послаблення обмежень кількість заражень знову почне зростати.

Третій критерій – спроможність до моніторингу, що включає також можливість широкомасштабного тестування населення для відстеження поширення вірусу, відстеження та ізоляції контактних осіб хворих, якщо виникатимуть нові спалахи.

Корисну інформацію може надати тестування на наявність антитіл до вірусу – це допоможе з’ясувати, яка частка населення перехворіла і виробила імунітет.

“Країни-члени можуть самостійно визначити, як оцінювати відповідність кожному з критеріїв”, – зазначають у “дорожній мапі”.

Читайте також:
ЄС поступово зніматиме обмеження на перетин кордонів Шенгену: як саме

У Китаї з грудня 2019 року почали реєструватися випадки захворювання на пневмонію, спричинену новим коронавірусом (2019-nCoV), який доти не спостерігався у людей. Вважається, що вірус походить від заражених тварин на ринку морепродуктів та м’яса в місті Ухань.

Згодом стало відомо, що виліковуються у багато разів більше людей, ніж помирають (летальність становить ~5%). Вакцини від COVID-19 наразі не винайшли.

Хвороба супроводжується жаром, сухим кашлем, задухою, пневмонією. Приблизно у 80% заражених людей захворювання проходить у легкій формі, у 15% – у важкій. Частина людей не підлягають інфікуванню.

Серед молодих людей кількість летальних випадків не перевищує 0,2%, тоді як для людей старшого й похилого віку рівень смертності може сягати 15% і зростати залежно від рівня медичної допомоги (зокрема наявності апаратів штучного дихання). Ускладнюють ситуацію також хронічні захворювання.

11 березня ВООЗ офіційно оголосила глобальну пандемію Covid-19.

За даними інфографіки Інституту Джона Гопкінса, станом на 9:30 15 квітня у світі лабораторно зафіксовано понад 1,982 млн випадків зараження коронавірусом. Щонайменше 126,7 тис. людей померли від ускладнень, викликаних COVID-19. Понад 493 тис. – одужали.

Абсолютними лідерами за кількістю заражених стали США (609 тис. осіб), померли в Штатах понад 26 тис. людей.
На другому місці за числом хворих – Іспанія (174 тис.), далі – Італія (162 тис.), Німеччина (132 тис.), Франція (131 тис.), Китай, Велика Британія, Іран, Туреччина, Бельгія, Швейцарія та ін.

3 березня в Україні зафіксували перший випадок зараження коронавірусом COVID-19. Інфікованим виявився житель Чернівецької області, який прилетів з Італії разом із дружиною. 20 березня стало відомо, що він вилікувався.
Першу смерть від коронавірусу в Україні зафіксували 13 березня : 71-річна жінка з Радомишля померла в лікарні. Вона повернулася 1 березня з Польщі до Львова, а потім поїхала на Житомирщину.

У Китаї епідемія пішла на спад, після того як померли близько 3200 осіб і було запроваджено найжорсткіший карантин. Натомість COVID-19 масово поширюється в Європі.

Дедалі більше країн світу запроваджують жорсткі обмежувальні заходи для протидії поширенню коронавірусної інфекції – із закриттям кордонів, скасуванням масових заходів та зібрань, навчання у школах і ВНЗ, переведенням підприємств і установ на віддалений режим роботи, обмеженням сполучення між регіонами й деякими країнами, зупинкою виробництва тощо.
Найпершим в Італії 10 березня почав діяти урядовий декрет під назвою “Я залишаюся вдома”, який поширює дію карантинних заходів, запроваджених раніше лише в Ломбардії, на всю територію Італії.
Багато країн запровадили надзвичайний стан – це зокрема Італія, Молдова, Грузія та ін.

Згідно з рішенням РНБО, Україна також закрила на два тижні кордон для іноземних громадян із 17 березня, а також пункти пропуску для авіа-, залізничного і автобусного сполучення із закордоном.
Із 17-18 березня в Україні припинено рух метро, міжміське й міжобласне пасажирське сполучення, введено обмеження на роботу закладів обслуговування й торгівлі, на пересування в населених пунктах та встановлено відповідальність за їх порушення. Раніше оголошено карантин для освітніх закладів. Із 23 березня Київ зупинив всі пасажирські транспортні перевезення, крім критичної сфери.
Із 6 квітня уряд посилив карантинні заходи, а надалі скоригував карантинні обмеження.

Читайте також:
Ляшко: пік вірусу очікуємо 17 квітня, вихід з карантину почнемо 24-го, Зеленський дає $1 млн на українську вакцину

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна