СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
204932 +3627
Летальні випадки:
4065 +69
Одужали:
90250 +1797
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2250676 (+24168). Оновлено: 08:58 29.09.2020

Княжицький спростував Разумкова: зміни до закону про мову не розглядали в комітеті

 

Член комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький заявляє, що жоден із законопроєктів про зміни до закону про забезпечення функціонування української мови як державної комітет не проходив.

Про це нардеп звернув увагу в середу, 11 березня, у фейсбуці.

Таку інформацію він оприлюднив після вчорашньої заяви голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова щодо змін до вищезгаданого закону та про те, що документ, мовляв, вже пройшов розгляд у комітеті.

“Шановний пане Разумков, ви помиляєтеся. Жоден із законів про зміни до закону про забезпечення функціонування української мови як державної комітет не проходив”, – акцентує Княжицький.

Він наголошує, що наразі закон перебуває на розгляді в Конституційному Суді.

“Натомість комітет чекає від уряду закону про мови нацменшин, як це і передбачено у законі про державну мову”, – пояснив він.

Як інформувала “Новинарня“, у вівторок, 10 березня, спікер ВР Дмитро Разумков анонсував зміни до закону про українську мову та зазначив, що з цього питання вже є відповідні законопроєкти.

Читайте також:
З 16 січня вся реклама має бути виконана українською мовою, – Нацрада

Як писала “Новинарня“, 25 квітня 2019 року, після двомісячного розгляду, Верховна Рада ухвалила закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. “За” проголосували 278 народних депутатів при мінімально необхідних 226.
Голова ВР Андрій Парубій підписав закон 14 травня, президент Петро Порошенко – 15 травня. 16 липня 2019 року закону набув чинності.

Закон про функціонування української мови як державної не утискає інші мови та їхніх носіїв, але захищає державний статус української – він передбачає українізацію всіх суспільних сфер життя.
Українська мова – державна, це мова діяльності держорганів, діловодства та документообігу, судочинства, Збройних сил, правоохоронних органів, сфери роботи і освіти.

6 грудня 2019 року Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо мовного закону. Згідно з документом, закон не встановлює належного балансу між українською мовою та мовами меншин. Комісія запропонувала відтермінувати втілення положень мовного закону до прийняття закону про національні меншини.

Тоді ж проросійський народний депутат від фракції “Слуга народу” Максим Бужанський заявив, що вніс до парламенту законопроєкт про визнання закону про функціонування української мови як державної таким, що втратив чинність.Доцільність скасування мовного закону Бужанський обґрунтував рекомендаціями Венеціанської комісії.

Читайте також:
Форум рідної мови: активісти прийняли План дій, омбудсман Монахова не прийшла

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

20
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: