Форум рідної мови: активісти прийняли План дій, омбудсман Монахова не прийшла

автор: Ганна Велігдан
фото автора та з ФБ-сторінки “Мова об’єднує”

У Міжнародний день рідної мови, 21 лютого, в Музеї революції гідності в Києві відбувся форум громадянської спільноти “Мова об’єднує”.

Головною метою заходу було розробити спільний план дій громадськості та влади з питань захисту української мови, обговорити випадки порушення мовного закону та дії для їх запобігання в майбутньому.

Чи не найбільше організатори запрошували на форум новопризначену уповноважену з питань захисту української мови Тетяну Монахову, а також голову Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка. Проте ті не з’явилися. Організатори форуму припускають, що це свідоме уникнення зв’язків з громадським сектором.

Зі слів організаторів – групи громадських активістів, що займаються адвокацією закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та моніторингом становища мови – форум 21 лютого міг стати чи не першим “профільним” заходом, на якому мовний омбудсман Монахова могла б зустрітися з громадськістю, викласти стратегію свої дій, відповісти на запитання й почати звітувати про зроблене.

“Формальна причина неприходу Монахової – паралельний захід, який проводить Міністерство культури. Але основна його частина стосується мовних меншин, до яких уповноважена з питань захисту української мови не має жодного відношення. Отож, очевидно, поважних причин у неї не було. Просто вона так розставляє пріоритети”, – прокоментував ігнорування запрошення мовним омбудсменом один з організаторів форуму Тарас Шамайда.

Тарас Шамайда

“Залишається сподіватися, що це зміниться з часом. А якщо цього не станеться, то це буде погано не для нас, а для всієї країни. Тетяна Монахова повинна усвідомити свою відповідальність. І те, що захист мови може існувати лише в тісній співпраці між громадянським суспільством та владою”, – зазначив Шамайда.

Він додав, що, хоча Монахова призначена на посаду ще в листопаді, її контакти з громадськими “мовними” активістами були епізодичними, лише одного разу вони мали ґрунтовну тригодинну зустріч.

Прийняли План дій

Під час форуму “Мова об’єднує” представники громадськості запропонували План першочергових дій з виконання Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” на 2020-2021 роки.

План містить сім розділів:

1. ПРОТИДІЯ СПРОБАМ РЕВАНШУ РУСИФІКАТОРІВ

Захист закону про мову від спроб скасування чи внесення змін, що послаблюють чи відтерміновують дію його норм; відхилення всіх відповідних законопроєктів.

Захист закону про мову в Конституційному Суді.

2. СПРИЯННЯ ВИКОНАННЮ ЧИННИХ НОРМ ЗАКОНУ

Міністерствам і відомствам, перш за все МКМС, Мінінфраструктури, МОЗ у співпраці з громадським і експертним середовищем підготувати й поширити листи з роз’ясненням вимог закону підприємствам, установам і організаціям, що діють у сфері управління відповідних міністерств (за прикладом МОН, яке вже розіслало такий лист). Ознайомити з цими листами працівників відповідних галузей і розмістити їх в зручному для перегляді й скачування вигляді на сайтах міністерства.

Випустити силами МКМС та / або громадськості пам’ятки про дію закону для закладів різних типів і сфер і поширювати серед їх власників, менеджменту, працівників

Розпочати громадський моніторинг виконання закону, створивши з цією метою волонтерську мережу і налагодивши взаємодію з органами влади.

Органам влади і посадовим особам здійснювати передбачені законом заходи дисциплінарного впливу на посадовців та працівників, що порушують вимоги мовного законодавства.

Організувати гарячу лінію (телефон, чат) при Уповноваженому з захисту державної мови для оперативних повідомлень про порушення закону.

Поінформувати курси іноземних мов, транспортні організації, рекламодавців та організації, що розміщують інформацію для загального ознайомлення, про необхідність застосування державної мови.

3. ПІДГОТОВКА ДО ВСТУПУ В ДІЮ НОРМ ЗАКОНУ

Міністерствам, що реалізують політику у відповідних галузях, МКМС та Уповноваженому з захисту державної мови забезпечити виконання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності норм закону з дня набуття ними чинності (щодо мови науки, а також мови документації та інформації в охороні здоров’я – з 16 липня 2020 року, сфери послуг – з 16 січня 2021 року, культурно-мистецьких заходів, книговидання та книгорозповсюдження, публічного демонстрування фільмів – з 16 липня 2021 року).
Громадським активістам створити і популяризувати інтерактивні мапи міст (перш за все Харкова, Дніпра, Одеси, Запоріжжя) з позначенням закладів, дружніх до української мови.
Здійснити інформування великих імпортерів про майбутнє набуття сили статтями закону про українську мову в написах та інформаційних системах.

4. ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ

МКМС створити і поширити соціальну рекламу, що формуватиме моду на українську мову
Відстежувати стан реагування відповідальних владних органів та інституцій на порушення: аналізуючи звіти органів влади та здійснюючи незалежний моніторинг.
Напрацювати дієві методики громадського контролю за виконанням закону та чіткі інструкції оскарження порушень. Поширити ці інструкції серед цільових аудиторій та залучати громадськість ставати контролерами за свої мовні права.
Запустити інформаційну кампанію для заохочення бізнес-структур та інших організацій до застосування державної мови
МКМС створити і поширити роз’яснення в доступній формі, у т.ч. соціальну рекламу окремо для кожної публічної сфери з роз’ясненням вимог закону
МКМС розробити, а Кабінету міністрів затвердити Державну програму сприяння опануванню державної мови, передбачену ст.5 Закону. Забезпечити створення і діяльність мережі державних, комунальних курсів з вивчення державної мови громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, створює умови для розвитку суб’єктів освітньої діяльності, які дають змогу кожній особі опанувати державну мову, в тому числі шляхом неформальної та інформальної освіти.
згідно з ч. 2 ст. 53 Закону, залучити необхідні державні органи та працівників з метою централізованого демонтажу реклами та інформації для загального ознайомлення, що порушують мовне законодавство (якщо це можливо)
МКМС та органам місцевого самоврядування запустити курси з української мови для дорослих громадян. Для цього використати зокрема приміщення бібліотек.
Створити можливість вивчати українську мову біженцям з інших країн (міграційна служба).

5. ЗАХИСТ МОВИ

Уповноваженому з захисту державної мови невідкладно сформувати секретаріат. Залучити досвідчених експертів з громадського середовища на посади в секретаріаті та на посади представників Уповноваженого.
Секретаріату Уповноваженого спільно з громадськими активістами й експертами розробити Порадник: як діяти у разі, коли Ваші законні права на українську мову порушуються. Масово поширити порадник в електронній та паперовій формах.
Уповноваженому запровадити експертизу законопроєктів та проєктів підзаконних актів на предмет спроб запровадження багатомовності, звуження сфери застосування державної мови, порушення мовних прав українців
Уповноваженому створити громадську колегію у складі мовних експертів та активістів.

6. ПЕРЕВІРКА РІВНЯ ВОЛОДІННЯ МОВОЮ

Комісії за стандартів розробити спільно з МОН та УЦОЯО, а Кабінету міністрів затвердити документи, необхідні для здійснення з 16 липня 2021 року перевірки громадян України, що претендують на зайняття визначених законом посад, на рівень володіння державною мовою
Комісії зі стандартів розробити Вимоги до рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства України.

7. ПОСЛІДОВНА МОВНА ПОЛІТИКА

Уповноваженому з захисту державної мови відповідно до закону розпочати моніторинг виконання законодавства про державну мову, державних цільових програм забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної.
Відновити діяльність Експертної групи з мовної політики при Кабінеті міністрів, визначити віце-прем’єра, що очолить групу.
До реалізації та вдосконалення цього плану запрошуються всі небайдужі громадяни та представники органів влади, самоврядування, установ та організацій.

Поради авторитетів

Музикант Сергій Фоменко “Фома” з “Мандрів”

Крім інших, на форумі були присутні: нардепи Соломія Бобровська з “Голосу”, Микола Княжицький  Володимир В’ятрович із “Європейської солідарності”, Єлизавета Богуцька зі “Слуги народу”, представники Міністерства освіти – Олександр Сич та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – Сергій Костинський, волонтерка Ярина Чорногуз, на яку “слуга народу” Брагар подав заяву в поліцію за прохання вимкнути російський серіал у маршрутці Луцьк-Київ, лідери гуртів “Хорея козацька” Тарас Компаніченко та “Мандри” – Сергій Фоменко, вчений-релігієзнавець, колишній в’язень бойовиків “ДНР” Ігор Козловський, журналіст Віталій Портніков та ін.

Із почутих тез та історій озвучених на заході “Новинарня” зібрала окермий чек-лист для захисту української мови у побутовому житті громадян, із коментарями учасників форуму.

• Дайте відповідь на запитання: “Хто ви є?”

“Мова є ознакою автентичності. Чому саме автентичності, а не ідентичності? Тому що автентичність – це не відповідь на питання, до якої групи ти належиш, це відповідь на питання про культуру, традиції, походження. Якщо людина розмовляє українською, а думає російською, це ще не є перемога”, – вчений-релігієзнавець, переселенець із Донецька Ігор Козловський.

Ігор Козловський (праворуч)

• Виховуйте українською дітей

“Моїй дочці 6 років, якось вона прийшла до мене та сказала: “Мамо, мені здається, що я не витримаю, в мене в садочку всі говорять російською, ще трохи і я теж почну”. Тобто наші дні щодня йдуть на боротьбу в школу, в дитячий садок. Хотілося б, щоб ця боротьба припинилася на нашому поколінні”, – поділилася своєю історією модераторка заходу Наталка Федечко.

Ідею про прищеплення дітям української мови від народження розділили й інші учасники форуму. Зокрема представник Міністерства освіти Олександр Сичак поділився історією про те, що вони з дружиною завжди слідкують за тим, аби гуртки, які відвідують їхні діти, велися саме українською.

• Вимагайте обслуговування українською

Ярина Чорногуз навела свої життєві приклади, коли вона була вимушена захищати українську. Перший – у маршрутці Луцьк-Київ, коли дівчина, яка повернулася з похорону коханого, загиблого на фронті, мусила вийти з автобуса, де крутили російський серіал. Другий – у веганському кафе, де їй подали меню російською, а на прохання подати україномовне сказали, що є лише англійською, й активістка скористалася саме другим варіантом. Третій – коли у прифронтовій зоні вона почула обурливу реакцію на українську продавчині в магазині.

Ярина Чорногуз

• Просіть лікарів звертатися до вас українською

Ексглава МОЗ Уляна Супрун зауважила, що, на жаль, сьогодні українських лікарів об’єднує російська, оскільки всю термінологію вони вивчали цією мовою. “Дуже часто сьогодні навіть україномовні пацієнти переходять на російську з лікарями, тому що у медичних закладах панує страх. Не переходьте, вимагайте обслуговувати вас українською”, – закликала пані Уляна.

Уляна Супрун

• Реагуйте на порушення в освітніх закладах, де українська – лише на папері

“Громадянин повинен тиснути на інституції, вимагати, щоб в українській школі була справді українська школа, щоб в українському ВНЗ – була українська. Треба розуміти, що Україна – це надовго, що сюди не прийде знову СРСР”, і мовою освіти в Україні є українська”, – поділився своїми думками музикант Тарас Компаніченко.

• Підтримуйте українське кіно та українську музику

Представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський розповів, що раніше щотижня публікував у себе на сторінці в соцмережі нові україномовні треки.

• Створюйте попит на українське у різних сферах

“Купуйте техніку з українською розкладкою клавіатури та українськими налаштуваннями, україномовні книги”, – таку пораду дав один із розробників закону про державну мову, організатор форуму Тарас Шамайда.

Читайте також:
Офіс мовного омбудсмана повноцінно запрацює через пів року, – Монахова