Українська втрачає позиції на ТБ і в сфері послуг: мовний моніторинг-2019. ІНФОГРАФІКА

доповнено

Українська мова домінує в освіті, кінопрокаті, книговиданні та на радіо, але здає позиції на телебаченні й у сфері послуг – про це свідчать дані аналітичного огляду “Становище української мови в Україні у 2019 році”, оприлюдненого рухом “Простір свободи” у п’ятницю, 8 листопада – напередодні Дня української писемності та мови.

Як передає “Новинарня“, про це на пресконференції заявили координатор проєкту “Становище української мови” Сергій Стуканов та співкоординатор руху “Простір свободи” Тарас Шамайда.

Експерти сигналізують: після значного зростання частки української мови на телебаченні в 2018 році цьогоріч громадський моніторинг зафіксував зворотній процес русифікації провідних телеканалів. Така ж тривожна тенденція і в сфері послуг, де частка російської мови також дещо зросла.

Водночас українська мова зміцнила позиції в освіті, на радіо та в книговиданні. Традиційно україномовним залишається кінопрокат.

Сергій Стуканов і Тарас Шамайда на пресконференції. Фото: Новинарня

“Цей рік став особливим, бо було ухвалено закон, який вперше захищає українську мову. А мова є не лише засобом спілкування, а підвалиною української державності й чинником національної безпеки”, – зазначив Тарас Шамайда.

При цьому він зазначив, що більшість норм закону про державну мову набудуть чинності лише через два-три роки, а остання – про здачу ЗНО лише українською – у 2030 році.

Наразі ж ще не створені інституції, які повинні втілювати закон про мову, та не визначені санкції за його порушення. “А це як правила дорожнього руху: самі по собі вони хороші, але потрібні органи, що стежать за їх дотриманням”, – зауважив Шамайда.

За його словами, масово порушуються вже діючі норми закону про мови в галузі транспорті, щодо мови публічних заходів, спортивних заходів, публічних покажчиків та оголошень, вивісок, мови освітнього процесу та ін.

“Із 16 січня 2021 року вся реклама мала б бути українською мовою”, – нагадав Шамайда.

Загальне становище

Внаслідок триваючого тиску російської мови значна частина українців, особливо у великих містах, не спілкується українською мовою, навіть вважаючи її рідною. Водночас більшість українців підтримує ухвалений цього року закон про державну мову і політику захисту української мови в публічному просторі.

На думку авторів дослідження, саме імплементація норм закону про мову здатна подолати загрозливі тенденції та утвердити українську мову в усіх сферах суспільного життя.

46% українців спілкуються удома завжди або переважно українською, 28% – російською мовою, 25% – обома.

Водночас 66% громадян України вважають, що українська має бути єдиною державною мовою.

Число прихильників ухваленого закону про мову (59%) більш ніж удвічі перевищує кількість його противників (27%).

Телебачення

Частка української мови у прайм-тайм п’яти провідних телеканалів (у четвер і неділю, наприкінці жовтня) за рік знизилася з 64,4% до 39,6%, а російської – зросла до 27,1% (із 7,3%). Решту часу займають двомовні російсько-українські програми, частка яких також зросла на 5%.

Такий регрес можливий через компромісні формулювання в законі “Про телебачення і радіомовлення”, які створюють лазівки для русифікації телеефіру, свідчать автори моніторингу.

“Закон є гнучким і дозволяє зараховувати до україномовних програм ті, де українською розмовляє лише ведучий, а численні гості можуть розмовляти російською. Коли канали зрозуміли, що в такий спосіб враховується квота, вони цим скористалися”, – пояснив Сергій Стуканов.

“Така ситуація є вкрай прикрою, і ця норма закону має бути переглянута”, – наголосив експерт.

Тарас Шамайда також нагадав, що у 2022 році набудуть чинності вимоги щодо 90% (а не 75%) частки української мови на ТБ, і стануть жорсткішими деякі вимоги моніторингу.

Радіо

У першому півріччі 2019 року 56% усіх пісень на загальнонаціональних радіостанціях лунають українською мовою. Це ще на 2% більше, ніж торік, і на 26% більше порівняно з листопадом 2016-го, коли почав діяти закон про квоти на радіо.

90% часу радіопрограми ведуться українською мовою.

Обидва показники зросли за рік і значно перевищують встановлені законом квоти (35% для пісень і 60% для мови ведення). Можна констатувати, що українська мова стала природною для радіоефіру в усіх регіонах країни, заявляють автори моніторингу.

“За радіопростір ми можемо порадіти. Україні нарешті отримали те радіо, на яке заслуговує одна з найбільших українських націй, яка себе поважає”, – зазначив Сергій Стуканов.

Ставлення до українізації ТБ і радіо

При цьому українці схвально ставляться до квот та подальшої українізації ефіру.

Школа

Частка школярів, які здобувають освіту українською мовою, за рік зросла з 91 до 92%, а частка першокласників – з 95 до понад 96%.

Вперше в історії України в Донецькій області навчається більше першокласників українською мовою, ніж у Львівській (99,4% і 99,2% відповідно).

У семи областях України українською мовою навчаються 100% першокласників.

Водночас автори огляду відзначають, що реальна мовна ситуація в закладах освіти часто не відповідає офіційній статистиці та значна частина освітнього процесу всупереч закону здійснюється російською мовою.

“Ми вдячні міністерці, пані Новосад, яка розіслала в школи листа з роз’ясненням, чому і як навчання має відбуватися саме українською”, – зазначив Тарас Шамайда.

Читайте також:
Майже половина українців за перехід російськомовних шкіл на державну мову, – КМІС

Наступного року в Україні не буде жодної російськомовної школи

Кінопрокат

У кінопрокаті понад 89% фільмів демонструються українською мовою, в решті випадків – озвучені або субтитровані українською.

Із 374 фільмів, що вийшли цього року в кінопрокат (до вересня) 47 зняті в оригіналі українською мовою, 194 дубльовані, а 152 – озвучені з іноземної мови на українську, 78 фільмів мають українські субтитри.

Газети

Частка газет, що видаються українською мовою, дещо зросла і в першому півріччі 2019 року становила 35% (проти 33% торік).

“У сфері преси українці почуваються меншістю”, – визнав Шамайда, зазначивши, що на розкладках левова частка періодичних видань – російськомовні.

Він закликав до впровадження квотування мови періодичних видань, що мало б дати результат рівня радіо й ТБ, де не справдилися песимістичні прогнози щодо “непопулярності” української мови й пісні.

Книговидавництво

Частка україномовних книжок і брошур, за даними Книжкової палати, за 10 місяців 2019 року зросла на 8% і становить уже 84,4%.

Дозвільна процедура ввезення книг із країни-агресора, що діє вже третій рік, значно знизила обсяги імпорту російськомовної літератури.

Читайте також:
Протягом 2018 року заборонено ввезення майже 500 тисяч примірників антиукраїнських видань

Заклади громадського харчування і магазини

Організатори моніторингу зазначили, що норми закону про мову, які регулюють сферу харчування, ще не набули чинності, і це дається взнаки.

Вимога закону про мову “за замовчуванням” у закладах громадського харчування набуде чинності з січня 2021 року.

Як підкреслив Тарас Шамайда, норма закону про мову вивіски (українську або латиниця з дублюванням українською) вже мала б діяти, однак здебільшого вона не виконується.

За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах (десять поспіль закладів на центральній вулиці міста – всі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєвєродонецьк) лише 37% закладів харчування мають українську вивіску.

“Англійська мова вважається престижною, і вона витісняє україномовні вивіски”, – констатував Стуканов.

За його словами, вперше з початку їхніх достіджень – 2011 року – кількість вивісок латиницею перевищила число україномовних вивісок.

Лише в 75% досліджених закладів є меню українською і тільки в 51% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою.

Ситуація з меню й переходом офіціантів на українську – при зверненні українською мовою – дещо поліпшилася (+1% та +2% за рік), а ось української мови у вивісках і обслуговуванні стало ще менше, ніж у 2018-му – відповідно, на 3% і 5%.

“Свідомості персоналу, на жаль, не вистачає. І ми знаємо, що є заклади, де керівництво дає настанови обслуговувати клієнтів лише російською, вважаючи її “більш престижною”, – зазначив Стуканов.

При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону і в цілому залишається неприйнятною.

В Одесі й Маріуполі закладів з українським меню – лише по одному.

Але, визнав Стуканов, 2019 рік – перший, коли принаймні одне україномовне меню виявлене в кафе й ресторанах кожного з 26 досліджених міст.

Добровольці “Простору свободу” також охопили крамниці в 26 містах.

“Як і раніше, зберігається тенденція, згідно з якою в магазинах обслуговування україномовних клієнтів українською мовою забезпечується ще гірше, ніж у закладах харчування. При цьому порівняно з 2018 роком ситуація погіршилася. Якщо в 2018 році україномовному покупцеві відповідали українською мовою в 52% магазинів, то цьогоріч – лише в 47% (менше половини!).

Зменшилась і частка магазинів, що мають цінники та іншу інформацію українською мовою. У 2018 році таких було 86%, в 2019 році – 77%.

Як і раніше, в магазинах частіше використовують вивіски українською мовою, ніж у закладах харчування. Але й
тут фіксуємо відчутне падіння порівняно з 2018 роком. У жовтні 2019 року вивіски українською мовою зафіксовані на 56% магазинів (на 6% менше, ніж торік), на 9% вивіска виконана російською мовою, а в 29% –
латиницею (в більшості назва не просто написана латинськими літерами, але є іноземним словом)”, – ідеться в матеріалах моніторингу.

Читайте також:
Ветерани змусили виконувати закон про мову “биків” із “Портер пабу”

Транспорт

Всупереч нормі закону, яка вже набула чинності, на транспорті в обслуговуванні пасажирів нерідко використовується російська мова.

Моніторинг автовокзалів та пасажирських міжміських автобусів у 20 великих містах засвідчив, що персонал перевізників у 37%, а працівники кас та довідкових служб автовокзалів у 40% випадків використовують російську мову в обслуговуванні україномовних клієнтів.

Російська мова зафіксована в 11% звукових оголошень на автовокзалах та в 10% табличок на міжміських автобусах.

“Очевидно, що жодних настанов перевізники своїм водіям, а керівництво – персоналу автостанцій не давало”, – сказав Стуканов, закликавши виправити ситуацію відповідно до вимог закону.

Інтернет

Тарас Шамайда зазначив, що інтернет залишається однією з найбільш русифікованих сфер в Україні.

* рейтинг сайтів – станом на липень 2019

При цьому всі 25 найпопулярніших сайтів в Україні мають україномовні версії. Але жоден сайт першої п’ятірки не має україномовної версії головної сторінки за замовчуванням.

Перші чотири позиції посідають ресурси, чий мовний режим є опційним, тобто або налаштовується користувачем під себе, або залежить від мови пошуку (як у Вікіпедії).

Ресурс olx.com, який посідає п’яту сходинку, має за замовчуванням російську мову за головну.

Серед 10 найпопулярніших в Україні сайтів чотири мають українську версію головною за замовчуванням, два  російську версію; уже згадані чотири ресурси є опційними (40%).

* мова новинних ресурсів – травень 2019

Усі п’ять найпопулярніших новинних ресурсів мають україномовну версію, у тому числі чотири – мають за
замовчуванням українську версію за головну (80%).

Серед 25 найпопулярніших новинних ресурсів 20 мають україномовну версію (80%); у тому числі 11 ставлять
українську головною за замовчуванням (44%).

Вікіпедія

Станом на початок 2019 року з території України частіше відбуваються заходи на російську версію Вікіпедії, аніж на українську.

Зокрема, 23,9% відвідувань Вікіпедії з України припадало на українську Вікіпедію (торік – 16%), 56,0% – на російську, 17,7 % – на англійську, 2,4% – на інші.

Але динаміка змін свідчить на користь зростання частки запитів українською мовою.

Для порівняння: у 2013 році з території України лише 16,4% сторінок Вікіпедії було переглянуто українською, 71,1% – російською та 8,1% – англійською мовою.

Уповноважений з української мови

До 16 жовтня, за законом, уже мав би бути призначений урядом Уповноважений із захисту державної мови. Цього досі не відбулося.

Кандидатури на цю посаду мали б визначити три відомства: Мін’юст, Мінкульт і омбудсман.

Наразі лише в секретаріаті Уповноваженого ВР з прав людини відбувся відкритий конкурс на посаду Уповноваженого із захисту державної мови для подання її на затвердження урядом. За результатами відкритого конкурсу комісія більшістю голосів рекомендувала для подання Кабміну кандидатуру: Тарас Кремінь.
У 2014 році він був головою Миколаївської обласної ради, надалі (до 2019 року) – народний депутат України VIII скликання від партії “Народний фронт”, голова підкомітету з освіти Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти; співавтор законів “Про освіту”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, а також ”Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

“Інші два міністерства свої кандидатури не внесли. Прем’єр Гончарук сказав, що “він чекає” таку кандидатуру від Міністерства культури, молоді і спорту. Міністр Бородянський досі визначається. Мін’юст, наскільки я знаю, написав листа про те, що в них немає своїх кандидатур і вони готові розглядати інші”, – розповів Тарас Шамайда.

Він згадав, що Євген Нищук як глава мінкульту подавав на “мовного” уповноваженого Юрія Зубка, але після зміни уряду старі кандидатури були відкликані.

Загальні висновки

Автори дослідження відзначають, що ухвалений цього року закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” містить дієві механізми утвердження української мови в публічному просторі, і втілення цих механізмів в життя є важливим завданням української влади та держави.

Повний текст дослідження – на сайті “Простору свободи”

Інфографіка: “Тексти

Читайте також:
2018: українська мова вперше домінує на телебаченні. Мінус – у газетах і в інтернеті. ІНФОГРАФІКА

2017: становище української мови за рік поліпшилося. ІНФОГРАФІКА до свята

2016: проМОВисті цифри. Як за рік змінилася ситуація з українською мовою. ІНФОГРАФІКА

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: