Українську мову називають рідною дедалі більше українців – 68% (дані соціологів без урахування окупованих територій). Це на 10% більше, ніж п’ять років тому.
Мовна практика дещо відстає від мовної ідентифікації: у повсякденному житті українською спілкуються 49% громадян.
61% опитаних вважають, що державна політика має сприяти поширенню української мови у всіх сферах життя. 60% – зазначають, що українська мова має стати основною в усіх сферах спілкування.
Такі дані оприлюднили представники руху “Простір свободи” на брифінгу в Українському кризовому медіацентрі напередодні Дня української писемності та мови, який відзначається 9 листопада.
“Мовна ідентифікація – це те, чого люди хочуть, а мовна практика – те, чого вони можуть досягти у суспільстві, де в багатьох сферах все ще панує чи рівною мірою вживається російська мова. Громадяни хочуть більше української мови, ніж є реально. Вони набагато більше готові до українізації, ніж її проводить влада”, – підкреслив Володимир Кулик, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України.
На сьогодні, українська мова домінує в галузі освіти, в органах державної влади, кінопрокаті, а також зміцнила свої позиції в радіоефірі та на книжковому ринку.
“Якщо запитувати людей, яку б книжку з двох наявних – у перекладі українською або російською – вони обрали б у книжковому магазині, зараз у півтора рази більше обирають український переклад ніж російський. П’ять років тому ситуація була протилежна”, – зазначив пан Кулик.
“У сфері торгівлі і надання послуг за останні три роки відбулась радикальна зміна: тепер 54% вважають, що працівники торгівлі і сфери послуг мають на всій території України відповідати українською мовою”, – каже Кулик.
Однак моніторинг закладів громадського харчування та магазинів у 26 містах України показав, що на даний момент у сфері торгівлі продовжує домінувати російська мова.
“Ми зафіксували, що зменшується кількість і питома вага вивісок українською мовою, у третині закладів отримати інформацію українською мовою споживач не має можливості, і лише в половині закладів (49%) україномовному клієнту відповідають українською мовою. У магазинах ситуація ще гірша – українською мовою відповідають 44% продавців та консультантів”, – розповів Сергій Стуканов, координатор проекту “Становище української мови”.
Законопроект про державну мову №5670-д може суттєво зміцнити позиції української мови у суспільстві, зазначив Тарас Шамайда, координатор руху “Простір свободи”.
“Необхідно приймати не лише фрагментарні закони, а прийняти системний законопроект про державну мову. Потрібно просто проявити політичну волю, прийняти нарешті цей закон, який підтримується широким експертним і громадським середовищем, і як демонструють дані соціології, постулати цього закону підтримуються сьогодні і українським суспільством”, – підкреслив він.
Незважаючи на те, що 68% опитаних соціологами громадян України називають українську мову рідною, а 61% вважає, що мовна політика держави має бути спрямована перш за все на захист української мови, згубні наслідки русифікації вдалося подолати лише в окремих публічних сферах.
Українська мова вже традиційно домінує в галузі освіти, в органах державної влади та в кінопрокаті, а завдяки новоприйнятим законам упродовж останнього року зміцнила позиції в радіоефірі та на книжковому ринку.
Проте російська й надалі домінує у сфері послуг, друкованих виданнях, українському сегменті Інтернету, а також посідає неприродньо велику частку телеефіру. Тиск цих та інших чинників русифікації настільки значний, що велика частина українців, які вважають українську мову рідною, не спілкуються нею навіть удома.
Звіт, презентований 8 листопада у Києві, базується на даних державної статистики, соціології та моніторингових досліджень.
Згідно з проведеним навесні 2017 року всеукраїнським опитуванням Центру Разумкова, 92% громадян України (без урахування окупованих територій) вважають себе етнічними українцями, 6% – етнічними росіянами, 1,5% – представниками інших національностей.
Понад дві третини респондентів (68%) вважають рідною мовою українську, 14% – російську, 17% – і українську, і російську однаковою мірою. Серед етнічних українців 73% назвали рідною українську, 9% – російську, обидві мови – 18%, серед етнічних росіян – відповідно, 4%, 81% і 14%.
Проте частка людей, які розмовляють українською вдома, традиційно нижча за частку тих, хто вважає її рідною мовою.
Під час великого дослідження політичних настроїв українців групою «Рейтинг» 46% опитаних сказали, що розмовляють удома українською, 32% – російською, 22% – рівною мірою українською і російською.
Ця частка дуже сильно коливається залежно від типу поселення, соціальної групи опитаних і особливо від регіону. Скажімо, на Донбасі заявили, що спілкуються вдома лише українською 3% респондентів, російською – 75%, рівною мірою українською і російською – 21%.
У проведеному в 2017 році опитуванні Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) етнічними українцями себе назвали 88% опитаних, росіянами – менше 6%. Українську мову назвали рідною 68%, російську – 13%. Водночас спілкуються з родиною завжди чи переважно українською лише 50% опитаних, тоді як 25% – завжди чи переважно російською, 24% – рівною мірою і українською, і російською.
Така значна частка українців, що спілкуються завжди чи здебільшого російською, не означає обов’язкової підтримки ними зміцнення статусу російської мови.
Хоча підтримка ідеї надання російській мові статусу другої державної залишається доволі високою. За даними групи «Рейтинг» у травні 2017 року за надання російській мові статусу другої державної виступали 30% опитаних (проти – 63%). Водночас питання статусу російської мови включили до числа трьох найбільших проблем країни лише 1% респондентів, до числа трьох своїх найбільших проблем – 2%.
Вважають, що на російськомовних громадян України чиниться тиск через їхню мову – 17% (з них 5% упевнені в цьому однозначно). Заперечують це твердження 72%.
Отже, загалом значна більшість опитаних не вважає, що в Україні порушуються чи потребують додаткового захисту мовні права російськомовних.
Навпаки, як свідчить опитування КМІСу, більшість громадян України підтримує зміцнення статусу саме української мови.
На чітке запитання про завдання державної мовної політики 61% респондентів відповіли, що вона має «сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя», 20% — «вирішити питання статусу російської мови», а 12% — «забезпечити реалізацію прав національних меншин у мовній сфері».
За три роки (2014-2017) частка прибічників поширення української мови виросла аж на 11%, а частка тих, хто підтримує підвищення статусу російської — впала на 9%.
На додаткове запитання про те, «яку мову держава має підтримувати насамперед», 2017 року 64% відповіли, що українську, 19% — що «всі мови однаковою мірою», 10% — що «в кожній частині країни — ту мову, яку там найбільше вживають», і лише 2% — що російську.
Частка учнів, що здобувають освіту в школах з українською мовою навчання навчається 89,1% (це число знизилося за рік на 0,4%).
На Донеччині ця частка становить 57%, на Луганщині 62%, на Харківщині 70%, у Києві й на Полтавщині – 98%, на Львівщині – 99%, у Рівненській області – 100%.
7,38% школярів в Україні навчаються російською мовою (торік – 7,35%), 0,4% – румунською, 0,27% – угорською.
Найбільше дітей навчається російською мовою в Донецькій (29%), Луганській (28%), Запорізькій (22%), Одеській (21%), Харківській (21%) та Дніпропетровській (18%) областях.
У Чернівецькій області 13% школярів навчаються румунською мовою, у Закарпатській – майже 7% угорською, 1,6% румунською і 1% російською.
Слід зауважити, що реальна мовна ситуація в закладах освіти взагалі, і в школах зокрема, відрізняється від статичних даних. У багатьох формально українських школах, особливо на Сході та Півдні країни, виховна робота, а почасти і навчальний процес де-факто здійснюється російською. Ще гірша ситуація в закладах позашкільної освіти (особливо в музичних і спортивних школах), де русифікація як у навчальному процесі, та і в мовному режимі закладів, є тотальною і створює реальні перешкоди для позашкільного навчання державною мовою.
Після набуття в кінці вересня 2017 року новим законом про освіту (див. розділ 2 огляду) держава має нарешті перейти до реального контролю за веденням навчально-виховного процесу в закладах освіти тією мовою, яка офіційно визначена документами цих закладів і фігурує у статистичній звітності. Це стосується всіх рівнів і типів освіти – від дошкільної до вищої.
Частка випускників шкіл, що обирають українську мову для складання тестів зовнішнього незалежного оцінювання якості знань (ЗНО), залишається в середньому на рівні минулого року (по одних предметах знизилась, по інших – зросла).
Порівняння частки учасників ЗНО, що забажали складати тести українською мовою в 2016 і 2017 роках – у таблиці:
На жаль, після скасування в 2010 році тодішнім міністром освіти Дмитром Табачником рішення про перехід на складання ЗНО виключно українською мовою, ні законодавча, ні виконавча влада досі не наважилися запровадити українську як єдину мову ЗНО.
Таке рішення стало б дуже важливим стимулом для оволодіння молодим поколінням українців державною мовою та швидшого переведення на державну мову середньої й вищої освіти.
У кінопрокаті вже традиційно домінують фільми з дублюванням чи озвученням українською мовою. В 2017 році частка таких фільмів становить майже 88% (понад 48% дубльовано, понад 39% озвучено українською), 12% фільмів субтитровані українською.
Якщо рахувати не за назвами, а за числом фільмокопій, що демонструються в прокаті, перевага української мови є ще відчутнішою. У 2017 році з українським дубляжем чи озвученням демонструвалося майже 96% від загального числа фільмокопій в прокаті. Тобто дубльовані чи озвучені українською мовою фільми демонструються більш масово, ніж фільми, озвучені іншими мовами.
Особливістю цього року є також поява в кінопрокаті значного числа (кількох десятків) фільмів українського виробництва, які, природньо, демонструються українською мовою.
Частка газет українською мовою в сумарному тиражі газет за рік знизилася на 2% і становить 32%, російською мовою – 62%.
Сумарний тираж українською мовою інших періодичних видань у 2017 році становить 27% від загального тиражу таких видань.
Читайте також:
……………….
За даними Книжкової палати ім. Федорова, в Україні в 2017 році порівняно з 2016-м дещо зросла частка книжок, що видаються державною мовою як у загальному тиражі, так і в загальній кількості назв.
По обох параметрах україномовні книжки становлять близько 70% від усіх. Проте в абсолютних цифрах триває зниження тиражів книг (у т.ч. й україномовних), що видаються в Україні.
При цьому дозвільна процедура ввезення книг із Росії як країни-агресора знизила обсяги імпорту російськомовної літератури.
Згідно з докладними даними моніторингу, в першому півріччі 2017 року частка українських пісень на радіо становить приблизно 32% від загального числа пісень. Такою ж ситуація залишається і у жовтні 2017 року.
Це дещо вище, ніж за даними громадського моніторингу «Простору свободи» у листопаді 2016 року (30%), і значно вище, ніж у жовтні 2016-го, до набуття квотного закону (10%).
Дається взнаки дія закону про обов’язкову частку українських пісень і української мови на радіо.
Частка українських пісень на окремих радіостанціях значно вища за передбачені законом квоти. Так, на суспільному радіомовленні 81% усіх пісень – україномовні, а радіостанція «Країна FM» забезпечує 100% українських пісень в ефірі.
Частка ведення радіопрограм українською мовою коливається від 75 до 85% в цілому по країні залежно від місяця і від 69% до 100% – залежно від радіостанції.
Незважаючи на нещодавні зміни в законодавстві, у прайм-тайм семи найрейтинговіших телеканалів українська мова звучить лише 39% часу (торік – 31%), російська – 32%, а 29% займають двомовні ефіри, під час яких також найчастіше домінує російська мова.
Телебачення, як і багато років поспіль, залишається одним із ключових інструментів русифікації, диктуючи моду на російську мову аудиторіям усіх поколінь, починаючи з дітей. Через екрани телевізорів мільйонам людей і далі нав’язується російська мова і підтримується меншовартісний статус української, тобто рідної мови більшості громадян України.
Можна прогнозувати поліпшення ситуації з жовтня 2018 року, коли норми закон про частку української мови на телебаченні набуде чинності в повному обсязі.
Дослідження стану української мови в закладах харчування та торгівлі охопило 26 міст України – всі обласні центри (окрім окупованих), міста з населенням понад 300 тисяч людей (Кривий Ріг, Маріуполь), а також Краматорськ і Сєверодонецьк, які виконують функції тимчасових центрів Донецької й Луганської областей. Досліджено по 10 поспіль закладів харчування (кафе, барів, ресторанів) на центральній вулиці чи площі кожного з цих міст – разом 260 закладів. Метою дослідження була мова вивісок, наявність (чи відсутність) україномовного меню і мова спілкування персоналу з україномовними клієнтами.
За підсумками моніторингу кафе і ресторанів лише 38% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 65% є меню українською і тільки в 49% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою.
При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону.
Читайте також:
Інспектора викликали? Як Україна “остаточно вирішує мовне питання”
За даними дослідження Леся Белея, опублікованого сайтом texty.org.ua у грудні 2016 року, близько 60% українців відвідують україномовні версії сайтів ЗМІ (з яких близько 25% налаштування за замовчуванням). Серед сайтів розваг і дозвілля переважають російськомовні сторінки (близько 60%), українською мовою використовуються 45% сайтів (близько 20% налаштування за замовчуванням). Невеликий сегмент займають сайти довідково-порадницького спрямування з україномовним інтерфейсом – трохи більше 20%, сайти торгівлі 45% (близько 15% налаштування за замовчуванням), програмне устаткування та CMS близько 20%. Популярним український інтерфейс є у пошукових системах (більше 60%) та державних структурах – 100%.
Серед сайтів українських ЗМІ український інтерфейс популярний у телеканалів 90% (70% налаштування за замовчуванням), радіо – близько 80% та сайтах прогнозів погоди 100%. Мовою інтернет-розваг та дозвілля переважно залишається російська – більше 75% кіно, музика, та близько 75% сайтів розваг. Український інтерфейс мають медіа-майданчики – близько 85%. Довідки та поради найчастіше надаються російською мовою – більш ніж 90% рецептів, обговорень і рекомендацій. Високий показник запитів у сфері освіти, довідкових сайтів з україномовним інтерфейсом у цій сфері більше ніж 65%.
За інформацією статистичного сервера Фонду Вікімедіа у вересні 2017 року в Українській Вікіпедії загальна кількість переглядів сягала 45.8 мільйона, що становить 0.32 % від переглядів сторінок Вікіпедії усіма мовами, або 21-ше місце у світі.
У вересні 2017 року (1.0 % трафіку з країни) 25.0 % відвідувань Вікіпедії з України припадало на українську Вікіпедію, 61.6 % — на російську, 9.8 % — на англійську.
* * *
“Наведені у цьому огляді цифри і факти засвідчують, що мовні права українців, що розмовляють державною мовою, масово ігноруються у ключових сферах суспільного життя. Водночас упродовж останнього року завдяки законодавчим змінами спостерігаються позитивні зрушення в окремих сферах – на телебаченні, книжковому ринку і особливо на радіо.
Зростання реальної частки дітей, що здобувають освіту українською мовою, практично зупинилося. Однак є підстави сподіватися, що ситуація покращиться з впровадженням мовних норм нового закону «Про освіту».
Вкрай незадовільним залишається становище української мови у пресі і сфері послуг”, – підсумували автори дослідження.
Читайте також про дані 2016 року:
ПроМОВисті цифри. Як за рік змінилася ситуація з українською мовою. ІНФОГРАФІКА
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
Зеленський наказав заборонити військовим доступ до онлайн-казино: з’явився указ
Вбивство поліцейського на Вінниччині: прокуратура перевіряє причетність двох військовослужбовців
У Великій Британії погодили кандидатуру Залужного на посаду посла, — Луценко
У Київ приїхав новопризначений командувач оборони Данії: зустрівся із Сирським та Умєровим
