Уперше за багато років українська мова домінує не лише на радіо, а й у телеефірі. Вже традиційно україномовним залишається кінопрокат, ще більше української мови стало в освіті, перші позитивні тенденції помітні у сфері послуг.
Про це свідчать дані аналітичного огляду “Становище української мови в Україні в 2018 році”, який до Дня української писемності та мови (9 листопада) оприлюднив рух “Простір свободи”.
За даними експертів, за рік частка української мови у прайм-тайм телеканалів зросла з 39% до 64%, а російської — впала з 32% до 7%.
Решту часу займають двомовні російсько-українські програми.
Таким чином, українська мова вперше за багато років домінує на телебаченні.
“Однак зауважу, що у законі визначення українськомовної програми виписано із значною кількістю лазівок і, наприклад, програми із прямим ефіром, фактично, двомовні. Гості на таких передачах можуть розмовляти російською мовою, а ведучий одразу має вигляд “а що я зроблю?”, — зауважив на презентації дослідження співкоординатор руху “Простір свободи” Тарас Шамайда.
“Якщо гість говорить французькою чи англійською, то телевізійники розуміють — потрібно перекладати. А коли чуємо російську, то у багатьох спрацьовує колоніальна звичка “хохлы и так поймут”.
Тому виходить – навіщо просити людей на українському телеканалі говорити українською, якщо і так всі все розуміють”, – зауважив активіст.
При цьому Шамайда додав, що, за даними соціологів, 96% громадян України розуміють українську мову.
Змінилася на краще ситуація в радіоефірі.
“54% пісень на загальнонаціональних і 48% – на місцевих та регіональних радіостанціях лунають українською мовою. Українська є мовою ведення програм 84% часу на загальнонаціональному і 92% часу на місцевому й регіональному радіо”, — зазначив координатор проекту “Становище української мови” Сергій Стуканов.
Частка школярів, що здобувають освіту з українською мовою, за рік зросла з 90 до 91%, а частка першокласників – з 91 до 95%.
Найбільше помітне зростання частки перших класів з українською мовою навчання областях Сходу і Півдня України – в Донецькій області з 76% до 99%, Запорізькій з 78% до 88%, Луганській з 74% до 89%, Одеській з 71% до 87%, Харківській з 72% до 80%, Херсонській – з 89% до 98%.
Донецька і Херсонська області за часткою першокласників, що навчаються українською мовою, перевищили навіть місто Київ, де ця частка майже не змінилася і становить 97,8%.
Разом з тим автори огляду відзначають, що в закладах освіти нерідко порушується законодавство, і частина освітнього процесу на практиці проводиться російською мовою.
У кінопрокаті понад 90% фільмів демонструються українською мовою, при цьому, починаючи з 2017 року помітна частина цих фільмів – картини українського виробництва, зняті українською мовою.
В 2017 таких фільмів у прокаті було 22 з 302, за неповні 10 місяців цього року – вже 53 з 334.
Частка газет, що видаються українською мовою, знизилася і становить 34% від сумарного тиражу.
Частка книг українською, навпаки, зросла до 76%.
При цьому дозвільна процедура ввезення книг із як країни-агресора, що діє вже другий рік, значно знизила обсяги імпорту російськомовної літератури.
За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєверодонецьк) лише 40% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 74% є меню українською і тільки в 56% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою.
Ці показники на кілька відсотків кращі за минулорічні. При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону і в цілому залишається неприйнятною.
Але, на думку авторів моніторингу, російська мова домінує в українському сегменті інтернету.
Із сотні найпопулярніших серед українців сайтів україномовні — лише 10%.
“На двомовних сайтах часто російська версія є основною, а українська є вторинною і в більшості — якісно та функціонально неповноцінною”, — наголосив Тарас Шамайда.
На думку авторів дослідження, для подолання загроз мовній ідентичності й національній безпеці, спричинених русифікацією, держава має від фрагментарних кроків на захист української мови перейти до системної мовної політики.
Важливими кроками в цьому напрямку стало скасування Конституційним Судом закону Ківалова-Колесніченка і ухвалення в першому читанні законопроекту про державну мову №5670-д.
Подальші перспективи розвитку і поширення української мови залежать від здатності парламенту скористатися історичним шансом і ухвалити закон про мову в цілому.
підготувала: Христина Горобець
Читайте аналогічне дослідження 2017 року:
Становище української мови за рік поліпшилося.
ІНФОГРАФІКА до свята
“Индик не проходить”.
Максим Стріха – про те, чому українцям не слід боятися нового правопису
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
