Як пробивали “за основу” закон про державну мову #5670-д. І що він передбачає

 

Верховна Рада у четвер, 4 жовтня, ухвалила за основу проект закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” №5670-д.

Як передає “Новинарня“, за документ проголосував 261 народний депутат. При цьому голова ВР Андрій Парубій після першого невдалого волевиявлення шість разів безуспішно ставив на голосування повернення до розгляду та ще раз – про подовження ранкового засідання парламенту.

Загалом цього дня депутати розглядали в першому читанні чотири проекти законів щодо мовної політики в Україні – №№5556 (Ярослава Лесюка, нардепа з БПП), 5669 (“свободівський”), “громадський” 5670 (знятий із розгляду) та 5670-д (“громадський” доопрацьований та схвалений Комітетом ВР з питань культури і духовності).

Проекти доповіли народні депутати Ярослав Лесюк, Михайло Головко, Ірина Подоляк та голова Комітету з питань культури і духовності Микола Княжицький.

За результатами рейтингового голосування найбільшу кількість голосів набрали законопроекти №5556 “Про мови в Україні” (167 “за”) і №5670-д (199 “за”).
“Свободівський” проект підтримали 66 нардепів.

На голосування було поставлено законопроект №5670-д. Він не набирав необхідної кількості голосів для прийняття через позицію великої частини фракції Блоку Петра Порошенка.

Після одного з голосувань “Народний фронт”, “Батьківщина”, Радикальна партія Ляшка, позафракційні скандували “Ганьба!” у бік сектора БПП.

Олег Ляшко заявляв, що в такому випадку нічого не варті передвиборчі плакати Петра Порошенка “Армія, мова, церква”.
У свою чергу Микола Княжицький (“НФ”) кілька разів із трибуни прохав БПП підтримати проект 5670-д, зазначаючи, що над ним працювали також і два десятки депутатів із фракції Блоку Порошенка, тому він об’єднує, а не роз’єднує українське середовище.

На прийнятті проекту 5556 наполягали Рефат Чубаров та Оксана Білозір.

Представник фракції БПП Ігор Гринів запропонував повернутися до обох законопроектів. Деякі члени БПП пропонували підготувати єдиний “компромісний” проект на базі цих двох.

Головуючий кілька разів ставив на голосування пропозицію – невдало. При цьому Андрія Парубій заявив, що без прийнятого рішення парламент на перерву не піде. Він, як і Микола Княжицький, запевняв, що найжорсткіші моменти із законопроекту 5670-д комітет прибрав напередодні, і ще можна буле внести правки до другого читання.

Після чергового кола виступів представників фракцій із закликами на голосування була ще раз поставлена пропозиція про повернення до законопроекту №5670-д.

Народні депутати – загалом із сьомого разу – 268 голосами підтримали пропозицію про повернення до проекту №5670-д.

Після цього 261 голосом “за” законопроект було прийнято за основу.

Деякі нардепи в кулуарах висловлювали припущення, що вказівку проголосувати за 5670-д віддав Петро Порошенко, відреагувавши на жорстку критику із зали ВР.

“Вітаю український парламент. Одного дня тут, у залі, ми не змогли зупинити закон Колесніченка-Ківалова. Я робив усе можливе, щоб ми це зробили. Ми чекали того дня, коли знову зможемо вийти і прийняти сучасний європейський закон в нормальній європейській сучасній дискусії”», – прокоментував це рішення голова ВР Андрій Парубій.

Фото: ФБ Олег Слабоспицький

Законопроектом №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної” вуличним пікетом підтримали із плакатами близько 50 громадських активістів.

Читайте також:
Рада береться вирішити “мовне питання”.
Активісти пояснили, чому проект 5670-д – найкращий

За словами Миколи Княжицького, комітет на засіданні 3 жовтня привів документ у відповідність до прийнятих після його реєстрації законів, зокрема “Про освіту” та “Про телебачення і радіомовлення”.
Він зачитав під стенограму зміни до законопроекту, які були підтримані депутатами при голосуванні.

Зокрема, із законопроекту вилучені всі згадки про Центр української мови та Термінологічний центр української мови.

“Тобто, ми зменшуємо кількість регулюючих органів, залишаючи уповноваженого і Національну комісію”, – зазначив Княжицький.

Також була вилучена стаття 51 щодо створення Служби мовних інспекторів та всі згадки про неї в тексті законопроекту.

Окрім того, за рекомендацією Комітету з питань свободи слова та інформації стаття законопроекту про державну мову у телебаченні і радіомовленні викладено в редакції чинної статті 10 закону “Про телебачення і радіомовлення”.

“Оскільки 13 жовтня вступає в силу новий закон, і вже бачите, як багато телеканалів перекладають свої іншомовні програми українською”, – сказав голова комітету.

Статтю 17 законопроекту про державну мову в освіті пропонується викласти в редакції ст. 7 закону “Про освіту” з певними доповненнями.

“Те, чого не має в законі про освіту, що ми вводимо, – обов’язкове складання зовнішнього незалежного оцінювання виключно українською мовою. Але розуміючи, що не запрацював повністю цей закон, ми відтермінуємо цю норму до 2025 року, як рекомендувала Венеційська комісія”, – пояснив Княжицький.

Окрім того, із законопроекту депутати виключили положення стосовно того, що статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин.

“Це якраз той пункт, на якому багато хто спекулював, говорячи, що цей закон, нібито, [більше] інші мови захищає, ніж українську. Цю статтю ми з цього закону вилучаємо”, – наголосив Княжицький.

У проекті передбачається, що з метою сприяння функціонуванню української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України діє уповноважений із захисту державної мови, якого призначає на посаду та звільняє Кабінет Міністрів, передає “Укрінформ”.

Відповідно до законопроекту, опрацювання та утвердження стандартів української мови як державної здійснює Національна комісія зі стандартів державної мови.
Її завданням є збереження, розвиток та захист державної мови через встановлення стандартів і методів перевіряння рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства та зайняття визначених законами України посад. Комісія є державним колегіальним органом.

Пропонується передбачити, що до складу комісії входить з поміж 9 членів одна особа, призначена керівником центрального органу виконавчої влади у сфері державної мовної політики.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, та керівник центрального органу виконавчої влади у сфері державної мовної політики подають Кабінетові Міністрів по одній кандидатурі на посаду уповноваженого із захисту державної мови.

Законопроектом визначається, що єдиним документом, який підтверджує рівень володіння українською мовою, є Державний сертифікат із безстроковим терміном дії, який видає Центр української мови за результатами іспиту. Іспит на рівень володіння українською мовою організовує та проводить Центр української мови.

Вище керівництво державою, депутати, офіцери, працівники центральних органів влади, навчальних та медичних установ тощо зобов’язуються вільно володіти українською мовою.

У статті 21 проекту передбачається здійснювати видання державною мовою друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні. Окрім того, визначається, що видавець, внесений до відповідного Державного реєстру, зобов’язаний видавати державною мовою не менше половини від усіх назв книжкових видань, випущених ним упродовж відповідного календарного року.

Окрім того передбачається, що держава може обмежувати ввезення в Україну книжкових видань іншими мовами.

Читайте також:
Інспектора викликали? Як Україна “остаточно вирішує мовне питання”

Як інформувала “Новинарня“, 28 лютого 2018 року Конституційний Суд України визнав закон “Про засади державної мовної політики” (так званий закон Колесніченка-Ківалова) неконституційним через порушення Верховною Радою процедури його розгляду та ухвалення.
Це рішення оголосили обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.
Відтоді й донині в Україні немає чинного закону про мову, хоча його існування передбачене Конституцією.

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: