Після рішення КС Україна лишилась без мовного законодавства. Вихід – проект 5670-д, – активісти

Після того, як у кінці лютого Конституційний Суд України визнав неконституційним закон “Про засади державної мовної політики”, відомий як закон Ківалова-Колесніченка”, у мовному законодавстві утворився вакуум. Старий закон “Про мови в Українській РСР” втратив чинність 2012 року (він скасований прийняттям закону Ківалова-Колесніченка), тож наразі мовне питання регулюється лише стаття 10 Конституції.
З огляду на це, парламент має прийняти новий закон про державну мову, заявив на брифінгу в УКМЦ у вівторок, 6 березня, співкоординатор руху “Простір свободи” Тарас Шамайда.

За його словами, така ситуація передбачалася, і на основі пропозицій громадськості вже готовий до розгляду у ВР законопроект 5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, співавторами якого стали 76 народних депутатів.

“Ми закликаємо парламент приступити до розгляду цього законопроекту, не шукати різних приводів та не поширювати ті міфи, які ми чуємо останні 30 років. Міфи про те, що мова не на часі”, – зазначив Шамайда.

Також він закликав фракції у ВР не вносити альтернативні проекти – адже 5670-д уже доопрацьований та узгоджений у комітеті, натомість інші пропозиції лише розпорошать голоси.

Крім того, співавтор документа підкреслив, що доцільним є саме загальний мовний законопроект.

“Тоді як зміни в окремих сферах не забезпечать комплексного ефекту, необхідного для повноцінного та всебічного відродження мови, дотримання прав україномовців та задоволення вимог проукраїнського електорату, – йдеться у висновках “Простору свободи”. – Якщо впроваджувати зміни мовного законодавства по одній-дві на рік (як це відбувається нині), то для впровадження усього передбаченого законопроектом 5670-д комплексу заходів знадобиться більш як 30 років”.

“Сьогодні, як ніколи, і громадський, і політичний сектор мають бути єдині в тому, що слід прийняти новий закон про державну мову. Важливо передусім говорити про єдність”, – наголосила на брифінгу Анастасія Розлуцька, керівник проектів “Є-мова” та “Безкоштовні курси української мови”.

Законопроект “Про забезпечення функціонування української мови як державної” регулює вусі сфери життя українців, розповів Тарас Шамайда. У проекті закону прописана також система моніторингу та контролю за дотримуванням закону, яку здійснюватимуть 27 мовних інспекторів на всій території України. Передбачена також система покарання за порушення закону – будь-який українець у разі порушення його прав зможе звернутися до уповноваженого з питань захисту державної мови.

“Кожна людина, яка у Маріуполі, Києві, Львові чи будь-якому іншому місті приходить на вокзал купувати квиток чи їде потягом, чи приходить в дитячий садочок і хоче отримати україномовну освіту для дитини, приходить в орган місцевого самоврядування, в лікарню, повинна отримати гарантоване обслуговування та надання послуг державною мовою”, – підкреслив Шамайда.

Держава має створити належні умови задля вивчення українською мови, каже Анастасія Розлуцька. За її словами, на сьогодні громадські активісти вже допомагають російськомовному населення опанувати українську мову – понад 80 волонтерів у 25 містах України організовують безкоштовні курси мови. Триває також розробка онлайн-курси української мови для російськомовного населення.

Водночас ідеться про те, що послуги з мовних курсів має надавати держава.

“Вимагати від українця, щоб він з понеділка на вівторок перейшов на українську – нереально. Для цього ми повинні забезпечити українцям, зокрема, російськомовним, можливість такого переходу. Для всіх, хто хотів би опанувати на нормальному рівні, так, щоб не червоніти, українську мову, треба забезпечити такі можливості. І це справа не самодіяльних ентузіастів”, – додав Юрій Макаров, член правління Національної суспільної телерадіокомпанії.

Читайте також:
Рада прийняла в першому читанні законопроект
про квоту 75% української мови на ТБ