Венеціанська комісія пропонує Україні переглянути закон про мову

Венеціанська комісія запропонувала Україні переглянути закон про державну мову.

У висновку комісії, про який стало відомо у п’ятницю, 6 грудня, йдеться, що влада України повинна домагатися балансу в мовній політиці, щоб ця проблема не стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

Водночас Венеціанська комісія визнає надзвичайну складність, делікатність і проблемність мовної політики в Україні, “особливо в контексті наявного конфлікту з Росією”.

“Беручи до уваги особливе місце російської мови в Україні, а також пригнічення української мови в минулому, Венеціанська комісія повністю розуміє необхідність заохочення використання української мови як державної. Тому похвально, що Закон про державну мову передбачає позитивні заходи в цьому напрямку, зобов’язуючи державу надати кожному громадянину України можливість оволодіти мовою через систему освіти, організовувати безкоштовні мовні курси і сприяти доступу до фільмів і інших культурних продуктів українською мовою”, – заявила комісія.

Крім того, Венеціанська комісія схвалила те, що в деяких областях закон про державну мову передбачає використання мов меншин паралельно з державною мовою, “посилаючись на очікуваний закон про меншини”. Цей закон досі не прийнятий, хоча він повинен був забезпечити необхідний баланс.

“Експерти Ради Європи закликають Україну без будь-яких непотрібних затримок підготувати Закон про меншини і розглянути можливість відкласти до прийняття цього закону виконання положень Закону про державну мову, які вже набули чинності”, – сказано в заяві.

Для його прийняття пропонується провести консультації зі всіма зацікавленими сторонами, “особливо з представниками національних меншин і корінних народів”.

Читайте також:
Наступного року в Україні не буде жодної російськомовної школи

Крім того, комісія “особливо рекомендує” переглянути положення закону, що передбачають “диференційоване поводження з мовами корінних народів, мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, і мовами національних меншин, які не є офіційними мовами ЄС”.

“Будь-яке розходження між поводженням з цими мовами має ґрунтуватися на об’єктивному і розумному обґрунтуванні, чого поки немає”, – підкреслюється у висновках.

Для прикладу, експерти комісії вказують, що перехідний період реалізації положень закону про освіту, який був “підданий різкій критиці”, Україна продовжила з 1 вересня 2020 року до 1 вересня 2023 року “тільки для учнів, чия рідна мова є мовою ЄС”.

“Комісія рекомендує продовжити цей термін для всіх національних меншин і корінних народів”, – йдеться в документі.

У комісії також вважають, що з закону повинна бути вилучена стаття, що встановлює відповідальність за навмисне викривлення української мови в офіційних документах і текстах.

“Венеціанська комісія пропонує законодавцю переглянути вимоги до квоти для контенту українською мовою, встановлені законом про державну мову для телерадіомовників, у світлі принципу пропорційності”, – йдеться в документі.

Читайте також:
“Ви витрачаєте гроші на імітацію”: директор Інституту української мови звернувся до президента

Також має бути переглянуто положення про те, що всі географічні назви і топоніми повинні бути написані виключно українською мовою, а також низка інших положень, відзначають у Венеціанській комісії.

Нагадаємо, закон про мову передбачає українізацію всіх суспільних сфер життя. Українська мова – державна, це мова діяльності держорганів, діловодства та документообігу, судочинства, Збройних сил, правоохоронних органів, сфери роботи і освіти.

Ці рекомендації не мають юридично зобов’язуючого характеру, однак держава, щодо законодавства якої ВК має суттєві претензії, зазвичай стикається із міжнародним тиском щодо їх виконання.

Читайте також:
Для угорських шкіл на Закарпатті підготують вчителів української, – Новосад

У Росії мешкають мільйони українців, але немає жодної української школи, – Міносвіти на форумі ООН