“Зради не сталося”. Все про саміт Н4: домовленості, цитати, реакція соцмереж

Зустріч лідерів держав “нормандського формату” (Україна, Німеччина, Франція, Росія), що почалася в Парижі близько 17:20 за місцевим часом у понеділок, 9 грудня, тривала майже до півночі, включала двосторонні переговори Володимира Зеленського й Володимира Путіна та спільну вечерю чотирьох керівників.

За підсумками саміту було підписано спільне комюніке (воно було підготовлене попередньо, але додатково узгоджувалося під час переговорів у Парижі) та оголошено про низку домовленостей. Частина з цих рішень делегована для затвердження на рівні ТКГ в Мінську.

Перемовини Зеленського й Путіна віч-на-віч тривали менш як пів години. Як розповів журналістам Зеленський, через долучення “газових” переговорників з обох боків було по сім людей.

Пресконференція чотирьох лідерів затягнулася на початок доби 10 грудня.

“Новинарня” виділила ключові пункти домовленостей Н4. Це:

• продовження реалізації Мінських угод
• всеохопне припинення вогню, яке має бути встановлене до кінця 2019 року
• звільнення та обмін утримуваних осіб за принципом “всіх на всіх”, починаючи з “усіх встановлених”, до кінця 2019 року
• рішення ТКГ визначити нові пункти пропуску (КПВВ) протягом 30 днів
• ще три ділянки розведення військ – до кінця березня 2020 року
• впровадити “формулу Штайнмайєра” (щодо місцевих виборів в ОРДЛО) до українського законодавства
• провести ще одну зустріч лідерів у нормандському форматі через чотири місяці (зокрема для підготовки місцевих виборів в ОРДЛО), а до того – співпрацювати на рівні глав МЗС і політичних радників

Повний текст комюніке за результатами зустрічі

Загальні узгоджені висновки Паризького саміту в Нормандському форматі 9 грудня 2019 року

Фото: пресслужба президента Франції

Президент Французької Республіки, канцлер Федеративної Республіки Німеччини, президент Російської Федерації та президент України зустрілися сьогодні в Парижі.

Мінські домовленості (Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 19 вересня 2014 року та Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року) продовжують слугувати основою роботи Нормандського формату, держави–члени якого прихильні до їхньої повної імплементації.

Вони наголошують на загальному прагненні до сталої й всеохопної архітектури довіри та безпеки у Європі, заснованій на принципах ОБСЄ, для якої врегулювання конфлікту в Україні є одним із низки важливих кроків.

На цій основі вони вирішили таке:

1. Невідкладні заходи зі стабілізації ситуації в зоні конфлікту:

Сторони віддані повній та всеохопній імплементації режиму припинення вогню, підкріпленого реалізацією всіх необхідних заходів з підтримки режиму припинення вогню до кінця 2019 року.

Вони підтримають розробку та імплементацію оновленого плану з розмінування на основі рішення Тристоронньої контактної групи про протимінну діяльність від 3 березня 2016 року.

Вони підтримають домовленість у рамках Тристоронньої контактної групи щодо трьох додаткових ділянок розведення з метою розведення сил і засобів до кінця березня 2020 року.

Вони заохочують Тристоронню контактну групу сприяти звільненню та обміну утримуваних осіб, пов’язаних з конфліктом, до кінця року на основі принципу “всіх на всіх”, починаючи з “усіх встановлених на всіх встановлених”, при розумінні, що міжнародним організаціям, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), буде надано повний і безумовний допуск до всіх утримуваних осіб.

Вони підтримають досягнення протягом 30 днів домовленості в рамках Тристоронньої контактної групи про нові пункти пропуску через лінію розмежування.

Вони нагадують, що Спеціальна моніторингова місія (СММ) Організації безпеки і співробітництва в Європі має бути спроможною сприяти зниженню напруженості та просуванню миру, стабільності та безпеки з використанням усіх можливостей мандату (від 21 березня 2014 року) та користуватися безпечним і надійним допуском по всій території України з метою повного виконання свого мандату.

2. Заходи з імплементації політичних положень Мінських угод:

Сторони висловлюють зацікавленість у досягненні домовленостей у рамках Нормандського формату (Н4) і Тристоронньої контактної групи щодо всіх правових аспектів Закону про особливий порядок місцевого самоврядування (про особливий статус) окремих районів Донецької та Луганської областей – як вказано у Комплексі заходів з виконання Мінських домовленостей від 2015 року – з метою забезпечення його функціонування на постійній основі.

Вони вважають за необхідне інкорпорувати “формулу Штайнмаєра” в українське законодавство згідно з версією, узгодженою Н4 та Тристоронньою контактною групою.

3. Подальші кроки:

Вони просять своїх міністрів закордонних справ та політичних радників забезпечити виконання досягнутих домовленостей, і вони погодилися провести ще одну зустріч у цьому форматі впродовж чотирьох місяців стосовно політичних та безпекових умов, серед іншого – для організації місцевих виборів.

Що сказали учасники саміту, підбиваючи підсумки

Відео підсумкової пресконференції:

Володимир Зеленський
президент України

Кадр відео

На пресконференції почувався впевненим і задоволеним. На початку він заявив:

– Разом зі мною були правда, бажання справедливості та досягнення миру в моїй рідній країні.

За словами Зеленського, українська сторона наголосила, що комплексне вирішення всіх питань є неможливим без забезпечення найголовнішого компоненту – безпекового.

Президент України зазначив, що під час саміту “безліч разів” наголошував на виведенні всіх іноземних збройних формувань, військової техніки та роззброєнні військових формувань в ОРДЛО. Проте, як видно, президент РФ не пристав на такі вимоги Зеленського.

Також Зеленський підкреслив, що проведення місцевих виборів в ОРДЛО можливе відповідно законодавства України та стандартів ОБСЄ на основі копенгагенських критеріїв.

Цитата щодо імплементації “формули Штайнмаєра”:

– Сьогодні сторони висловили зацікавленість у досягненні домовленостей в рамках нормандського формату і Тристоронньої контактної групи щодо всіх правових аспектів особливостей місцевого самоврядування ОРДЛО та інкорпоруванні [в законодавство України] “формули Штайнмаєра”. Безумовно, є ще багато питань, які нам, на жаль, не вдалось вирішити. Потрібно обов’язково це зробити в майбутньому. Впевнений, ми це обов’язково це зробимо разом.

Президент України заявив, що для нього найголовніше – “людське життя”, тому він акцентував увагу на процесі обміну “всіх на всіх” до кінця 2019 року.

Цитата про домовленості щодо обміну полоненими (під час підходу до преси):

– Домовились про початок – “всіх узгоджених на всіх узгоджених”. Зараз покажуть нам списки. Зараз ідеться про Донбас.
Давайте зробимо перший крок. Це великий крок, бо 72 людини можуть приїхати додому. Я цього дуже хочу.
Складно говорити про дати, бо у випадку з моряками переносились дати, але хочеться до кінця року це зробити.

Зеленський ідзначив, що питання обміну має три сторони: 1) ті, хто в Україні, і ті, хто  в окупованому Донбасі, 2) утримувані в Росії і 3) утримувані у Криму.
Президент “хотів усе це поєднати, але це дуже складно”.

Разом з тим президент додав, що це питання проговорили і вирішили, “що будемо про це говорити і будемо думати, яким чином це зробити”.

Щодо домовленого припинення вогню до кінця року, то Зеленський заявив, що поки не знає, як контролювати цю ситуацію, адже всі попередні домовленості щодо перемир’я не виконувалися. Але “сторони домовилися приділяти контролю більше уваги”.

– Найперше – це невідкладні заходи щодо стабілізації безпекової ситуації на сході України. Це повне, всебічне та безстрокове припинення вогню на сході України, яке повинно розпочатися до кінця 2019 року, – сказав глава держави під час зустрічі зі ЗМІ за результатами Нормандського саміту.

Також президент України наголосив, що було домовлено про розширення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ з можливістю здійснення цілодобового спостереження. Про це говорила і Ангела Меркель. Однак відповідна домовленість не зафіксована чітко в підсумковому комюніке.

Як інформує пресслужба ОП, президент Володимир Зеленський під час зустрічі зі ЗМІ за результатами саміту окреслив принципи, якими Україна не поступиться на шляху до встановлення миру на Сході:

– Я хочу окреслити низку принципів, яких я ніколи не порушу як президент України, бо з цим ніколи не погодиться український народ. Перше – це неможливість федералізації. Україна – унітарна держава. Це незмінна стаття Конституції України та непорушний принцип існування держави.

Другим пунктом, щодо якого Українська держава має стійку позицію, є неможливість вчиняти будь-який вплив на вектор її руху та розвитку.

– Україна – незалежна, самостійна, демократична держава, вектор розвитку якої завжди обиратиме виключно народ України, – наголосив президент.

Також Зеленський нагадав про територіальну цілісність та непорушність українських кордонів:

– Третє – неможливість компромісів з урегулювання ситуації на сході України через поступки територією в межах міжнародно визнаних кордонів. Для кожного українця і Донбас, і Крим – це Україна.
Маємо чітке розуміння, що лише конкретні дії будуть підтвердженням готовності всіх до забезпечення миру. Ми зі свого боку готові до виконання домовленостей, але це дорога з двостороннім рухом, – резюмував Володимир Зеленський.

При цьому він визнав, що на зустрічі “нормандської четвірки” та під час двосторонніх перемовин з президентом РФ до питання анексії Криму “не дійшли”.

– Я дуже хотів обговорювати це питання. Не буду вам брехати, тому що ми на перше ж питання про розведення витратили 30-40 хвилин, тому що в мене своя позиція. Потім обмін, він пішов легше. І до Криму детально ми не дійшли, – сказав Зеленський під час підходу до преси, відповідно до інформації “УП“.

Президент України також акцентував:

– У нас із президентом РФ, кажу відверто, різний абсолютно погляд з приводу передачі кордону [підконтроль України] і коли це можливо. І, дійсно, президент РФ каже, що в Мінську, те що наш колишній президент Петро Олексійович підписував, передача кордону може бути лише після виборів. Я, звісно, піднімаю питання про те, щоб передача кордону була до місцевих виборів. Поки що у нас [із Путіним] різний погляд, але я думаю, що невипадково у нас буде зустріч через кілька місяців, і невипадково у нас буде зустріч чотирьох лідерів. Ми зобов’язані знайти вихід.

Також Володимир Зеленський сказав, що питання транзиту газу на двосторонній зустрічі “ми розблокували, і вже на рівні радників буде обговорюватися можливість, форма, об’єм, ціна, деталі договору про транзит газу“.

Він виступав переважно українською мовою, але частково переходив на російську, зокрема коли йшлося про мовні питання в Україні.

Володимир Путін
президент Росії

Кадр відео

Спостерігачі відзначили певну нервовість і похмурість Путіна на підсумковій пресконференції та, ймовірно, його незадоволення. За чергою він виступав четвертим, після Зеленського, і почав з такого:

– Я в цілому приєднуюся до того, що тут було сказано сьогоднішніми учасниками переговорів…

Це можна було віднести і до слів Зеленського про те, що “Крим – це Україна”.

Також глава країни-агресора зокрема заявив:

– Чи є якесь потепління? Я думаю, що так. Дивіться, уже відбувся обмін утримуваними. Ми досягли розведення сил у трьох точках. Це дійсно, і за нашими оцінками, важливий крок на шляху подальшої деескалації ситуації на південному сході України і забезпечення всеосяжного припинення вогню. Розраховуємо, що розведення сил буде поетапно продовжено, а на ділянках відведення будуть проведені роботи з розмінування та дефортифікації.

Необхідно також синхронізувати процес досягнення перемир’я з проведенням в Україні політичних реформ, передбачених Мінську угодами.

В першу чергу, мова йде про внесення в Конституцію країни змін, що закріплюють особливий статус Донбасу на постійній основі. Необхідно, звичайно, продовжити термін дії договору про особливий статус окремих регіонів Донбасу та, в кінцевому підсумку, надати цій нормі постійний характер, як це і передбачено в Мінських угодах, почати роботу над внесенням у його текст поправок, перш за все пов’язаних з імплементацією так званої “формули Штайнмаєра”. Не слід затягувати і з виконанням інших зобов’язань, а саме про амністію і законодавчу заборону кримінального переслідування осіб, які брали участь у подіях на південному сході держави…

Путін також відзначим “важливий момент: необхідно збільшити кількість пунктів пропуску на лінії зіткнення, створити максимально комфортні умови для якнайшвидшого, без багатогодинних черг проходження контрольних процедур сотнями і тисячами простих людей, які живуть в цій зоні”.

– В кінцевому підсумку, я вважаю, і ми так оцінюємо, робота була дуже корисною, – сказав президент РФ, подякувавши Макрону й Меркель.

Відповідаючи на запитання журналістки “Громадського” Наталії Гуменюк, чому він так наполягає на проведенні виборів в ОРДЛО ще до встановлення контролю України над кордоном з РФ, Волоидмир Путін заявив, що така послідовність записана в мінських угодах.

Також президент РФ укотре заявив про якесь “порушення прав” російськомовного населення України:

– Ми звичайно хочемо, щоб російськомовне населення, і не тільки на Донбасі, а по всій Україні, користувалося рівними, демократичними правами. Хочу звернути вашу увагу на те, що російськомовними в Україні вважають себе 38% громадян країни. А з наступного року, як відомо, всі російські школи, так звані, переводяться на українську мову. До речі, представники інших шкіл, наскільки мені відомо, угорські, румунські, польські – тільки з 2023 року. Неначе угорців в Україні більше, ніж російськомовних.

За словами Путіна, це “викликає питання, на які ми відповідей не маємо”, і він сподівається на увагу “нормандської четвірки” до питання захисту прав російського мовного населення України, як і до інших “ще не вирішених питань”.

Ангела Меркель
федеральний канцлер Німеччини

Фото: пресслужба президета України

На підсумковій пресконференції Меркель сиділа поруч із Зеленським, ніби відділяючи його від Макрона й Путіна. Відповідною була і “градація” лідерів щодо наближеності до української та російської позицій.

Бундесанцлерка заявила, що Мінські домовленості не є “закам’янілим документом”, і привітала пропозиції президента Володимира Зеленського щодо їхньої зміни.

– Є питання, чи цей документ закам’янілий, чи його можливо змінювати. Адже є певні пропозиції президента Зеленського щодо його зміни”, – сказала вона.

Ангела Меркель не уточнила, про які зміни йдеться, але відомо, що Зеленський пропонує встановити, що контроль за кордоном має бути переданий Україні до виборів, пише “Європравда“.

Із її заяв випливало, що така домовленість не досягнута, але Меркель заявила, що зацікавлена у змінах:

– Ми сподіваємося, що цей документ (Мінські домовленості) знову буде гнучким, і що він буде оживлений.

Також, за словами канцлерки, мандат СММ ОБСЄ має бути розширений, аби вони спостерігали за безпековою ситуаією “не тільки вдень, а і вночі, сім днів на тиждень”. Однак канцлерка не уточнила, коли саме може бути ухвалене таке рішення.

Еммануель Макрон
президент Франції

Фото: пресслужба президента Франції

– Конфлікт в Україні забрав понад 13 000 життів з часу його спалаху. Він продовжує забирати жертви щотижня. Ми сьогодні зібралися, щоб досягти справедливого і міцного миру.

Президент Франції привітав політичну мужність і рішучість Володимира Зеленського, що “допомогло відновити довіру на взаємних засадах”.

Макрон наголосив на важливості досягнення стабільності на Європейському континенті та побудови нової архітектури довіри й безпеки через врегулювання конфлікту на сході України в рамках Мінських домовленостей.

– Ці домовленості є базою у вирішенні конфлікту. Ми вже розпочали розведення (сил) у трьох пілотних зонах, які було узгоджено у 2016 році. Ми також провели обмін полоненими, – нагадав президент Франції.

Реакція фейсбуку

Читайте також:
Папа Римський закликав молитися за Україну напередодні “нормандського саміту”

“10 грудня війна не закінчиться”: Мендель назвала 3 кроки Зеленського на саміті “Норманді”