Хлам і фальшування: адвокат у “справі бронежилетів” розбив позиції прокурорів і суду

автор: Людмила Кліщук

Протягом цього тижня в Печерському районному суді м. Києва розглядали клопотання слідства про застосування запобіжного заходу п’ятьом фігурантам “справи бронежилетів” – офіцерам Головного управління розвитку і супроводження матеріального забезпечення ЗСУ на чолі з начальником ГУРСМЗ, бойовим генералом, “кіборгом” Дмитром Марченком.

“Новинарня” підсумовує результати “процесуального тижня” для фігурантів справи.

Представник сторони захисту, адвокат Георгій Мойсей стверджує: підозра необґрунтована, матеріали обвинувачення сфальшовані; жоден із пунктів, на яких базується рішення печерського судді Білоцерківця, не є “законним чи розумним”; протоколи НСРД – це “хлам”, зібраний поза межами кримінального провадження, і все це є підставою для виправдального вироку.

Фігуранти та запобіжні заходи

Дмитро Марченко в суді. Фото: Ліга

Понеділок, 11 листопада. Начальнику ГУ розвитку й супроводження матеріального забезпечення Збройних сил генерал-майору Дмитрові Марченку суд дає 60 діб тримання під вартою з можливістю внесення 76 млн 840 тис. грн застави.

Ольга Капінус на суді. Фото з ФБ Гліба Бабіча

Середа, 13 листопада. Заступницю Марченка капітана Ольгу Капінус суддя відправляє під нічний домашній арешт: з 22:00 до 6:00.

Сергій Почтаренко (ліворуч) та його адвокати. Фото з ФБ Гліба Бабіча

Середа, 13 листопада. Першому заступнику Марченка, полковнику Сергію Почтаренку суд обрав запобіжний захід у виді арешту на гауптвахті з альтернативою у 76 млн 800 тис. грн застави.

Підполковник Василь Саковець з адвокатом на суді. Фото: ФБ Гліб Бабіч

Середа, 13 листопада. Начальнику відділу розробки речового майна ГУРСМЗ Василю Саковцю суд обрав міру запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту.

Четвер, 14 листопада. Начальнику відділу розробки норм продовольчого забезпечення – заступнику начальника управління розвитку продовольчого забезпечення Михайлу Каморянському суд призначає запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 76 млн 840 тис. грн.

Внести такі суми застав військові не здатні. Троє офіцерів залишаються від вартою із загальною заставою майже 230 млн грн. 

Рішення щодо всіх п’ятьох затриманих виносив суддя Олег Білоцерківець.

Передісторія: в чому підозрюють

Що каже захист

“Новинарня” запитала в одного з адвокатів у “справі бронежилетів” Георгія Мойсея, який захищає трьох підозрюваних (Саковця, Почтаренка та Каморянського): чи виправданий такий розмір застави у справі не про корупцію і не про розкрадання? І чи були порушені процесуальні норми слідчими ДБР та прокурорами на стадії досудового розслідування? Якщо так, то які саме? Чи готуватиме захист апеляцію?

– Наскільки виправданий розмір застави та як вона корелюється із обґрунтованістю підозри?

– Такі розміри застави неадекватні та не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Максимум, який міг бути призначений судом – 160 тис 540 гривень.

При вирахуванні розміру застави по кримінальних правопорушеннях, по яких передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, розмір застави може бути від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Якщо прожитковий мінімум зараз 2007 грн, то застава мала би бути від 40 тис 140 грн до 160 тисяч гривень.

Так, у КПК є визначення, що у виняткових випадках розмір застави може бути більшим, але мова все одно не може йти про 76 мільйонів 840 гривень.

Ця застава більша, здається, у 425 разів від її можливого розміру, який встановлений законом.

– Як прокурори обґрунтовували саме такі розміри застави?

– Ішлося нібито про розмір заподіяної шкоди. Хоча шкоду в судовому засіданні нічим не доводили.

Розмір шкоди, який інкримінують – близько 106 млн грн, а при цьому просили заставу в розмірі більше 100 мільйонів гривень кожному із підозрюваних.

У результаті, сумарно розмір застави для наших підзахисних склав понад 230 млн грн. Адекватності, розумності та справедливості тут нема.

– Чому ви заявляли відводи судді Печерського райсуду Олегу Білоцерківцю та що про це каже Кримінальний процесуальний кодекс України? 

– Підозра, на нашу думку, необґрунтована, а досудове розслідування триває. Першому слідчий суддя обрав міру запобіжного заходу Дмитрові Марченку. Своєю ухвалою про тримання під вартою він уже вирішив питання обґрунтованості підозри, надав їй оцінку. Потім цей же суддя Білоцерківець отримав клопотання прокурора іншим чотирьом підозрюваним. Тексти підозр – ідентичні. Всім інкримінували невиконання функціональних обов’язків. Тому адвокати заявляли відвід цьому судді, оскільки він уже прийняв рішення про обґрунтованість підозри Марченку.

Всі відводи були відхилені. Але це було би безпрецедентно, якби на такій підставі інший суддя задовольняв відвід, бо один і той самий суддя розглядає запобіжні заходи в одному кримінальному провадженні щодо різних осіб. Таке рішення мало би суттєвий вплив на всю судову практику.

Суддя Олег Білоцерківець на обранні запобіжних заходів офіцерам. Фото: ФБ Олексій Мочанов

Вирішення питання обґрунтованості підозри – це перше та ключове питання при вирішення питання про застосування запобіжного заходу будь-якого, тим більше – про тримання під вартою.

– Але хіба п’ять різних клопотань відносно різних п’яти фігурантів не мали бути скеровані на авторозподіл? Чи вони були скеровані – і в усіх п’яти випадках матеріали випадково випали судді Білоцерківцю? 

– Для нас це таємниця.

– Державне бюро розслідувань (точніше, директор ДБР Роман Труба у своєму телеграмі) оприлюднювало аудіозаписи розмов фігурантів справи, і це, на думку Труби, нібито доводить їхню причетність до постачання неякісних бронежилетів. Як ви їх прокоментуєте і наскільки законним є поширення матеріали негласних слідчих розшукових дій на стадії досудового розслідування?

– Питання про те, що розголошувати, а що – ні, належить до компетенції слідчого чи прокурора. Але коли в суді розглядають клопотання про обрання міри запобіжного заходу, то до них додають ще й роздруківки протоколів матеріалів негласних слідчих розшукових дій.

Але коли керівник структури оприлюднював ці матеріали до розгляду в суді – то, звісно, мав бути дозвіл слідчого.

Навіть якщо дозволу не було – цей нюанс можна “перекрити” заднім числом.

Що таке протокол НСРД (негласних слідчих (розшукових) дій – “Н”) у нашому випадку? Це роздруківка, яку склав оперуповноважений Департаменту захисту економіки Нацполіції. Один опер сидів, слухав, писав стенограму та роздруковував. Які є реально записи про те, хто, кого, де та коли прослуховував – це невідомо, бо будь-яких інших матеріалів, крім цих стенограм під назвою “протоколи”, які склав опер ДЗЕ, немає.

Тому давати їх у суд без власне оригінальних записів та документів, які підтверджують законність їх отримання та проведення – це маніпуляція.

На деяких протоколах немає дат складання та передачі їх прокурору, немає штампів із відмітками про отримання. Ми на це вказали в суді, аби вони потім не подомальовували.

Читайте також:
Генерала Марченка довго прослуховували, але корупції не знайшли, – Бірюков

ДБР сфабрикувало аудіо про браковані бронежилети, – Міноборони

– Як свідчить судова практика, якщо є порушення в оформленні документів щодо НСРД – це є вагомою підставою для виправдального вироку. У вашій ситуації – це так? 

– Звичайно.

Це хлам, а не протоколи НСРД. Вони не робилися у рамках цього кримінального провадження.

Там зазначено, що НСРД проводилися в рамках якоїсь оперативно-розшукової справи, яка до цього кримінального провадження немає жодного відношення. Тобто, провадження зареєстроване у квітні 2019 року, а в протоколах якась розшукова справа – ще з 2018 року.

– Чи подаватимете апеляційну скаргу?

– Звичайно.

– Якими аргументами керуватиметеся в апеляційній інстанції? 

– Тими, що й і в першій: підозра необґрунтована, матеріали сфальсифіковані.

Будемо наголошувати, що матеріали, які слідчий вручив нашим підзахисним та те, що передав у суд, відрізнялися по кількості. Підзахисним менше матеріалів вручили. На цій підставі ми оголошували відвід прокурору, бо це пряме порушення права на захист.

– Що проситимете в апеляційній скарзі? 

– Проситимемо скасувати ухвали слідчого судді повністю та відмовити в клопотанні прокурора. Всі ті пункти, які описав слідчий суддя – жоден не є розумним та законним.

Слідству нічого не заважатиме проводити надалі розслідування, бо, отримавши статус підозрюваного у кримінальному провадженні, на них і так покладається низка процесуальних обов’язків. Для цього не варто застосовувати запобіжний захід. Запобіжний треба тоді, коли йдеться про ризики.

Прокурори у “справі бронежилетів”. Фото: ФБ Олексій Мочанов

– Про які ризики говорив у суді прокурор? 

– Тяжкість покарання, яке “є невідворотним для підозрюваних”. Вони, нібито, можуть переховуватися від слідства, прокурора, слідчого судді, можуть впливати на свідків та будь-яких інших осіб, які не є свідками. Можуть знищувати документи.

Дурниця повна, бо про кримінальне провадження нашим підозрюваним було відомо з моменту обшуків. У клопотанні написано, що “можуть виникнути ризики”, а КПК вимагає, що наявність ризиків має бути встановлена вже на момент звернення з клопотанням до суду.

Обшуки проведені – ніхто не зможе щось знищити. Ніхто зі свідків не заявив жодного разу, що на нього хтось колись з наших підзахисних чинив тиск.

– Гроші наразі на космічні застави, як ми розуміємо, не збираються? 

– Звісно, чекаємо апеляцію.

Суддя Олег Білоцерківець. Фото: ФБ Олексій Мочанов

– У мережі пишуть, що Марченка замість гауптвахти перевели в СІЗО для цивільних. Чи це правда? 

– Так, ми вчора з’ясували, що його і не завозили на гауптвахту. Спочатку – на ІТТ, який підвідомчий Нацполіції, а звідти – на СІЗО.

Почтаренка тримають на гауптвахті, Каморянському лише вчора обрали, зараз він в ІТТ. Куди далі повезуть – невідомо.

Слідчий суддя вирішив не “напрягатися” та не прописував, де утримувати підозрюваних. Просто написав: “запобіжний захід у вигляді тримання під вартою”. Без зазначення, де утримувати.

Хоча прокурор просив по кожному: на гауптвахту. Це логічно: вони військові і їм інкримінують військовий злочин.

Читайте також:
Голова патрульної поліції “кіборг” Жуков став на захист арештованого генерала Марченка із підлеглими

Про те, як “кіборг” Марченко реформує забезпечення і харчування ЗСУ,
читайте у великому інтерв’ю “Новинарні“:
Генерал-реформатор Дмитро Марченко: Кілька разів хотілося повернутися з МОУ в зону комфорту – на війну