На посаду голови УІНП претендують ветеран АТО, історики, журналісти і лісник

На конкурс голови Українського інституту національної пам’яті подали заявку 12 людей.

Про це повідомляє “Історична правда”.

Серед кандидатів:

1. Христенко Стефан Володимирович. Юрист за освітою. Працював за фахом у кількох компаніях. Зараз вивчає право у Копенгагені, згідно з декларацією – тимчасово безробітний.
2.  Руденко Сергій Борисович. Кандидат культурології, фахівець з музейної справи. Доцент Київського Національного університету культури та мистецтв.
3. Коростишевський Сергій Аркадійович. Співробітник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.
4.  Решетченко Дмитро Володимирович. Кандидат історичних наук, до березня 2019 року – начальник відділу Центрального державного архіву зарубіжної україніки.
5.  Шамайда Тарас Анатолійович. Громадський діяч, згідно з декларацією – співробітник Управління справами Апарату Верховної Ради України.
6. Князева Надія Михайлівна. Викладач української мови, член Національної спілки журналістів.
7. Жижиян Петро Миколайович. Редактор сайту “Сегодня”.
8. Понипаляк Аліна Василівна. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею історії України, авторка “Історичної правди”.
9. Савченко Євгеній Олександрович. До звільнення в 2019 році – старший майстер лісу державного підприємства “Київський лісгосп”.
10. Алфьоров Олександр Анатолійович. Учасник АТО, кандидат історичних наук,
    член Вищої Ради Національного Корпусу.
11. Харченко Артем Вікторович. Доцент кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”.
12. Яблонський Василь Миколайович. Заступник директор Національного інституту стратегічних досліджень.

Як писала “Новинарня“, на початку жовтня Кабінет Міністрів повідомив про початок конкурсу на зайняття посади голови українського інституту національної пам’яті.

18 вересня голова УІНП Володимир В’ятрович  заявив, що йде у відставку. 

За даними “Новинарні“, на відставці Володимира В’ятровича наполягав президент Володимир Зеленський.
Умовою рішення В’ятровича про звільнення за власним бажанням була домовленість на урядовому рівні про те, що УІНП залишиться центральним органом виконавчої влади, продовжить роботу в існуючих штатах і з тією ж ідеологічною спрямованістю, що й у 2014-2019 роках. За словами В’ятровича, він отримав відповідні запевнення прем’єр-міністра Андрія Гончарука.

Однак уже зараз відомо, що повноваження Інституту буде дещо звужено.
Зокрема, за даними наших джерел, після візиту президента Володимира Зеленського до Варшави Кабмін ухвалив рішення відібрати в УІНП повноваження комісії щодо “ексгумації польських поховань”.

Історик, громадський діяч, кандидат історичних наук, дослідник діяльності ОУН-УПА Володимир В’ятрович очолював УІНП з 25 березня 2014 року.
Перед тим він працював у Центрі досліджень визвольного руху,  був головою архіву Служби безпеки України 2008–2010 рр.
Найбільшим здобутком В’ятровича на чолі УІНП стала декомунізація України.
Планувалося, що В’ятрович стане народним депутатом від партії “Європейська солідарність”, однак він ішов на 25-му місці списку, а результату “ЄС” на виборах вистачило щоб провести лише 23 депутатів-“пропорційників”.

Читайте також:
В’ятрович попросив не вимагати ротації списку “ЄС” на його користь

Поступки Києва не мають бути односторонніми, інакше це домінування Варшави, – В’ятрович

Малорос випрошує на колінах, українець – вириває в боротьбі, – В’ятрович про різницю між типажами

Володимир В’ятрович: Я в’їзний до Польщі. То був піар влади.
ІНТЕРВ’Ю “НОВИНАРНІ“