Угорщина нагородила Москаля хрестом “За заслуги”: його пояснення

Ексочільник Закарпатської ОДА Геннадій Москаль отримав державну нагороду Угорщини — хрест “За заслуги”.

Як повідомляє “Новинарня“, про це у вівторок, 22 жовтня, написав сам Москаль на сторінці у соцмережі Facebook. Він опублікував розлогий допис, де, як він каже, “розставляє всі крапки над “і”.

Москаль ацентує, що протягом 2015-2018 років спецслужби РФ не полишали спроб створити на території України ще одну гарячу точку, і для цих цілей було обрано Закарпаття. Оскільки, за його словами, багатонаціональне Закарпаття межує з чотирма європейськими країнами — Угорщиною, Словаччиною, Румунією та Польщею.

“ФСБ – це як радіація, її ніхто не бачить, але вона є… Якщо б росіянам вдалося дестабілізувати область на міжнаціональному грунті, ми б мали доволі суттєві проблеми уже не тільки на Сході з РФ, але й на крайньому Заході — але вже з країнами – членами НАТО та Європейського союзу”, – пише Москаль.

За його словами, для дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Закарпатській області спецслужбами РФ спочатку було обрано так званий “русинський вектор”. Однак згодом ФСБ переключилася на угорську тематику.

Москаль нагадав, що у квітні 2017 року невідомими особами в окремих районах, де компактно проживають угорськомовні громадяни України, були встановлені стели з провокаційними написами угорською мовою.

“Угорські написи на них були зроблені з численними помилками, що, серед іншого, свідчить про те, що їх готували люди, для яких угорська не є рідною. Зауважу, що стели були демонтовані так само швидко, як і встановлені. Однак спецоперація росіян мала продовження в медійному полі — зокрема, інформація про встановлення стел з фото й відео була оперативно розповсюджена через новостворені фейкові акаунти в соцмережах. А згодом — була “розігнана” в ЗМІ за допомогою сайтів-зливних бачків вже з фейковими коментарями членів угорської громади”, – йдеться у дописі.

Москаль продовжує: у лютому 2018 року були здійснені дві спроби підпалу офісу Товариства угорської культури Закарпаття.

“У співпраці з правоохоронцями ми оперативно встановили, що виконавцями першої спроби були члени польських праворадикальних організацій “Фаланга” і “Зміна”, які контактували з російськими спецслужбами та представниками російських праворадикальних організацій, зокрема з Едуардом Лімоновим”, – пише ексочільник ЗОДА.

Друга спроба підпалу офісу ТУКЗ була здійснена вже українцями — мешканцями Кропивницького та Черкас, які, вважає Москаль, на замовлення російських кураторів банально погодилися підзаробити.

“Примітно, що представники російських спецслужб, котрі, за нашою інформацією, тоді базувалися у Придністров’ї, спочатку підшуковували виконавців злочину серед закарпатських проукраїнських активістів, однак ті категорично відмовилися від такої “роботи”, – каже Москаль та розповідає про ще одну провокацію росіян, яку, за його словами, вдалося зірвати та яка передбачала “багато крові та летальні наслідки”.

“На національне свято Угорщини — День угорської революції, яке угорськомовні громадяни України планували відзначити в Берегові й Ужгороді, ФСБ РФ планувала масштабну акцію побиття учасників із обов’язковими летальними наслідками. Ми мали інформацію, що мешканці Закарпаття відмовилися брати участь у цій провокації, тому напередодні перекрили всі перевали, всі лісові дороги й стежки, що ведуть в область”, – ділиться спогадами Москаль.

Тоді, каже ексчиновник, на посту в Нижніх воротах було затримано близько 50-ти автівок із жителями Чернігівської, Миколаївської, Дніпропетровської, Київської та інших областей України, в яких було виявлено холодну та травматичну зброю, кастети, бейсбольні бити, металеві прути, балаклави та інше. Згодом, вздовж траси від Нижніх воріт і майже до Стрия правоохоронці виявили ще близько 70-ти автівок з подібними організованими “туристами” з різних віддалених регіонів України.

“Спецоперація російських спецслужб з тріском провалилася, а, за моєю інформацією, в 5 розвідуправлінні ФСБ РФ для декого настали навіть несподівані кадрові рішення”.

Згадав Геннадій Москаль і українських журналістів, які “часто змагалися в тому, хто з них більш креативно обізве закарпатців сепаратистами, контрабандистами та злодіями”.

“Наостанок зауважу наступне: весь цей час обласна адміністрація, очолювана мною, робила все від нас залежне, щоб під час оборонної війни з росіянами не дати посварити нас з угорцями, не грати в чужі ігри й ламати ворожі плани. Ми постійно комунікували (публічно та непублічно) з представниками угорськомовних організацій, українськими спецслужбами, державними та політичними діячами сусідньої та нашої країни з метою запобігти міжетнічному конфлікту. Ми робили й інші, непублічні речі, про які зараз говорити поки що завчасно. Часто ця робота проводилася всупереч позиції офіційного Києва, коли окремі міністри (яких, на щастя, вже нема в уряді) замість допомоги у вирішенні конфліктів, навпаки підкидали дрова у вогонь. Вважаю, що нам вдалося головне — не допустити й поламати російський сценарій дестабілізації Закарпаття, незалежно від того, подобалося це комусь, чи ні. І саме за це я сьогодні отримав нагороду від угорської держави”, – резюмує Москаль.

Як відомо, попри зусилля дипломатів, між Україною та Угорщиною протягом останніх років спостерігаються дещо напружені міжнародні відносини.

Як повідомляла “Новинарня“, 19 вересня 2018 року державна агенція “Укрінформ” оприлюднила відео, на якому українці урочисто отримують угорське громадянство на церемонії в консульстві Угорщини в Берегові, при цьому консул просить не повідомляти про це владі.
Виник дипломатичний скандал, який спровокував чергове загострення відносин між Україною і Угорщиною.
Глава МЗС України Павло Клімкін у зв’язку з цим заявив про можливість висилки угорського консула в Берегові.
На цьому тлі, всупереч попереднім домовленостям, Угорщина не змінила назву посади свого “уповноваженого по Закарпаттю”.

Згодом, у жовтні, Угорщина перейменувала скандальну назву посади урядового уповноваженого по Закарпаттю, яка викликала жорсткий спротив України.

Також на початку жовтня 2018 року консула Угорщини у місті Берегове Ерно Кешкеня оголошено персоною нон грата. 
У відповідь на це Угорщина вислала першого секретаря українського посольства в Угорщині.

Читайте також:
Віцепрем’єр Кулеба: З Угорщиною потрібно домовлятися для розблокування співпраці з НАТО