Гарячий грудень: Україна активізує зближення з НАТО й посилення з моря

 

автор: Геннадій Карпюк

18 грудня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо військових стандартів». Документ покликаний через доповнення до закону «Про оборону України» ввести нові терміни: «військова стандартизація», «військовий стандарт», «стандарт НАТО» та «стандарт у сфері оборони держави-члена НАТО». Він надає Міністерству оборони повноваження забезпечувати нормативно-правове регулювання у сфері військової стандартизації та визначення органу військової стандартизації, основна функція якого полягатиме в розробленні, прийнятті та застосуванні військових стандартів, зокрема тих, які прийматимуть на основі стандартів Альянсу.

Крім законодавчої підтримки зближення з НАТО, зараз загалом відбувається помітна активізація комунікації і практичної співпраці поміж Києвом, Організацією Північноатлантичного договору та нашими західними партнерами.

Підтримка США: це факт!

Доволі знаковим було те, що першим, із ким зустрівся в українській столиці з-поміж наших офіційних урядників спецпредставник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер, був міністр оборони України Степан Полторак. Того ж таки знакового 18 грудня вони провели вечірню переговорну сесію у Міноборони.

Зрозуміло, що тем для обговорення було більше, ніж досить. Передусім, це аспекти регіональної безпеки й ситуація на Азові та в Чорному морі, загрозлива динаміка мілітаризації Росією окупованих територій Донбасу та тимчасово анексованого Криму.

Степан Полторак поінформував Курта Волкера про заходи, які проводить держава в межах запровадженого правового режиму воєнного стану, зауваживши, більша частину з них вдалося виконати.

Але, напевно, найпримітнішим є те, що сторони активно обговорювали важливі напрямки двосторонньої співпраці. Особливу вдячність очільник Міноборони висловив американському гостю за послідовну і багатогранну підтримку України.

Також Волкер мав зустріч і з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм, де він вкотре запевнив про підтримку США прагнень України посилити боєготовність ЗСУ.

А наступного дня спецпредставник Держдепу зустрічався із президентом України. Предмет обговорення – наслідки акту агресії Росії у Азово-Керченській акваторії й поточні загрози для регіональної безпеки. Визнано, що цей агресивний акт потребує адекватної потужної відповіді світу, зокрема у форматі продовження міжнародного тиску на російську сторону, яка має забезпечити свободу судноплавства і звільнення захоплених українських моряків та кораблів. Також сторони наголосили на важливості скоординованих дій щодо перспектив розгортання багатонаціональної миротворчої місії під мандатом ООН на всій окупованій території Донбасу.

Отже, стратегічне партнерство поміж Україною та США, й не тільки в царині безпеки і оборони, дедалі зміцнюватиметься. Хоча, звісно, саме оборонна міць є критичною у відстоюванні Києвом повноцінної державності.

Тож заява Курта Волкера про розгляд американським Конгресом у січні 2019-го інформації про надання Україні 125 млн. доларів військової допомоги була сприйнята з помітним оптимізмом – як факт найближчого майбутнього, в появі якого вже не варто сумніватися.

Сполучені Штати бажають підтримати Україну в її прагненні укріпити оборону на морі, береговій лінії та у повітрі, сказав Волкер. Він висловив сподівання, що ухвалення закону, який дозволив би Міноборони напряму закуповувати іноземну військову техніку й обладнання, стане сигналом не тільки для платників податків у США, а й у Європі.

Підготовка до членства

Крім того, 20 грудня Верховна Рада прийняла за основу законопроект №9122 – ним пропонується надати можливість державним замовникам з державного оборонного замовлення безпосередньо здійснювати закупівлю продукції, робіт та послуг оборонного призначення за імпортом, щоб оптимізувати цей процес та пришвидшити процес закупівель за імпортом у разі такої потреби, а також зекономити кошти за рахунок відсутності плати за посередницькі послуги.

Зрозуміло: попереду в України, якщо вона щиро бажає входження в євроатлантичні клуби, надзвичайно багато «домашньої» роботи і обмаль часу. Про це сказав Петро Порошенко на недавній зустрічі зі студентами у Тернополі. Там він сформулював чіткий і недвозначний стратегічний меседж: «Україну потрібно підготувати до членства в ЄС і НАТО впродовж наступних п’яти років». По завершенню цього дедлайну наша країна повинна відповідати належним критеріям членства.

Тим часом, того ж таки 18 грудня, у брюссельській штаб-квартирі Альянсу відбувалося засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів держав-учасниць. Низка країн Альянсу оголосила про надання додаткових ресурсів для трастових фондів, у межах яких надається практична допомога Києву. Першою про це публічно заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Так, Норвегія оголосила про додаткове надання 140 тис. євро для програми професійного розвитку НАТО. І це не просто вияв солідарності із жертвою агресії. Це визнання того факту, що Україна ефективно використовує цей інструмент саме для цільової підготовки фахівців у рамках Річної національної програми співробітництва з НАТО.

Також чеський міністр оборони підписав лист на виділення додаткових коштів для трастового фонду з логістики, а Німеччина підтвердила додатковий внесок у фонд з медичної реабілітації українських військових. А дещо раніше підписано угоду, яка вможливлює реалізацію трастового фонду з розмінування в Україні.

Цикл позитивних сигналів від НАТО продовжило швартування до причалу Одеського морського порту 19 грудня розвідувального корабля Королівського флоту Великої Британії HMS Echo. Було чітко заявлено, що це – реакція на агресію Росії проти кораблів ВМСУ на Чорному морі.

Російські “іскандери” на нашому кордоні: навіщо?

За кілька днів до цього міністр оборони України провів щорічну традиційну зустріч із Київською асоціацією військових аташе, акредитованих в Україні, де прозвучало чимало цікавої інформації й меседжів. Глава Міноборони представникам оборонних відомств іноземних держав довів стратегічний обрис обстановки і загрози з урахуванням поточного стану розвитку ситуації довкола України. Він довів основні параметри вжитих заходів на виконання указу президента про встановлення у десяти регіонах України правового режиму воєнного стану. Також були визначені пріоритети подальшої співпраці в межах планів і програм з іноземними країнами на наступний рік, приділивши окрему увагу розвитку нових технологічних спроможностей, таких як кіберзахист, з урахуванням того, що це має критичне значення для стійкості нашої системи управління та захищеності критичних об’єктів інфраструктури.

Читайте також:
У нас немає намірів починати наступальні дії,
– міністр Полторак на зустрічі з військовими аташе

У наступному році планується суттєвий розвиток військової інфраструктури, зокрема у сенсі військових баз, арсеналів, складів і аеродромів. Про це дозволяє говорити збільшений ресурс, який надала держава на 2019 рік.

“Виконання закону «Про національну безпеку України» для нас є не викликом, а перспективою, кінцева мета якого – вступ до НАТО і Євросоюзу, створення потужних і підготовлених Збройних Сил, – зауважив Степан Полторак. – І ми чітко розуміємо виклики щодо реформ. Вони справді є і будуть. І для їх вирішення потрібні дуже зважені рішення, щоб усвідомити, як правильно діяти. Одним з найсерйозніших напрямків є реформування органів військового управління на основі принципів Альянсу. У цій роботі нам допомагають стратегічні радники із країн НАТО. Ми знаємо напрямки основної загрози і наші слабкі місця. Наприклад, Росія перекинула до українського кордону свої «Іскандери». Для чого? Точно не для оборони! Інфраструктура й рівень підготовки російських частин, які провели бойове злагодження, створили запаси техніки, свідчить про наступальний характер дій, які ми прогнозуємо від РФ”.

Зараз Україна краще готова до воєнної загрози і в сенсі людського потенціалу. Так, перші збори резервістів після введення воєнного стану показали: значна частина з них реально готова повернутися до війська. Якщо на початку російської агресії ЗСУ мали помітні проблеми з комплектуванням частин через руйнацію системи обліку та управління мобілізаційним ресурсом, то зараз в армії не існує суттєвих проблем з комплектуванням тією кількістю людей, яку було заплановано.

Читайте також:
Явка резервістів у військкомати значно перевищує потребу, – Полторак

Україна знайшла мільярди на модернізацію ВМС

У військового керівництва 2014-го була величезна проблема з розумінням того, що необхідно робити, і як треба реформувати армію. Тоді багато генералів та керівників не знаходили відповідей на низку викличних запитань. Натепер ситуація кардинально інша – Міноборони має чіткий план розвитку війська до 2020 року, вже розпочато оборонний огляд. Він зніме зріз поточного стану Збройних сил, сформує аналітику, яка дасть необхідну картину того, що доцільно зробити після 2020 року і правильно спланувати подальші реформи на роки вперед.

Саме до 2020-го повинні завершитися основні елементи реформування Міноборони та ЗСУ, але осучаснення армії триватиме й надалі. Особливо багато часу і ресурсу потрібно на оновлення парку військового озброєння та техніки. Але цей результат уже значно ближчий, ніж кілька років тому.

Про завдання найближчого майбутнього міністр Степан Полторак висловився під час робочої поїздки на Одещину. Зокрема, багато завдань поставлено і перед Командуванням Військово-Морських сил. Це будівництво, відновлення, модернізація й закупівля корабельного складу, озброєння і військової техніки, посилення ВМС засобами ППО, авіації й артилерії, будівництво та розвиток інфраструктури. Дуже важливе і нагальне завдання – створення військово-морської бази на Азові, що має там з’явитися вже 2019-го. Міністр оборони вже поставив завдання командувачу ВМС подати розрахунки щодо створення такої бази.

Також наступного року очікується завершення будівництва і прийняття на озброєння двох малих броньованих артилерійських катерів та одного десантно-штурмового катера типу «Кентавр», модернізація фрегата «Гетьман Сагайдачний», завершення спорудження й уведення до складу ВМС розвідувального корабля, а також двох американських катерів типу «Айленд».

Імовірно, що відбудуться закупки нових катерів за кордоном: двох броньованих у Польщі і двох тральщиків – у Данії, а ще – засобів для створення інфраструктури спостереження за надводною обстановкою в Чорному й Азовських морях.

“Фінансовий ресурс для відновлення та модернізації Військово-Морських Сил вимірюватиметься мільярдними сумами”, – запевнив глава оборонного відомства.

Читайте також:
Україна може перекинути “Айленди” на Азов, а США дадуть “щось потужніше”,
– Воронченко

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: