Бунтівний батальйон морпіхів у чорних беретах: Якщо нас ламають – будемо битися

Минув тиждень після того, як частина нинішніх і колишніх військовослужбовців 1-го Феодосійського окремого батальйону морської піхоти ВМС ЗСУ влаштували публічний демарш на плацу в Миколаєві, коли МП за присутності президента Порошенка міняла чорні “радянські” берети на колір морської хвилі.

Відтоді в баті побував представник Генштабу ЗСУ, який пообіцяв, що до завершення перевірки покарань не буде. Однак, кажуть бунтівники, у 36-й бригаді їм уже “малюють” справи про непідкорення наказам.

Учасники демаршу наполягають на своїй позиції: смарагдовому берету – ні.

Вони вирішили відреагувати на допис Романа Кулика “Слідами скандалу з беретами морпіхів: хто винен і що робити“, розміщений у “Новинарні“, та підготували для нашого видання текст із їхнім баченням проблеми – не лише атрибутики, а й обстановки в підрозділі та армії загалом.

Кажуть, це позиція сержантського складу та частини офіцерів, а також ветеранів підрозділу, які постійно спілкуються між собою.

“Новинарня” публікує цей виступ для об’єктивного і всебічного висвітлення теми, що становить значний суспільний інтерес.

“Ми прекрасно розуміємо, як різні маніпулятори користуються такою інформацією. Тому будемо намагатися зробити все раціонально і адекватно”, – кажуть хлопці.
“Але якщо нас будуть ламати через коліно – ми будемо битися”, – додають вони.

Церемонія в Миколаєві 23 травня: президент став свідком демаршу частини підрозділу. Фото: Преступности.нет

Частина 1 обмп не підтримала
перехід на нові берети. Хто це і скільки їх?

Загалом, “проти” висловилася більша частина рядового і сержантського складу, деякі офіцери та ветерани підрозділу, котрим не все одно.

Якщо говорити про чисельність акції, то на одному з фото можна нарахувати близько 70 людей. Пізніше їх стало дещо більше. Тож можна сміливо говорити про сотню морських піхотинців, і в переважній більшості – це чинні військовослужбовці.

Переважно не підтримують зміну атрибутики більшість військовослужбовців нашої частини. Але багато з них переживають за свою подальшу кар’єру, за фінансову сторону питання, адже в армії це важливий фактор. Тому довелося брати на себе відповідальність [за демарш] лише деяким хлопцям.

Чому 1 обмп бунтує?
Десантники, після дискусій, всі перейшли на марун
і нову атрибутику. Чому в морпіхів не так?

Наша вимога: відкритий діалог за участю ветеранів підрозділу – розробників символіки при незалежній Україні та особового складу (хоча пан Гайдукевич вважає, що на контракті в ЗСУ не служать люди з вищою освітою, історичною освітою, або ті, хто просто цікавиться українською історією).

Ми вже мовчимо про зв’язок військової традиції та символіки, пропонований “реформаторами”: все радянське – у шафу, все європейське або українське-визвольне – на парад.
У такому випадку чому б не взяти за відправну точку форму морських піхотинців 1-го Гуцульского полку МП УНР: чорна з лампасами та повністю чорним (що?!) головним убором?! Фото є в інтернеті.

Читайте також:
100 років тому була створена морська піхота України. ІСТОРІЯ, ІНФОГРАФІКА

У десанті велася роз’яснювальна робота, багато питань було пов’язаних із суперечностями в їхній символіці.

Вручення нових беретів ДШВ 21 листопада 2017 року в Києві. Фото: прес-служба президента

Тут ще грає важливу роль фактор набагато більших залякувань у десанті, а також питання побудови відомої вертикалі (далі – військова таємниця).

На відміну від десанту, єдиним полем битви за традиції для нас пропонувався “Фейсбук”. А зважаючи на те, що більшість підрозділів МП з 2014 року виконують завдання на сході України, такий підхід нікого не радував.

Не радувало і знущання над десантом. Але там була комунікація, хай і неідеальна. А в нас і такої не було!

Не цінувати думку військових – радянський анахронізм. Так, уже бачимо репліки в ФБ: “та хто вас питає, я вам податки плачу!” Але, по-перше, військові також платять податки. А по-друге, цікавим прикладом є опитування в мережі Twitter військовослужбовців ЗС США – як носити підкатані рукава на польовому камуфляжі. Переміг, звісно, здоровий глузд. Але не в нашому випадку.

Окрім того, ми хотіли донести до суспільства думку, що такими реформами, як зміна кольору беретів, не зміцниш військо. Ця свідома руйнація військових традицій  є руйнацією бойових колективів, спільнот чоловіків, котрі, починаючи з 2014 року, служать у війську не заради заробітної плати.

Якщо побудувати криву мобілізацій, або підписань контрактів від умовного 2013-го (довоєнного) до 2018-го (нинішнього року), то можна буде побачити, що її пік припадає на 2014-2015 роки – не найбільш прибуткові у плані заробітної плати.

Не відкриваючи жодних військових таємниць, слід сказати, що слова деяких свідомих оптимістів про наявне збільшення чисельності ЗСУ не зовсім відповідають дійсності. Тим паче, про якість особового складу казати не доводиться.

Як у нас кажуть, в умовному бою військо резервістів першої-третьої черг мобілізації розіб’є “професійну армію” нового зразка контрактників.

Чому з усієї МП демарш влаштувала
тільки частина одного батальйону

В усіх частинах МП є бійці, які нас підтримують. А особливу підтримку виявили нам ветерани нашого підрозділу, за що їм велика подяка.

Ми ж (Феодосійський батальйон) виступили ініціаторами з кількох причин.

По-перше, через те, що церемонія відбувалася в Миколаєві, де наразі наш ППД (пункт постійної дислокації).

По-друге, можливо, хлопці з інших частин і воліли б зробити щось подібне. Але цього не було – напевно, через те, що на урочистості залучалися люди, щодо яких була впевненість, що вони слухняно порушать свою попередню клятву.

На жаль, більша частина цих підрозділів (як і більшість громадян) просто не уявляють собі, що воно таке – “клятва” і нащо вона потрібна, звідки взялися символіка і чорна форма, чому тільняшка – це не лише російський елемент форми (у допомогу Гугл та пошук: флоти Нідерландів, Швеції, Німеччини і т. д.).

А ще гірше – вони не уявляють, навіщо треба “дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини”.

Якщо наші “охоронці порядку та добробуту в Україні та Всесвіті” із “Фейсбуку” заявляють, що “більшості це не потрібно – значить, ви не праві”, то можемо парирувати: мовчазній більшості не потрібні були і козаччина, революційні змагання 1917-1921 рр., Революція гідності. Але про пасіонаріїв чули?

Церемонія в Миколаєві 23 травня 2018 року. Фото: прес-служба президента

Якими були аргументи командирів з приводу нових беретів
та чи якось карають за демарш

Командир батальйону наразі не на місці, і всім оперують його зами (це запобігання інсинуаціям щодо комбата – ми його цілковито поважаємо).

До і після командування батальйону та бригади погрожувало адміністративними санкціями (це нормально) та абсурдними заявами, палітра яких була доволі контрастною.

Типу: ви нічого не доб’єтеся; нас звільнять; вас звільнять, а нас – ні; це не має значення, бо завтра нам дають Javelin та Thunderbolt; розформують батальйон; відберуть бойовий прапор (!); всіх посадять.

Після заходу в Миколаєві у військовій частині були представники Міноборони, зокрема начальник по роботі з особовим складом (РОС) ЗСУ, котрий дуже ввічливо вислухав нас та дав свою обіцянку, що до приїзду групи в частину ніяких покарань не буде.

На виході маємо саботування слів начальника по РОС ЗСУ – командування батальйону та бригади “малює” справи щодо непідкорення наказам, погрожують, хочуть “перевдягнути” незгодних.

Генерал Юрій Содоль (фото зроблено до заміни беретів)

Командувач морської піхоти ВМС Юрій Содоль та командувач усіх Військово-Морських сил ЗСУ Ігор Воронченко розуміють важливість компромісу та спілкування. Та, не зважаючи на них, командуванням провокуються конфлікти і надалі.

На жаль, деякі офіцери в командуванні бату – абсолютні профани, про батальйон не знають нічого, нікого з особового складу не поважають, у бойовій обстановці не помічені. Погрожують лише своїми посадами.
Деяким все одно, переживають за своє підвищення.

Читайте також:
Командувач морської піхоти пройшов
8-км смугу випробувань разом із підлеглими. ФОТО

Скільки в цьому демарші невдоволення
станом справ у підрозділі та армії. І що далі

Зміна символіки лише дала можливість висловити наболіле. Ми не даємо ходу розголошенню “цікавої” інформації про стан речей у військах тільки через адекватні прохання деяких командирів про діалог. На який ми маємо право.
Якщо хтось думає інакше – ваше місце у кріпосному війську часів Російської імперії.

Що далі?

На жаль, ситуація (не тільки у нашому підрозділі, а взагалі у військах) скута “любовним трикутником”: особовий склад – командування – громадськість.

Тобто щоб отримати якийсь позитивний результат (а спілкування із командуванням – це позитивний результат, уявіть собі, у 2018 році!) – треба звернутись до громадськості. Виносити на її суд проблеми армії.

Народ на це заслуговує, але ми прекрасно розуміємо, як різні маніпулятори користуються такою інформацією. Тому будемо намагатися зробити все раціонально і адекватно.

Як зробили 23 травня. Адже це була найбільш толерантна акція із запланованих можливих.

Але якщо нас будуть ламати через коліно – ми будемо битися.

Фото: Анатолій Вовненко, Facebook

Бо сказано в улюбленій книжці всіх армійських номенклатурників: “повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами”.

Бо не можна судити про армію лише з військових парадів.

Читайте також:
Командувач КМП ВМСУ Юрій Содоль: Плануємо збільшити число бригад морпіхів