“Я знаю прізвище одного з майбутніх начальників Генштабу ЗСУ”, – Гайдукевич про День ДШВ

Віталій Гайдукевич
журналіст, ведучий “5-го каналу”, координатор групи розробників символіки й форми для української армії

(FB)

Спочатку було бажання написати ґрунтовне пояснення, чому важливий сьогоднішній день (21 листопада)… Про те, що історія десантної справи – це набагато більше, аніж СРСР. Про те, що СРСР не був новатором практично ні в чому, а там, де був новатором, то це були абсурдні ідеї. Про те, що треба відчувати себе частиною світової десантної родини…
Але все це вже писалося – хто хотів, той прочитав чи почув, хто не здатен чути, тому пиши не пиши…

Потім було бажання розповісти, як непросто було реалізувати сьогоднішній день. І в сенсі зважитися на цей крок, враховуючи усі ризики – так і це питання, як і будь-яка ідеологічна і пропагандистська тема СРСР/Росії, мала підводні камені.

Мозкопромивочна машина Луб’янки маслає цілодобово, вкидання меседжів на конвеєрі, маніпулювання самохвалами і під удар цього потрапляють наші вояки, а захистити їх немає чим – Україна не продукує потрібної кількості меседжів, аудіо-відео маркерів, сенсових ланцюжків.

На жаль, завдяки «ліберальним» журналістам у нас бояться цього процесу. Втім і це вже писалося…

Зрештою хотів згадати усіх, без чиїх зусиль сьогоднішнього свята не сталося. Але ви їх і так знаєте. Так що ж можна додати до того, що вже було сьогодні сказано?

21 листопада – День десантно-штурмових військ. 

Право відрізнятися від запоребрика український десант довів у бою. Наші кращі за ворога. Наші чисті. За нашими немає підступних інтервенцій і окупацій (Будапешт, Прага, Афганістан, Грузія, Україна…), за нашими немає силового придушення визвольних рухів (саперні лопатки проти мітингуючих в Тбілісі і постріли у Вільнюсі), за нашими немає понту і погроз світові «да ми як вломимо…».

Ні… Наші народилися в захисті свого… своїх… І в цьому їх сила. Загартовані вогнем і залізом – igni et ferro.

Читайте також:
Новий день десантника: ДШВ замість ВДВ,
марун із крилами Михаїла замість голубого берета. ФОТОРЕПОРТАЖ

Без підтримки від десантників сьогодні нічого б не було. Позаду години нарад, зустрічей, розмов, мозкових штурмів. Складно було? Так. Для них, фактично, світ стає догори дригом. Уся звична матриця обвалилася.

Приміряйте на себе – зрозумієте.

Але вразило інше – після того, як десант дозрів до рішення, він йшов до фіналу фундаментально. Як і належить штурмовикам – без шансу на поразку.

В підготовці до 21-го числа було багато хаосу. Але не в командуванні ДШВ. Там був годинник. Я був вражений тверезістю і чіткістю – розуміють складнощі процесу, шукають і знаходять виходи.

Так, тут величезна заслуга Михайла Забродського і його заступників. Знаєте, коли з’явилися перші підозри, що все буде добре? Коли під час розмови командувач підхопив якийсь з аргументів, що стосувався битви при Геттісберзі – Забродський був в темі. І ще кілька моментів, що відображають і глибину, і широту.

Звісно, кожна людина дозріває до епохальних рішень шляхом помилок і ті, хто воював і оцінює командування ДШВ з точки зору «як воїн воїна», можуть додати критичних фарб, але… Схоже, я знаю, як прізвище одного з майбутніх начальників Генштабу ЗСУ. 

Не буду згадувати усіх, хто був причетний до успішного 21-го – повага кожному. Штурмовики мають шалений потенціал. Треба допомогти його розкрити.

21-го числа хвилювалися на Михайлівській усі. І дівчинка, яка винесла берет Першому Командувачу ДШВ… (ні, вона не донька якогось із воїнів, вона уособлення України – узагальнюючий образ і країни, і дітей, чиї батьки на війні), і десантники на площі, що пройшли не один бій… і президент.

Вже по завершенню, Петро Порошенко виходив повз трибуну почесних гостей, підійшов, потис руку і сказав: «це було не просте рішення, але ми зважилися на нього і зробили правильно… дякую за допомогу».

Це «дякую» належить усім тим, хто вперто перемелюючи совок творить НОВЕ ВІЙСЬКО.

І якщо одні роблять це по роду служби, то інші за покликом… Тому що попри всі складнощі і проблеми, українське військо, це те, що варте поваги і любові.

Вони – свої.

І ще… Церемонія, що відбувалася – це щось абсолютно нове для України. Шкода, але в багаторазових переписах сценарію і хвилюванні загубився меседж, що блакитний берет Забродського піде до музею.

Так, чому б не створити музей десантних військ? Такий, який би показував історію СВІТОВОГО десанту і був би гарною базою для виховної роботи…

Шкода, у нас поки не переписаний Статут (спойлер – ключове слово було “поки”) і десант стояв у комфортній, але поки що (!) нестатутній стійці.

Нестатуній? Але зручній, а від того ефектній.

Шкода, що у нас немає церемоніалу якісного, і події, як нинішня, доводиться придумувати, фантазуючи на ходу.

Шкода, що багато зрадофілітиків не розуміє значення і значимість таких речей.

Але не шкода жодної хвилини, яку ти витратив заради захопленого погляду дітей, дружин і подруг, батьків в той момент, коли вони дивляться, що наші більше не примара, а м’язи, і головне – стрижень.

Про те, як природні катаклізми майже зірвали церемонію зміни беретів…

Про те, як випадково прапор ДШВ і берети повністю співпали за кольором, хоча були народжені в різних куточках глобусу…

Про те, як народжувався девіз, як по пеньках на полігонах були обговорення змін, як кропітко народжувався прапор десантно-штурмових військ, як склалося, що свято постало 21 листопада… Напевно колись іншим разом.

А зараз таки подяки:
Олексій та Тетяна Сопіни – за невиспані ночі заради прапора, Ярослав Копаниця – за борд і сіті-лайт в усіх пере-пере-роблених варіантах, Олекса Андрющенко – за вектор, який став прапором, Василь Павлов – за просвітництво і комунікацію в найскладніших умовах, Олекса Руденко – за сотні ескізів…

Петро Порошенко, Степан Полторак, Віктор Муженко, Михайло Забродський, Юрій Содоль, Юрій Бірюков, багато хто в центрі Марченка, Яна Холодна і [радіо] “Армія ФМ”, десантники молоді і сиві, на службі і вже ні – ті, хто стали на бік змін…. усі, кого я навіть не знаю, але хто готував і готувався…

Опоненти і супротивники – дяка, ваша впертість зробила нас сильнішими.

Меценати, що допомогати фінансуванням… учасники групи «НОВЕ ВІЙСЬКО», що стали агентами впливу і несли аргументи по “Фейсбуку”…

21 листопада, це НАШ спільний успіх. Десантно-штурмові – ЗАВЖДИ ПЕРШІ.

На цих фото реалізована мрія – наші на рівних в світовій родині…. Кращі серед рівних і рівні серед кращих.

Читайте також:
Нові правила носіння військової форми та знаків розрізнення ЗСУ:
ПОВНИЙ АЛЬБОМ