Роковини анексії: зв’язки кримчан з Україною зберігаються. Хоча й слабкі

 

автор: Тарас Закусило

Млявість політики України на тлі агресивної, системної політики Росії у Криму. Так охарактеризував ситуацію перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (МінТОТ) Юсуф Куркчі під час презентації видання “Політика щодо Криму. Рекомендації”, підготовленого експертами Українського незалежного центру політичних досліджень.
Його презентація відбулася напередодні 18 березня – четвертих роковин анексії АРК Росією.

Стратегія Української держави щодо всіх понад 2 млн. громадян, котрі залишилися в Криму, така: усіх їх Україна вважає своїми громадянами, попри те, що левова частка цих людей змушена була під примусом узяти громадянство країни-окупанта. Після деокупації півострова держава гарантує не переслідувати їх, за винятком відвертих колабораціоністів.

Утім, до звільнення Криму ще далеко, а реальної допомоги люди, що залишилися під окупацією, та ВПО-кримчани (внутрішньо переміщені особи) потребують зараз. Якої?

Допомога політв’язням

Юсуф Куркчі

Насамперед Україна має підтримувати своїх співвітчизників, яких переслідує окупаційна влада за їхню політичну позицію, сиріч за невизнання анексії Криму.

На сьогодні в Криму понад 60 осіб ув’язнено за політичними мотивами, переважно це кримські татари, які чинять мирний опір окупаційній владі.
Сто дітей залишилися без батьківської опіки.

“У бюджеті [України] закладено 97 млн. грн. на допомогу політв’язням та їхнім сім’ям, – каже Юсуф Куркчі.

Проте зауважує, що розроблений МінТОТ разом з експертами законопроект щодо допомоги кримським політв’язням, який і має стати законодавчим підґрунтям для заснування Фонду допомоги політв’язням, досі лежить без руху у Верховній Раді.

Читайте також:
Рада підтримала звернення з переліком усіх українських політв’язнів у Росії

Обмежені адмінпослуги

Юлія Тищенко

Масово кримчани та ВПО з Криму потребують, здавалося б, елементарних речей – бодай своєчасного та повноцінного надання адміністративних послуг. І через чотири роки після анексії півострова Росією в нас з цим є чималі проблеми.

“Виходячи зі звернень кримчан до обласних державних адміністрацій, найбільше питань існує стосовно поновлення та отримання документів; отримання довідки внутрішньо переміщеної особи; соціальної допомоги; працевлаштування; здобуття освіти”, – констатує Юлія Тищенко, експерт УНЦПД, яка керувала підготовкою видання “Політика щодо Криму. Рекомендації”.

За її словами, одним із найактуальніших питань є отримання міграційних послуг (70% від загальної кількості звернень).

З початку незаконної окупації кримського півострова по отримання адміністративних послуг у прикордонному регіоні звернулися 81,7% від загальної кількості ВПО-кримчан (найбільше звернень – щодо оформлення, видачі або обміну закордонного паспорта; вклеювання до паспорта громадянина України фотокартки у зв’язку з досягненням 25-річного та 45-річного віку; оформлення, видачі ID-картки; оформлення різних видів соціальних виплат).

Вочевидь, є нагальна потреба в облаштуванні достатньої кількості центрів надання адміністративних послуг в регіоні, прилеглому до окупованого півострова, робить висновок Тищенко.

Читайте також:
СБУ затримала кримського екс-віце-міністра,
який приїхав зробити біометричний паспорт України

Мобільність на Перекопі

Як свідчать дослідження, оприлюднені у виданні, попри відсутність шляхів сполучення з “материковою” Україною (окрім автомобільного), мешканці Криму досить мобільні.

Так, за даними Нацполіції, лінію розмежування між материковою Україною й півостровом у 2017 році в обидва боки перетнули понад 2,5 млн. осіб та 410 тис. транспортних засобів.

Для порівняння: у 2013 році населення Криму становило 1,97 млн. людей.

“Повірте, мета таких поїздок – не походити по магазинах, а вирішити свої проблеми – оформити дитині свідоцтво про народження, отримати закордонний паспорт, вклеїти фотокартку при досягненні певного віку тощо. Це ланка, що пов’язує громадян України в Криму із державою”, – говорить Юсуф Куркчі.

“Але дуже часто все, що робить держава на цьому шляху – тільки перевіряє документи. Наблизити центри надання адміністративних послуг до людей з Криму – ось завдання”, – наголошує заступник глави МінТОТ.

Натомість на КПП немає навіть людських умов: наприклад, прикордонник зайвий раз подумає, чи випити йому склянку води, чи тією водою помити руки, адже і вода на КПП дефіцитна, і її возять з собою з “великої землі”.

Кримчани не можуть проігнорувати разючий контраст між нашими пунктами пропуску на адмінмежі та добре облаштованими російськими.

Читайте також:
Актриса Ахеджакова напередодні виборів президента РФ:
Крим не наш, але нинішня ситуація – це надовго

Освіта й охорона здоров’я

Під час презентації Юлія Тищенко також окреслила ті сфери послуг, які надає держава своїм кримським співвітчизникам у різних сферах, і виокремила з-поміж них освітні.

Освіта, каже аналітикиня, одна з тих небагатьох галузей, де алгоритм дій для кримчан, які прагнуть вчитися в українських вишах, чітко прописаний і зрозумілий.
Проте цьогоріч випускники можуть зіштовхнутися із труднощами – у школах Криму тепер їх зобов’язують подавати довідку про те, в який вищий освітній заклад вони мають вступати.

Напротивагу освітній галузі, за словами пані Тищенко, “надання медичних послуг – терра інкогніта: навіть у контексті медичної реформи ніде не порушується питання про можливість надання медичних послуг мешканцям Криму”.

Торгівлю припинено, але закон про ВЕЗ діє

Юлія Каздобіна

У виданні також порушено тему санкційної політики України. Автор цього розділу, аналітикиня УНЦПД, радник Мінінформу Юлія Каздобіна, зауважила, що українська санкційна політика недосконала. Закон приймали нашвидкуруч, протягом шести днів він пройшов два парламентських слухання, тож має чимало прогалин, каже Каздобіна.

Скажімо, складно визначити роль запроваджених Україною санкцій. А втім, із санкціями йде в розріз досі чинний закон про вільну економічну зону “Крим”. Попри урядову постанову, якою припинено офіційно торгівлю з Кримом, закон про ВЕЗ існує.

Брак досвіду і надмір прогалин

Як зробити діяльність органів державної влади системною та ефективною у двобої з Росією за кримчан та за півострів Крим?

Андрій Дуда, кандидат наук з державного управління, наголосив, що існують насамперед об’єктивні труднощі, куди він відніс і відсутність в України досвіду спілкування з окупованим територіями.

Андрій Дуда

“У світі взагалі не вельми багатий досвід вибудовування алгоритмів діяльності органів державної влади щодо окупованих територій. Досвід Грузії, Кіпру, Придністров’я, екс-Югославії стосується малих територій та неспівмірний за масштабом виклику, з яким зіштовхнулася Україна у випадку анексії Криму, – каже Дуда. – Тому Україна не може скористатися цим досвідом”.

Водночас експерт відзначив прогалини, які за чотири роки можна було б ліквідувати. Зокрема, Україна не змогла переформатувати органи влади до нових умов, і вони залишилися залежними від старої законодавчої та нормативної бази.

Як приклад Дуда назвав існування представництва президента України в АР Крим та часткові функції моніторингу прав людини в Криму, які є в повноваженнях омбудсмена ВР. “Це створює неправильну управлінську картину, дублювання функцій, зайву витрату ресурсів”, – підсумував експерт проекту УНЦПД.

“Точки входу” інформації і “точки виходу” злагоджених управлінських рішень немає. Але такою “точкою”, за визначенням, має бути Міністерство з питань тимчасово окупованих територій, – наголошує Дуда.

Сьогодні, за висновком експерта, функціональне навантаження на МінТОТ не співмірне з тією ресурсною основою, якою забезпечив міністерство законодавець.

* * *

Посібник “Політика щодо Криму. Рекомендації” (створений, до слова, без участі держави, а зініційований громадською організацією та підтриманий посольством Великої Британії в Україні) – це, за словами Юлії Тищенко, спроба запропонувати способи та дії, завдяки яким можна оптимізувати та зробити ефективнішою політику України щодо Криму в різних галузях.

Повністю видання можна прочитати на сайті УНЦПД тут.

Читайте також:
Прокуратура АРК та СБУ притягнуть громадян України
за роботу в кримських виборчкомах

Чубаров розповів, які фальсифікації готують на виборах президента РФ у Криму

Путін про ймовірний відхід РФ із Криму: “Ви що, з глузду з’їхали?”

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: