Андрій Магера: Новий склад ЦВК з самого початку підриває довіру до себе

Будівля ЦВК і Київської облради на площі Лесі Українки

Будівля ЦВК і Київської облради на площі Лесі Українки

«Переможець отримує все» – певно , такою логікою керуються на Банковій, продовжуючи звитяжний наступ на кадрових фронтах. Ще чотири місяці тому здавалося, що політична криза розбиває управлінську систему Петра Порошенка на друзки, і дострокові вибори принаймні до Верховної Ради – неминучі. Але після скандалу 16 лютого президент спромігся зварити кашу з сокири, зорганізував парламентську більшість фактично на порожньому місці і довів, що не існує альтернатив його креатурам на посади прем’єр-міністра і генпрокурора.

 Тепер на черзі – Центральна виборча комісія. Щодо неї точно незайвою буде визначення: такого не було навіть при Януковичі. Та й при Кучмі – теж.

На заміну 12 різномасним членам ЦВК, які пересиділи свій термін ще два роки тому, Петро Порошенко вніс 11 кандидатів лише від чотирьох фракцій – БПП (за деякими даними – 5 осіб), «Народний фронт» (орієнтовно – 4), «Самопоміч» (1), «Відродження» (1). Інші чотири парламентські формації лишаються без свого представництва.

Для колегіального органу, який регулює виборчий процес, це нетипово, але в адміністрації президента мають свою візію оновлення Центрвиборчкому. Знову – за квотним принципом, знову – лише серед своїх, плюс ті фракції, хто допоможе добрати голоси до 226.
Зрештою, з керівними органами ГПУ було так само (коли заступником Луценка став «фронтовик» Сторожук, а в ГСУ взяли сина екс-«регіонала» з «Відродження»). Лихий приклад – заразливий.

Одна посада «люфту» між постановами про 12 звільнених членів ЦВК і 11 нових кандидатур, поданих президентом на затвердження Верховної Радою, офіційно відкладена про запас для наступних політичних торгів.
Також варто нагадати, що в складі Центрвиборчкому залишаються три члени, які ще не відбули семирічну каденцію: це Олександр Осадчук ще від Блоку Литвина, Катерина Махніцька від «Свободи» та Ігор Діденко від «УДАРу», що нині є частиною БПП.

За даними «Новинарні», на посаду голови Центрвиборчкому замість екс-«регіонала» Михайла Охендовського Банкова тепер розглядає не когось зі «старожилів», а Світлану Кустову – адвокатку з часів «Нашої України», юрисконсульта ТОВ «Моор і партнери».
Звісно, це юрист Петра Олексійовича. У 2007 році вона балотувалася до Верховної Ради від «Нашої України – Народної самооборони» (№145), була помічником нардепів Миколи Катеринчука (ВР IV-V скликань), Романа Зварича (VI), самого Петра Порошенка (VI скликання). У нинішній Раді Кустова допомагає депутатці Ірині Фриз, яка раніше сама була помічницею нардепа Порошенка.  На виборах в 2014 році пані Світлана виступала як уповноважена особа партії Блок Петра Порошенка.

Але питання – чи вистачить у парламенті голосів для заведення в будинок на Лесі Українки такої кількості президентських ставлеників.

Андрій Магера. Фото з ФБ

Андрій Магера. Фото з ФБ

Подейкують, що для певності коаліція наступного вівторка спробує проголосувати 11 нових кандидатур пакетом, хоча це й заборонено Регламентом ВР. І що за формування ЦВК-2016 відповідає член Центрвиборчкому 2004-2006 років Руслан Князевич. Тепер він є одним із «подовжувачів рук» президента Порошенка, монополізовуючи експертне поле з виборчих питань.
Саме юрист Князевич (представник президента Порошенка у ВР в 2014-2015 роках) веде процес напрацювання бази для можливих виборів в окупованих районах Донбасу, а принагідно – й поточні моменти, пов’язані з Центральною виборчою комісією України. І кажуть, що саме «завдяки» старанням Князевича в Порошенків «ігнор» потрапили визнаний фахівець у виборчих справах Юрій Ключковський та багаторічний заступник голови ЦВК Андрій Магера.

Щодо Магери – окрема історія. Його невнесення до списку 11 номінантів у новий Центрвиборчком здивувало багатьох. Як і Руслан Князевич, у листопаді 2004 року Андрій не підписав протокол «підрахуйської» ЦВК з визнанням обрання Віктора Януковича президентом України. І надалі Магера також переважно був у ЦВК виразником позиції, так би мовити, патріотичних, демократичних кіл та громадянського суспільства.

Новинарня розпитала Андрія Магеру про його ставлення до останніх рухів навколо ЦВК.

розмовляв: Дмитро Лиховій

Андрій Магера. Фото з ФБ

Андрій Магера. Фото з ФБ

  • Президент, згідно з проектами постанов ВР, відкликав із Центрвиборчкому 12 членів, натомість запропонував 11 кандидатур. Пане Андрію, та одна кандидатура, яка ще не внесена, – це часом не вас розглядають?

– Сумніваюся. Маю великий сумнів з огляду на те, що представник президента у ВР оголосив: будуть внесені лише нові кандидатури членів ЦВК. Це пояснюють начебто «вимогою суспільства від президента».

  • В інтерв’ю, які ви давали напередодні вівторка, ви заявляли, що маєте бажання працювати в Центрвиборчкомі надалі і що фракція «Народний фронт» не відкликала вашу кандидатуру. Як так сталося, що «Народний фронт» входить до парламентської коаліції, співпрацює з Банковою, але ви зрештою не потрапили до числа поданих до складу нової ЦВК?

– Важко сказати, наскільки це є принципово для «Народного фронту». Я на цю тему після оголошення кандидатур з ними не спілкувався. Точно так само мені ніхто з них не телефонував.

  • Але ж «Народний фронт» вас висував до складу ЦВК офіційно, так?

– Авжеж, я був на засіданні фракції, де було присутнє все керівництво «НФ» на чолі з Максимом Бурбаком.

  • Для вас було несподіванкою не потрапляння до списку кандидатів у нову ЦВК?

– Не можу так сказати. Були коментарі членів президентської команди, і президент десь раз говорив, що має бути «повне оновлення» ЦВК. Очевидно, вони для себе прийняли таке рішення, і питання лише в тому, чи є у Верховній Раді достатня кількість голосів для підтримки відповідної постанови. Чи буде в залі 226 голосів.

  • А від фракції Блоку Порошенка, виходить, п’ятеро висуванців з 11?

– Це те що формально видно. Хоча можуть бути питання, чиї пропозиції враховано, які досі не фігурували в списках кандидатів.

  • Тепер ви у своїх коментарях покладаєте відповідальність за формування ЦВК виключно на президента. З чим ви пов’язуєте бажання Банкової провести повне перевантаження Центральної виборчої комісії, без участі досвідчених членів ЦВК, діяльність яких досі не викликала суттєвих нарікань? Зокрема вас, звісно.

– Чесно кажучи, я сам це до кінця не розумію. Можна розуміти речі, які робляться логічно. А тут – неясно, для чого це: внесено 11 кандидатур, а не 12, представники трьох парламентських фракцій із шести існуючих… Попри те, що є певні рекомендації, зокрема це Кодекс належної практики у виборчих справах Венеціанської комісії, який вимагає формування ЦВК з представників різних політичних сил, що забезпечує збалансованість Центральної виборчої комісії. Я не розумію, чому «Батьківщина», «Опозиційний блок» і Радикальна партія в цьому проекті постанови не представлені ніким. Це підриває авторитет того органу, який почне працювати в майбутньому.

Не можна казати, що, після ухвалення цієї постанови, в ЦВК зберуться погані люди. Але від того буде страждати багато нормальних людей. Такий склад Центрвиборчкому може підірвати довіру до себе з боку представників багатьох політичних сил. Так не можна робити на самому початку нової каденції ЦВК.

  • Чи ви підтверджуєте, що навіть у часи президентів Кучми і Януковича опозиційні фракції мали своїх представників у ЦВК?

– У часи Януковича суттєвих змін у складі ЦВК не було, тоді тільки один [голова комісії Володимир] Шаповал достроково припинив повноваження, але в нього була безумовна причина для звільнення – досягнення 65-річного віку.
А в часи Кучми – так. Я пригадую 2004 рік, лютий місяць, коли формувався склад ЦВК, який проводив ті президентські вибори, і кожна фракція, навіть маленька депутатська група, отримувала своє представництво в Центральній виборчій комісії. І, до речі, тоді теж 12 членів ЦВК призначалося. Від опозиції тоді зайшло двоє осіб – я від «Нашої України» і Чупахін від Соціалістичної партії.

  • І до останнього часу ви залишалися в ЦВК за квотою «Нашої України»?

– Так, згодом, у 2007 році «Наша Україна» з Блоком Тимошенко мали спільну квоту – сім людей.

  • Чи маєте ви пропозиції щодо роботи після ЦВК?

– Є, але я не хотів би їх називати. Треба дочекатися остаточного рішення щодо кадрового складу комісії на рівні парламенту, аби не виглядало так, що я від чогось тікаю.

  • З чим ці пропозиції приблизно пов’язані?

– Це і державний, і недержавний сектор.

  • Чи не плануєте ви з часом балотуватися в народні депутати, як деякі інші колишні члени ЦВК, голови Комітету виборців?..

– Ні, ні. Треба розуміти, що чимало фахівців, ідучи в парламент, знищують себе як юристи, як професіонали в багатьох інших галузях. Я думаю, що кожен повинен займатися своєю справою. Принаймні на цьому етапі я такий варіант точно не розглядаю.

Фото з ФБ

Фото з ФБ

  • Який ваш прогноз щодо затвердження у ВР 11 осіб, поданих президентом, пакетом чи окремо?

– Насправді Регламент Верховної Ради, який за статусом є законом, вимагає, щоб голосування з кадрових питань відбувалося окремо по кожній кандидатурі. Це пряма вимога. Але ніхто не може гарантувати, що подібна норма Регламенту не буде зігнорована і прийнято пакетом одне рішення. Це теж може бути. Хіба має значення – порушувати регламент сотий чи сто перший раз?

  • Тобто ви вважаєте, що шанси на проведення 11 кандидатур у ЦВК високі?

– Чесно кажучи, не хочу гадати на кавовій гущі. Тому що ситуації бувають найнесподіваніші. За тиждень до голосування все може трапитись. Хто ж думав, що внесуть такий незбалансований склад комісії? Вже й «Опора» висловилася щодо незбалансованого складу, і Комітет виборців заявив про низький фаховий рівень частини кандидатів. Що говоритимуть з цього приводу дипломати, міжнародні партнери – теж важко сказати. Поживемо – побачимо.

  • Як ви оцінюєте спробу призначення нового складу ЦВК із дворічним запізненням, але за місяць до дня позачергових виборів до Верховної Ради в семи округах? Як це може вплинути на їх перебіг?

– Формально, звісно, не існує заборон на призначення нових членів ЦВК під час виборчого процесу. Але тут постає питання якісного формування складу комісії, і щоб цей склад міг забезпечити виборчий процес, який уже триває, відбувається висування і реєстрація кандидатів.

Як на мене, ця ідея не витримує критики. Адже скільки в нас було міжвиборчих періодів за останні два роки. Але чомусь до цього руки не доходили. Чому – нехай краще коментують ті, від кого це залежало.

Керівники ЦВК зразка 2013-2016 рр. Фото УНІАН

Керівники ЦВК зразка 2013-2016 рр. Фото УНІАН

Вважаю, зараз не найкращий період, щоб вносити зміни до складу Центральної виборчої комісії. Але… Я вже чув із двох джерел, наближених до однієї провладної партії, що це несуттєво, що в такий час зайдуть [до ЦВК] повністю нові люди – мовляв, є досвідчений секретаріат, який там уже сидить роками і який може провести вибори. Знаєте, мені з таких слів не смішно, а вже просто гірко. Якщо секретаріат ЦВК буде організовувати вибори, а члени комісії лише підніматимуть руки, не розуміючи, за що саме… “Цікава” логіка…




Читайте також:
В ЦВК заявили, що оприлюднення “амбарної книги” ПР – це спроба зірвати вибори в 7 округах

У “Батьківщині” невдоволені перебором людей БПП серед нових кандидатів до Центрвиборчкому

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

1 відгук

  1. Олександр Миколайович

    10/06/2016 11:01 at 11:01

    Аби припинити бюрократичне формування ЦВК, давно вже слід, надати чинності закону закон про форматування ЦВК шляхом обрання облрадами та радою АР Крим по два її члена (один від партій коаліції, а інший від опозиційних партій ВРУ) і формування інших виборчих комісій самою ЦВК шляхом найму з числа бажаючих позапартійних!
    http://o-m-sokolov.blogspot.com/2016/05/blog-post_64.html

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *