Парламент Болгарії на рівні закону визнав БПЦ єдиним представником православ’я у країні. Чому таке не вдалося Україні

Тарас Шамайда
громадський діяч, співкоординатор “Руху добровольців “Простір свободи”, помічник народного депутата

(FB)

Парламент Болгарії ухвалив закон, який визнає Болгарську православну церкву єдиним представником православ’я. Ніяких інших “православних церков” у Болгарії бути не може.

Реєстрація всіх організацій, які містять у назві слово “православна” або подібні і не належать до БПЦ, анулюється. Незавершені процедури реєстрації, які суперечать новому закону – припиняються.

Релігійні організації мають два місяці для зміни назв, після чого всі “православні” організації поза БПЦ будуть заборонені судом.

Закон підтримали практично всі фракції. “За” проголосували 186 депутатів 240-місного парламенту, проти – лише 1.

Ця новина пройшла у нас практично непоміченою. А дарма.

Тому що це рішення виразно демонструє, як діють держави, де політики керуються національними інтересами. І як мала б діяти Україна для припинення діяльності московської церкви.

Саме такий простий і дієвий механізм розв’язання проблеми Московського патріархату пропонував законопроєкт 8221, який ще у 2022 році внесли понад 30 депутатів на чолі з Миколою Княжицьким. Проєкт, який підтримали громадські організації, обласні ради, петиція на підтримку якого миттю зібрала 25 тисяч підписів. І який передбачав, що право називатися православними мають лише помісна Православна церква України і ті релігійні організації, яким ПЦУ надасть відповідний дозвіл.

Але цей законопроєкт так і не був ухвалений, бо його не підтримав ні офіс президента, ні, як не дивно, сама ПЦУ.

Звичайно, добре, що парламент, хай і через два роки і з великим зусиллями, таки ухвалив законопроєкт “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”, до якого увійшли важливі пропозиції з законопроєкту 8221. Велика подяка за це Володимиру В’ятровичу, Микиті Потураєву та іншим членам гуманітарного комітету ВР і всім депутатам, які наполегливо цього добивалися.

Але через брак політичної волі влади якраз ключові норми, які ставили надійний заслін будь-яким спробам клонування православної церкви, до фінального тексту так і не потрапили.

А от болгарам (як до того грекам та іншим народам, де політики розуміють значення поняття “національні інтереси”) політичної волі не бракувало.

І, звичайно, всупереч дурницям, які розповідали про законопроєкт 8221 не лише штатні московські пропагандисти, а й деякі дипломовані релігієзнавці та професійні захисники прав людини, ні болгарський закон, ні український проєкт не порушують ані прав людини, ані свободи совісті.

Закон нікого не зобов’язує бути православним, ніяк не обмежує права людей бути католиками, протестантами, мусульманами чи буддистами, не забороняє нікому сповідувати будь-яку релігію чи не сповідувати жодної. Він лише зважає на принцип помісності автокефальних церков, який є невід’ємною частиною православ’я і захищає православну церкву від спроб рейдерства і штучних розколів.

В Болгарії. Не в Україні.

Читайте також:
Греція – перша православна країна, яка дозволила одностатеві шлюби