Підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон залишили під вартою до 26 січня 2025 року

Галицький районний суд Львова продовжив досудове розслідування у справі вбивства мовознавиці Ірини Фаріон ще на шість місяців.

Про це повідомляє “Суспільне”.

Підозрюваний Вʼячеслав Зінченко залишиться під вартою до наступного розгляду – до 26 січня 2025 року.

За продовження тримання обвинуваченого під вартою виступив і його адвокат Ігор Сулима, мотивуючи це небезпекою для життя свого підзахисного.

Прокурори у справі подали клопотання про продовження терміну досудового розслідування до 26 січня 2025 року. Наразі термін досудового розслідування спливає 26 вересня 2024 року. Прохання продовження терміну пояснюють складністю експертиз та тим, що частина експертиз буде виконана у жовтні та листопаді 2024 року.

“У зв’язку з завантаженістю експертних установ на виконанні перебувають одна судово-психологічна експертиза, 17 психологічних експертиз, одна комплексна балістична – продуктів вибуху та пострілу, кілька медичних. Без отримання висновків цих експертиз завершити слідство неможливо”, – сказав прокурор.

Після розгляду клопотань суд розпочав засідання щодо переобрання запобіжного заходу для В’ячеслава Зінченка. Прокурори просять суд продовжити тримання під вартою без застави на 60 діб. Адвокат Зінченка просив суд змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу стеження.

Читайте також:
Поховали на Личаківському поряд з Івасюком під гімн ОУН: як у Львові попрощалися з Іриною Фаріон
Поліція перевіряє інформацію про нібито причетність російського неонацистського угруповання до вбивства Фаріон

Вбивство Ірини Фаріон

Увечері 19 липня у Львові було скоєно замах на Ірину Фаріон. Близько 19:30 у неї вистрелив невідомий, який чекав на жінку неподалік її дому, після чого втік. Жінку госпіталізували з важким проникаючим вогнепальним пораненням голови.

На цей напад зреагував президент Володимир Зеленський. З його слів, міністр внутрішніх справ Клименко та керівник Служби безпеки України Василь Малюк оперативно доповідають президенту щодо розшуку нападника на Фаріон.

Згодом міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що Фаріон не змогли врятувати: попри всі зусилля медиків, вона померла в лікарні.

У МВС заявили, що розглядають кілька версій злочину, зокрема вбивство через громадську та політичну діяльність, особисту неприязнь. Окрім цього, слідчі перевіряють й інші версії та мотиви злочину, зокрема замовне вбивство. Також не виключають “російський слід”.

Ірину Фаріон поховали на Личаківському цвинтарі у Львові 22 липня. Українці, прощаючись з мовознавицею, співали гімн січових стрільців “Ой, у лузі червона калина” та гімн ОУН “Зродились ми великої години”.

25 липня журналісти “Слідство.Інфо” ідентифікували підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон у Львові 19 липня. За інформацією видання, це 18-річний В’ячеслав Зінченко.

В’ячеслав Зінченко, фото: Слідство.Інфо

Відомо, що станом на 2023 рік Зінченко грав у дніпровській футбольній команді, що діє при місцевій ДЮСШ, а за місяць до вбивства Фаріон брав участь у турнірі “Пульс” в складі команди “Юніори”.

Навчався у Дніпровській гімназії № 62.

25 липня правоохоронці затримали його у Дніпрі за підозрою в умисному вбивстві.

Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон затримали в Дніпрі. У МВС розповіли, що під час підготовки до злочину підозрюваний орендував щонайменше три квартири у Львові.

Довідково

Ірина Фаріон – українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка України VII скликання від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, громадська діячка.

Народилася 29 квітня 1964 року у Львові у родині вчительки та сантехніка. У 1987 році закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. До 1991 року очолювала Центр україністики на кафедрі фольклористики.

У 1988-1989 роках Фаріон була членкинею КПРС. Як вона потім пояснювала, це був вимушений захід виключно для наукового кар’єрного зростання і вступила вона туди, щоб руйнувати партію зсередини.

У 1990-1995 роках викладала у Львівському державному інституту прикладного мистецтва: читала курси української мови як іноземної, культури мови та української літератури.

У 1996 році захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата філологічних наук. У 2015 році захистила докторську дисертацію.

Написала понад 200 наукових статей та чотири монографії. Упродовж 1998-2004 років очолювала мовну комісію “Просвіти” НУ “Львівська політехніка”. З 1998 року є організатором щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів “Мова – твого життя основа”.

З 2005 року належить до ВО “Свобода”. У 2012-2014 роках як народна депутатка від цієї партії була головою підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти.

Відкрито виступала проти використання російської в публічних місцях, в освітніх закладах, офіційних заходах тощо.

Через свою радикальну позицію неодноразово потрапляла у скандали. Зокрема, у 2023 році вона в ефірі програми “Рандеву з Яніною Соколовою” жорстко розкритикувала російськомовних військових (зокрема з Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування “Азов”).

Це спричинило протести серед студентів, і зрештою Фаріон звільнили із “Львівської політехніки”, де вона була професоркою кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук. Але професорка подала позов щодо скасування наказу про її звільнення і 29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд постановив поновити її на посаді.

Читайте також:
Вбивство Ірини Фаріон: у МВС заявили, що мають інформацію щодо виконавця злочину, не відкидають “російський слід”
Образа честі й гідності військових і не тільки: СБУ відкрила кримінальну справу проти Фаріон