Поховали на Личаківському поряд з Івасюком під гімн ОУН: як у Львові попрощалися з Іриною Фаріон

У Львові в понеділок, 22 липня, попрощалися з мовознавицею, громадською діячкою, народною депутаткою VII скликання Іриною Фаріон. Вона померла у лікарні внаслідок вогнепального поранення в голову під час скоєного на неї замаху 19 липня.

Чин похорону розпочався о 14:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Попрощатися з мовознавицею прийшли тисячі людей, зокрема, родичі Ірини Дмитрівни, колеги, студенти, політики, та просто небайдужі люди. За оцінками кореспондентів ВВС, їх зібралось понад п’ять тисяч.

Фото: Львівська ОВА

Люди скандували різноманітні гасла, зокрема “Мова – код нації”, “Мова має значення”, “Одна мова, одна нація, одна батьківщина – це Україна”.

Фото: BBC

Опісля чину поминальної панахиди у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла похоронна процесія вирушила на Личаківське кладовище. Спочиватиме Ірина Фаріон на центральній алеї поля № 22, неподалік від могили Володимира Івасюка. Українці, прощаючись з мовознавицею, співали гімн січових стрільців “Ой, у лузі червона калина” та гімн ОУН “Зродились ми великої години”.

“Як зворушливо і героїчно лунає гімн ОУН «Зродились ми великої години..» на ще теплій могилі Ірини Фаріон. Прощавай, дорога подруго!” – написав український громадський і політичний діяч, голова ОУН Богдан Червак.

“Навряд чи тут когось потрібно переконувати в тому, що робила Ірина Дмитрівна… Своїм життям вона народила українців, багатьох переродила, створила українцями. На її словах, на її діях вони перетворювалися на українців, — ті люди, які ніколи не знали українського слова”, — сказав керівник секретаріату ВО “Свобода”, головний сержант ЗСУ Руслан Кошулинський під час виступу на народному віче на Личакіському кладовищі.

Внуки Ірини Фаріон з портретом бабусі. Фото: Львівська ОВА

“Сьогодні нас, усіх українців, вбили за мову в особі моєї мами. Жінки, яка доводила усім прості речі: “Мова – це зброя; будемо говорити рідною мовою, то переможемо у війні”, — сказала під час віче донька Ірини Фаріон Софія Семчишин.

Олег Тягнибок на похоронах Ірини Фаріон у Львові. Фото: BBC

Серед тих, хто прийшов попрощатися з мовознавицею, був і очільник Львівської ОВА Максим Козицький.

“Вона безмежно любила Україну, віддано захищала її мову, культуру та звичаї, навчала й надихала мільйони українців. Пам’ятаємо та поважаємо.
Вічна пам’ять, Ірино Дмитрівно!”, – зазначив він у своєму Facebook.

Читайте також:
У мережі поширюють фото “вбивці” Ірини Фаріон: у ЦПД відреагували

Контекст

Як писала “Новинарня“, увечері 19 липня у Львові було скоєно замах на Ірину Фаріон. Близько 19:30 у неї вистрелив невідомий, який чекав на жінку неподалік її дому, після чого втік. Жінку госпіталізували з важким проникаючим вогнепальним пораненням голови.

На цей напад зреагував президент Володимир Зеленський. З його слів, міністр внутрішніх справ Клименко та керівник Служби безпеки України Василь Малюк оперативно доповідають президенту щодо розшуку нападника на Фаріон.

Згодом міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що Фаріон не змогли врятувати: попри всі зусилля медиків, вона померла в лікарні.

У МВС заявили, що розглядають кілька версій злочину, зокрема вбивство через громадську та політичну діяльність, особисту неприязнь. Окрім цього, слідчі перевіряють й інші версії та мотиви злочину, зокрема замовне вбивство. Також не виключають “російський слід”.

Довідково

Ірина Фаріон – українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, народна депутатка України VII скликання від Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, громадська діячка.

Народилася 29 квітня 1964 року у Львові у родині вчительки та сантехніка. У 1987 році закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка. До 1991 року очолювала Центр україністики на кафедрі фольклористики.

У 1988-1989 роках Фаріон була членкинею КПРС. Як вона потім пояснювала, це був вимушений захід виключно для наукового кар’єрного зростання і вступила вона туди, щоб руйнувати партію зсередини.

У 1990-1995 роках викладала у Львівському державному інституту прикладного мистецтва: читала курси української мови як іноземної, культури мови та української літератури.

У 1996 році захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата філологічних наук. У 2015 році захистила докторську дисертацію.

Написала понад 200 наукових статей та чотири монографії. Упродовж 1998-2004 років очолювала мовну комісію “Просвіти” НУ “Львівська політехніка”. З 1998 року є організатором щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів “Мова – твого життя основа”.

З 2005 року належить до ВО “Свобода”. У 2012-2014 роках як народна депутатка від цієї партії була головою підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти.

Відкрито виступала проти використання російської в публічних місцях, в освітніх закладах, офіційних заходах тощо.

Через свою радикальну позицію неодноразово потрапляла у скандали. Зокрема, у 2023 році вона в ефірі програми “Рандеву з Яніною Соколовою” жорстко розкритикувала російськомовних військових (зокрема з Третьої штурмової бригади, створеної на базі добровольчого формування “Азов”).

Це спричинило протести серед студентів, і зрештою Фаріон звільнили із “Львівської політехніки”, де вона була професоркою кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук. Але професорка подала позов щодо скасування наказу про її звільнення і 29 травня 2024 року Львівський апеляційний суд постановив поновити її на посаді.

Читайте також:
Образа честі й гідності військових і не тільки: СБУ відкрила кримінальну справу проти Фаріон