Львівський апеляційний суд 29 травня постановив поновити колишню народну депутатку від ВО “Свобода” Ірину Фаріон на посаді професорки кафедри української мови Інституту гуманітарних наук Національного університету “Львівська політехніка”.
А також стягнути на користь науковиці 123 тисячі 927 гривень заробітної плати за період вимушеного прогулу. Про це повідомляє “Суспільне”.
Як зазначає видання, на засіданні відбулися судові дебати. Адвокат Ірини Фаріон закликав суд задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі і скасувати рішення суду першої інстанції. Представник “Львівської політехніки” наголосив, що рішення Галицького районного суду є законним, тож його варто залишити без змін.
“Враховуючи те, що Ірина Фаріон — науково-педагогічний працівник, вона виконує виховні функції. За висловлювання про російську мову серед військовослужбовців університет ухвалив рішення про звільнення. Те, що зазначають в апеляційній скарзі — це виключно їхня позиція і їхнє бачення розвитку події. Як дасть оцінку суд — від того будемо відштовхуватися”, — зазначив начальник юридичного відділу “Львівської політехніки” Андрій Мороз.
“Позиція відповідача — це позиція людини, яка топчеться по закону брутально і нікчемно, виконує політичні замовлення і робить при цьому “гарну міну”. В жодному документі не доведено морального проступку, який вчинила Ірина Фаріон. З якої рації було здійснене швидкісне звільнення? Чому ректор не дочекався роботи комісії? Комісія мала завершити свою роботу 22 числа, мене звільнили 15. Тобто проректор сам собі заперечує. Це означає, що він ухвалював це рішення під тиском. Не сумніваюся під чиїм — під тиском МОН, конкретної персони — Лісовий. Про це свідчить його реакція — неймовірно радісна від того, що звільнили Ірину Фаріон”, — заявила науковиця та, додавши, що якщо суд ухвалить рішення не на її користь, то наступний крок – Верховний Суд.
Апеляційну скаргу Ірини Фаріон на рішення Галицького районного суду міста Львова задовольнили частково. Накази ректора НУ “Львівська політехніка” про звільнення науковиці від 15 листопада та 28 листопада визнали незаконними та скасували.
Після рішення суду Фаріон зазначила, що ще не вирішила, чи повернеться до університету.
“Я думаю над тим (про повернення у “Львівську політехніку”, — ред.) Є дуже багато сил, які хотіли би, щоби я не повернулася в політехніку, а мені дуже подобається йти проти сил, яким я не подобаюся”, — сказала вона.
Постанова апеляційного суду ще може бути оскаржена у Верховному Суді. Представник “Львівської політехніки” заявив, що очікує на повний текст рішення, а тоді будуть думати про наступні кроки.
Читайте також:
Фаріон “засвітила” студента з Криму, який став на її бік. Максима Глебова затримала ФСБ. ВІДЕО
Колишня народна депутатка від ВО “Свобода”, мовознавиця й викладачка зі Львова Ірина Фаріон спричинила політичний “мовний” скандал: мовознавиця в інтерв’ю Яніні Соколовій заявила, що “категорично не приймає” те, що деякі військовослужбовці бригади “Азов” та 3-ї окремої штурмової бригади спілкуються російською мовою, зокрема в бою.
Також Фаріон вимагала від військового командування України “вжити заходів” щодо заступника командира 3-ї ОШБр Максима Жоріна та начальника штабу бригади “Азов” Богдана Кротевича, які її розкритикували.
Ці заяви викликали хвилю критики на адресу Фаріон. Студенти університету “Львівська політехніка”, де викладає Фаріон, влаштовували акції протесту задля її звільнення.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до правоохоронців та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення для перевірки висловлювань Фаріон. Омбудсман побачив у заяві ексдепутатки про російськомовних військовослужбовців “утиск та дискримінацію”.
Надалі у себе в Telegram мовознавиця різко реагувала на критику, називала бійців “москворотими биками” та публікувала заяви тих, хто став на її бік.
Серед іншого, Фаріон оприлюднила електронний лист, який надійшов їй від кримського студента – українського філолога Максима Глєбова. Він підтримав мовознавицю щодо важливості української мови.
“Навіть не уявляю собі, як під час звільнення рідної Керчі, я вийду на [вулицю імені] Чкалова і буду зустрічати українських воїнів, які будуть говорити кацапською. Звідки я буду знати, що це наші, а не москалі, які вбралися в українську військову форму. […] Ви для мене — промінь серед темряви окупації. Знаю, Україна переможе рашу. Знаю, Мова переможе язик”, — написав Максим Глебов.
Фаріон не приховала імені хлопця та місто, де він навчається, попри зауваження у коментарях. Проросійський ресурс “Крымский СМЕРШ”» заявив, нібито завдяки цьому знайшли сімферопольського студента.
Telegram-канал опублікував відео з хлопцем, який представляється Максимом Глєбовим, підтверджує, що це він надіслав листа Фаріон, «визнає свою провину» та «відмовляється від своїх поглядів».
13 листопада уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Служби безпеки України щодо мовознавиці Ірини Фаріон за фактом розголошення конфіденційної інформації студента з тимчасово окупованого Криму, який підтримав її на тлі мовного скандалу.
15 листопада Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та призначила низку експертиз щодо висловлювань і публікацій Фаріон.
7 грудня 2024 року Ірина Фаріон подала позов до суду, щоби оскаржити рішення про її звільнення з Львівської політехніки. Мовознавиця вимагала визнати протиправним і скасувати наказ ректора про звільнення з посади професорки кафедри української мови, поновити її на посаді та стягнути з університету середній заробіток за весь період вимушеного прогулу.
У лютому суд відмовив Ірині Фаріон у поновленні на посаді професорки кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки. Вона подала апеляцію.
Читайте також:
“Це ницість і злочин”: Ташева зреагувала на скандал з Фаріон та кримським студентом
Фаріон прокоментувала скандал із злиттям інформації про студента з Криму й поскаржилася на “азовців”
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!