Фаріон програла суд із поновлення на посаді професора “Львівської політехніки”

Громадська діячка і екснардепка Ірина Фаріон програла суд із поновлення на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”.

Про це повідомляє “Главком” з посиланням на дані судового реєстру.

У своєму позові Фаріон зазначила, що рівень її компетенції, професійні навички, робота на посаді викладача університету, а також наукові праці та законотворча діяльність на виборних посадах, свідчать про те, що вона послідовно дотримується принципів запровадження державної мови в усі сфери життєдіяльності країни. Проте суд наголосив, що не оцінює її рівень професійних навичок чи компетентності. Також не ставиться під сумнів її кваліфікація та внесок у розвиток української філології, мовознавства та кількість наукового надбання.

Суд погодився з доводами представників львівського вишу про те, що у час, коли стоїть питання існування української держави, розпалювати ворожнечу, зокрема публічно принижувати воїнів, висловлюючи на їх адресу тези, які містять ознаки нетерпимості до певної групи осіб, через те, що вони не розмовляють українською мовою, є неприпустимим.

При цьому суд цілком і повністю погоджується з тим, що питання мови для існування держави є надзвичайно важливим, адже мова є одним з найфундаментальніших аспектів життя і вона є не лише інструментом спілкування, але засобом до розуміння культури, історії, традицій та ідентичності народу (нації).

Водночас суд вважає категорично неприйнятними у демократичній країні прояви нетерпимості до певної групи чи категорії населення (у цьому випадку – військовослужбовців), за будь-якою ознакою, зокрема віком, статтю, національністю чи мовою спілкування.

«Приймаючи рішення про звільнення позивача та застосовуючи відповідну підставу, визначену Кодексом законів про працю, відповідач виходив з конкретного вчинку та поведінки позивача, яка була продемонстрована на широкий загал у публічному просторі. Крім того, відповідач мав обґрунтовані підстави вважати, що подальша трудова діяльність позивача у навчальному закладі може спричинити непоправних репутаційних втрат для університету, адже очевидним є те, що залишення позивача у трудових відносинах могло бути оцінено суспільством як схвалення її дій та поведінки колективом цього навчального закладу», – вважає суд.

Феміда наголосила: Ірина Фаріон мала би усвідомити, що її негативні твердження стосовно військовослужбовців, можуть бути оцінені як аморальні, «адже у воюючій державі межа моралі у поведінці щодо оцінки захисників країни є дуже тонкою».

«Важко уявити, що відчувають захисники нашої держави, які в силу тих чи інших обставин, використовують російську мову у спілкуванні, коли чують, що їх оцінюють у такий спосіб. Оцінюючи моральний аспект висловлювань позивача, не можна залишити поза увагою почуття військовослужбовців названої категорії, серед яких, поза усяким сумнівом, є люди, які отримали поранення чи інвалідність на усе життя, а також почуття рідних та близьких загиблих героїв. Не викликає жодного сумніву у суду те, що така поведінка позивача (Ірини Фаріон – «Главком») може демотивувати захисників країни», – зробив висновок суд.

Феміда заявила, що неможливо порівнювати навчальну аудиторію, де, як правило, і займаються вивченням мови, з окопом, бліндажем та казармою, «не говорячи вже про те, що виходячи з ситуації у країні, у військовослужбовців, які не володіють українською мовою, об`єктивно немає ні часу, ні можливостей для належного її вивчення».

Більше того, суд переконаний: Ірина Фаріон не має безпосередньої приналежності до військової служби (не є кадровим військовослужбовцем чи службовцем ЗСУ, пресаташе підрозділів ЗСУ, експертом з фаховою військовою освітою тощо). Тому, зауважив суд, військовослужбовці і їх командири цілком спроможні вирішити мовне питання самостійно, тим більше, що їх свідомість та громадянська відповідальність у суспільства не викликає жодного сумніву

«За переконанням суду, усі мешканці нашої країни у цей час повинні консолідуватись навколо питання захисту держави, усіма можливими заходами та засобами підтримувати Збройні Сили України, а не публічно оцінювати ту чи іншу категорію військовослужбовців у, м’яко кажучи, не дуже прийнятній, з точки зору дотримання моральних засад і принципів, формі», – йдеться у рішенні Галицького райсуду Львова.

Передісторія

Колишня народна депутатка від ВО “Свобода”, мовознавиця й викладачка зі Львова Ірина Фаріон спричинила політичний “мовний” скандал: мовознавиця в інтерв’ю Яніні Соколовій заявила, що “категорично не приймає” те, що деякі військовослужбовці бригади “Азов” та 3-ї окремої штурмової бригади спілкуються російською мовою, зокрема в бою.

Також Фаріон вимагала від військового командування України “вжити заходів” щодо заступника командира 3-ї ОШБр Максима Жоріна та начальника штабу бригади “Азов” Богдана Кротевича, які її розкритикували.

Ці заяви викликали хвилю критики на адресу Фаріон. Студенти університету “Львівська політехніка”, де викладає Фаріон, влаштовували акції протесту задля її звільнення.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до правоохоронців та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення для перевірки висловлювань Фаріон. Омбудсман побачив у заяві ексдепутатки про російськомовних військовослужбовців “утиск та дискримінацію”.

Надалі у себе в Telegram мовознавиця різко реагувала на критику, називала бійців “москворотими биками” та публікувала заяви тих, хто став на її бік.

Серед іншого, Фаріон оприлюднила електронний лист, який надійшов їй від кримського студента – українського філолога Максима Глєбова. Він підтримав мовознавицю щодо важливості української мови.

“Навіть не уявляю собі, як під час звільнення рідної Керчі, я вийду на [вулицю імені] Чкалова і буду зустрічати українських воїнів, які будуть говорити кацапською. Звідки я буду знати, що це наші, а не москалі, які вбралися в українську військову форму. […] Ви для мене — промінь серед темряви окупації. Знаю, Україна переможе рашу. Знаю, Мова переможе язик”, — написав Максим Глебов.

Фаріон не приховала імені хлопця та місто, де він навчається, попри зауваження у коментарях. Проросійський ресурс “Крымский СМЕРШ”» заявив, нібито завдяки цьому знайшли сімферопольського студента.

Telegram-канал опублікував відео з хлопцем, який представляється Максимом Глєбовим, підтверджує, що це він надіслав листа Фаріон, «визнає свою провину» та «відмовляється від своїх поглядів».

13 листопада уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Служби безпеки України щодо мовознавиці Ірини Фаріон за фактом розголошення конфіденційної інформації студента з тимчасово окупованого Криму, який підтримав її на тлі мовного скандалу.

15 листопада Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та призначила низку експертиз щодо висловлювань і публікацій Фаріон.

Читайте також:
“Це ницість і злочин”: Ташева зреагувала на скандал з Фаріон та кримським студентом

Фаріон прокоментувала скандал із злиттям інформації про студента з Криму й поскаржилася на “азовців”