За два роки війни росіяни повністю знищили на окупованих ними територіях понад 60 тис. гектарів лісів – причому переважно там, де і раніше лісу було небагато.
Про це йдеться в аналітичному матеріалі NGL.media “Зрубати все”, який опублікований у понеділок, 8 квітня.
Зазначається, що за мінімальною оцінкою, сукупна вартість вартість втраченого лісу перевищує 14 млрд грн – це лише прямі збитки, тобто вартість деревини, яку можна було отримати з цих понад 60 тис га. Ці збитки не враховують екологічних наслідків, ліквідація яких може обійтися значно дорожче.
До війни ліси займали лише 11% території Луганської області. Це небагато, якщо порівнювати з західною частиною України, де рівень лісистості коливається у межах 30-50%. Проте у переважно степовій Луганщині ліси мають дуже важливу функцію – рятують від піщаних бур, утримують вологу та зупиняють ерозію ґрунтів.
«Ми бачимо знищення лісу саме через бойові дії та пожежі. Ці ліси були висаджені зі захисною метою, аби захистити ґрунти та населення від піску, який розсипався полями. Зараз ми бачимо, що піски знову відкриті. На фоні масових пожеж складно чітко виокремити зони рубок. До того ж, навряд чи вони рубають так, як ми звикли, залишаючи ділянки правильної форми. Ми знаємо, що [росіяни] там рубають ті дерева, які хочуть, без логіки і планування», – пояснює Володимир Яроцький, науковий співробітник національного природного парку «Кремінські ліси», експерт громадської організації «Лісові ініціативи і суспільство».
За даними Держлісагентства, від лютого 2022 року зникло безвісти 97 українських лісників, підтверджена загибель ще 116 лісників.
У березні журналісти NGL.media спробували купити деревину і написали кільком лісгоспам, контакти яких опубліковані урядом самопроголошеної «ЛНР». З переписки випливає, що лісгоспи торгують переважно сосною, дубом та ясенем.
Наприклад, уже згаданий «Сєвєродонецький лісгосп» продає кубометр колотих соснових дров за 3000 рублів (1242 грн) без доставки. Натомість «Станично-Луганський лісгосп» продає такі ж соснові дрова уже по 4000 рублів (1650 грн) за кубометр, і теж без доставки.
«Іванівський лісгосп» продає колоті дрова дуба за 5350 рублів (2225 грн) за кубічний метр.
Серед природних територій, які найбільше постраждали на Донеччині – національний природний парк «Святі гори», розташований у Краматорському і Бахмутському районах. З початку вторгнення на цій території точилися бойові дії, внаслідок чого 80% парку знищено.
«Ми виїжджали на деокуповану територію НПП «Святі гори» у травні 2023 року. Там заміновано практично увесь ліс. Місцями ліс сильно пошкоджений, або навіть знищений. Прикро, що найбільше постраждали екосистеми соснових лісів на крейдах, які є унікальними [вставка: Сосна крейдова, яка в Україні зустрічається лише у кількох місцях на берегах Сіверського Донця, занесена у міжнародну Червону книгу як зникаючий вид]. Вони охороняються Бернською конвенцією. Це дуже своєрідні екосистеми зі своєю флорою. Таких екосистем більше нема у Європі», – пояснив Іван Мойсієнко, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету.
Ліси займають менше 15% території Харківщини, при цьому заміновані або пошкоджені пожежами сьогодні близько 40-45% з них. Майже половина області була окупована росіянами у лютому-березні 2022 року, але на початку вересня того ж року була звільнена під час контрнаступу ЗСУ – за винятком невеликої частини на межі з Луганщиною і Росією.
«24 лютого [2022 року] усім працівникам Куп’янського лісгоспу повідомили, що на роботу виходити не треба. Від ночі ми чули обстріли і знали, що російські війська заходять через ліс», – розповів NGL.media Олександр Рибка, головний лісничий ДП «Куп’янський лісгосп».
За його словами, наступні два місяці лісгосп не працював, а вже у травні до нього звернувся екс-співробітник з пропозицією повернутися на роботу і працювати уже на росіян. Рибка відмовився і певний час переховувався від окупантів, які його розшукували. Зрозумівши, що треба втікати, 10 вересня він перетнув кордон з Росією, далі Естонія, Латвія, Польща – і так опинився в Україні знову. А вже 14 вересня Куп’янськ звільнили.
«Ми відновили роботу лісгоспу у жовтні, але навіть через півтора року не можемо оцінити масштаби знищеного лісу, адже він замінований. У сусідньому «Ізюмському лісгоспі» – найбільшому в області – тривають активні бої прямо в лісі, припускаємо, що там теж згоріла велика частина», – каже Олександр Рибка.
«Це ліс, по якому проходить лінія вогню. Від осені 2022-го року до осені 2023-го року через бойові дії виникали регулярні лісові пожежі. Зліва ми бачимо зелену смугу яка простягається з півночі на південь – це заболочені території, найімовірніше заміновані», – пояснює Олександр Рибка.
Ховаючись від росіян на окупованій території, Олександр Рибка на власні очі бачив заповнені кругляком вантажівки, що вивозили ліс у невідомому напрямку.
Херсонщина вважається однією з найменш заліснених областей України, до війни ліси займали менше 5% її території. У 2022 році майже вся область опинилася в окупації. Це очікувано призвело до великих екологічних збитків.
Згідно з даними Global Forest Watch, міжнародної організації, яка моніторить втрати та приріст лісу за допомогою супутникових знімків, наприклад, національний природний парк «Олешківські піски» за кілька місяців втратив половину захисного лісового бар’єру. Ще у 70-80-х роках минулого століття навколо знамениті піщані масиви обсадили лісом шириною близько 3,5 кілометра. Зробили це, зокрема, щоб утримувати піски на місці і не допускати піщаних бур. Місцеві пригадують, що у 70-х, коли ще не було лісу, за ніч їхні городи могло засипати півметровим шаром піску.
«На жаль, ми не можемо точно порахувати збитки, але можемо говорити про втрату унікальних територій і цілих екосистем», – пояснює NGL.media завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.
За даними депутата Херсонської облради Сергія Хланя, росіяни вирубали Олешківський ліс для облаштування своїх укріплень. Окрім того, Сергій Хлань заявляв, що частину зрубаних дерев везли у мелітопольському напрямку.
Сильно постраждали і Чорноморський біосферний заповідник, «Асканія Нова», національні парки «Меотида», «Азово-Сиваський» та «Джарилгацький», на території яких точилися бойові дії або проходила військові техніка.
Окрім пожеж, обстрілів та вирубок, ліси Херсонщини серйозно постраждали і внаслідок підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року. Тоді затопило майже 55 тисяч гектарів лісу на лівобережжі Дніпра.
За словами експертів, втрата лісів на території степової зони матиме довгострокові наслідки у збереженні біорізноманіття, водних ресурсів та регулюванні клімату. Серед них:
1) Зниження рівня грунтових вод – ліси утримують воду та запобігають ерозії ґрунтів.
2) Скорочення біорізноманіття – втрата лісів призводить до втрати життєвого середовища флори та фауни, що спричинить їх вимирання або зменшення популяцій.
3) Погіршення якості повітря.
4) Зростання ризику висихання річок і ставків.
5) Зростання ризику виникнення пожеж – особливо в умовах високих температур і браку вологи.
Читайте також:
Підрив ГЕС: правоохоронці відкрили провадження за фактами екоциду та порушення законів і звичаїв війни
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
