Кого можуть ховати на Національному військовому меморіальному кладовищі: пояснення установи

Частиною першою статті 15-1 Закону України “Про поховання та похоронну справу” визначено вичерпний перелік осіб, хто має право бути похований на Національному військовому меморіальному кладовищі.

Про це повідомила у понеділок, 18 березня, державна установа НВМК.

Йдеться про таких осіб.

Військовослужбовці:

• які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України
• повні кавалери ордену Богдана Хмельницького, ордену “За мужність”, ордену княгині Ольги
• які, брали участь в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки
• Герої України, яким з 2014 року вручили орден “Золота Зірка”

Ветерани війни:

•  учасники бойових дій: АТО, ООС, повномасштабне вторгнення Росії
• особи з інвалідністю внаслідок війни: АТО, ООС, повномасштабне вторгнення Росії

“Також інформуємо, набрання чинності Закону України від 08.12.2023 №3505-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища” надало можливість здійснювати перепоховання не лише Героїв України з числа осіб, які наведені в частині першій статті 15-1 Закону України “Про поховання та похоронну справу”, а й осіб, похованих на тимчасово окупованих територіях”, – повідомили в установі.

Окрім того, Закон встановлює норму, що за рішенням та у порядку встановленому КМУ на НВМК, може здійснюватися перепоховання видатних борців за незалежність України у XX століття.

А також особи, що мають право бути похованими на НВМК, урна з прахом яких похована в колумбарній ніші на інших кладовищах, можуть бути перепоховані в колумбарії на Національному військовому меморіальному кладовищі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Читайте також:
Порхун показав проєкт Національного військового меморіального кладовища: якими будуть вхід і будинок трауру

НВМК: контекст

У жовтні 2022 року Кабінет Міністрів схвалив створення Міністерством у справах ветеранів державної установи “Національне військове меморіальне кладовище”.

Пізніше департаменту містобудування та архітектури Київської міської адміністрації було доручено розробити детальний план території для розміщення Національного військового меморіального кладовища на території урочища “Лиса гора”.

Втім, таке місце розташування майбутнього “українського Арлінгтону” спричинило протести екологів, і в листопаді 2022 року природоохоронна організація “Київський еколого-культурний центр” запропонувала п’ять вільних ділянок землі для розміщення такого цвинтаря замість урочища “Лиса гора”.

У березні 2023 року Мінветеранів і Мінкультури запропонували створити Національне військове меморіальне кладовище біля заповідника “Биківнянські могили” в Києві. Цю пропозицію адвокатував тодішній глава МКІП Олександр Ткаченко.

Читайте також:
“Український Арлінгтон”:
Національне військове меморіальне кладовище на 50 тисяч поховань створять у Биківні

31 травня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного військового меморіального кладовища.

20 квітня 2023 Київрада виділила під створення військового кладовища земельну ділянку в Биківні – місцевості на території Деснянського району столиці між Броварським проспектом і вулицею Бобринецькою.

2 травня 2023 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9240 щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища в місті Києві – саме в Биківні.

Однак відтоді його так і не підписав президент, не наклав також вето.

Натомість у серпні 2023 року Кабінет Міністрів схвалив реалізацію до 30 липня 2025 року проєктування Національного військового меморіального кладовища на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.

18 серпня в заповіднику “Биківнянські могили” заявили, що Національний військовий меморіальний цвинтар неможливо збудувати в Биківнянському лісі в стислі терміни. А в Українському інституті національної пам’яті заявили, що розміщення Національного військового меморіального кладовища поруч із Південним кладовищем Києва має прискорити його будівництво.

8 листопада Верховна Рада відхилила урядовий проєкт закону 9676 створення Національного військового кладовища території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.

Поки триває ця бюрократична й політична тяганина, тисячі загиблих захисників України, зокрема з київського регіону, не мають гідного місця останнього вшанування. Багато тіл (ідентифікованих за ДНК останків) лишаються досі не похованими.

Читайте також:
Цинічні ігри влади навколо Національного військового кладовища: його місце знову хочуть змінити