Колишньому виконувачу обов’язків директора департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України Олександру Лієву змінили запобіжний захід з тримання під вартою з можливістю внесення 50 млн грн застави на особисте зобовʼязання.
Про це в суботу, 16 березня, повідомляє Центр протидії корупції.
“Слідчий суддя ВАКС Ярослав Шкодін змінив запобіжний захід Олександру Лієву з тримання під вартою на особисте зобов’язання. На засіданні були лише адвокати Лієва, прокурори ж на слухання не прийшли. Також не доставили до суду і самого Лієва, а підключити його через відеоконференцію не змогли нібито через відсутність світла у СІЗО”, — розповіли в ЦПК.
Під час засідання стало відомо про зміну підслідності у справі. Відповідну постанову підписав прокурор САП. Він дійшов висновку, що у справі відсутні дані, за якими можна кваліфікувати дії посадовців Міноборони Лієва і Нахкура за ч.5 ст.191 КК України, тобто, слідство не знайшло доказів, що Лієв і Нахкур не використовували своє службове становище для заволодіння коштами Міноборони у складі організованої групи.
“Якщо Спеціалізована антикорупційна прокуратура не бачить складу злочину, то як його може побачити суд”, — сказав слідчий суддя Ярослав Шкодін, оголошуючи рішення.
Оскільки посадовці міністерства були суб’єктами, що підслідні НАБУ, після цього рішення справу передали для розслідування до поліції. Адвокат на засіданні розповів, як слідчий поліції повідомив його телефоном, що справу тепер знову розслідують вони.
“Ми до цього писали, що слідство у справі вели з порушенням підслідності. Хоча згодом апеляція вказала на відсутність істотного обмеження прав Лієва через те, що справу не розслідувало НАБУ. Також подив викликає те, що за дивним збігом обставин активні дії із підозрами пішли саме тоді, коли в Україну приїжджали генеральні інспектори Пентагону, Держдепу та USAID. А коли поліції і прокурорам Офісу генеральної прокуратури нібито стало відомо про можливу причетність посадовців Міністерства оборони – справу певний час все одно не передавали до НАБУ і САП. Тепер же стає зрозуміло, чому цього могли не робити. Поліція і ОГП з самого початку могли створювати передумови для поховання справи, зокрема через недопустимість або недостатність доказів. І цілком ймовірно, що посадовців Міноборони серед підозрюваних вже не буде. До речі, це схоже з ще однією справою про можливі розкрадання коштів Міноборони. Ще пам’ятаєте кейс Гринкевича із збитками майже на мільярд гривень? ДБР так і не знайшло чиновників Міноборони, які приймали непридатні до використання речі для військових”, — додали в Центрі протидії корупції.
Раніше екскерівник департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександр Лієв заявив, що публічно пройде поліграф, щоб довести свою невинуватість.
Згодом Лієв пройшов поліграф. Проведене дослідження визнало правдивими його відповіді щодо його непричетності до коруції під час закупівель. Експосадовець Міноборони сказав журналістам, що попросить слідство у його справі провести поліграф в Інституті судової експертизи.
Ідеться про укладення контракту між Міністерством оборони і компанією “Львівський арсенал” на постачання 100 тисяч мінних пострілів.
У листопаді 2022 року Міноборони перерахувало “Львівському арсеналу” 1,34 млрд грн передоплати. Далі компанія перерахувала частину коштів – 3,6 млн доларів та 9,1 млн євро – на словацького посередника, компанію Sevotech.
Більша частина суми потім пішла на рахунки ще одного посередника – хорватської компанії «WDG promet». Зараз ці гроші зникли і жодної міни поставлено так і не було.
24 січня Міноборони виграло суд у “Львівського арсеналу”.
27 січня співробітники Служби безпеки України прийшли з обшуками до посадовців Міноборони та менеджерів “Львівського арсеналу”.
За матеріалами справи, п’ятьом фігурантам оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою). Їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Одного з підозрюваних, а саме ексочільника департаменту Міноборони Олександра Лієва, затримали під час спроби виїхати за кордон.
29 січня ВАКС після тривалого засідання відхилив клопотання прокурора і не обрав запобіжний захід екскерівнику департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву.
Раніше Олександра Лієва також звинуватили в проросійській позиції.
31 січня голова правління ГО “Центр протидії корупції” Віталій Шабунін розповів у соцмережах, що колишній кримчанин Олександр Лієв закликав “почути Крим” під час так званого “референдуму” у 2014 році. А перед тим, у січні 2006 року, він координував виставляння пікетів та блокпостів біля маяків, які незаконно утримувалися флотом РФ, щоб захистити їх він українських військових.
Два дописи з компроматом на Лієва розмістила також журналістка і блогерка Яніна Соколова – зокрема, відео весни 2014 року, на якому політик підтримує “псевдореферендум”, проведений російськими окупантами в Криму.
Лієв був депутатом Верховної ради АР Крим 5-го скликання, членом політради Народно-демократичної партії (2004-2006), членом Партії регіонів (2010-2014), міністром туризму АР Крим, головою Асоціації індустрії гостинності України. У 2014 році покинув окупований РФ півострів. У Києві був виконавчим директором ПАТ “НСТУ” (Суспільне мовлення), першим заступником генерального директора НТКУ, радником міністра аграрної політики Олексія Павленка.
Улітку 2022 року Лієва призначили т.в.о. керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони України.
Він заперечував закиди на свою адресу, зокрема, інформацію про свої колишні проросійські погляди. Лієв зазначав, що справжня мета критиків – дискредитація ексміністра оборони Олексія Резнікова.
1 лютого стало відомо, що тимчасовий виконувач обов’язків керівника департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України Олександр Лієв, який раніше займав проросійську позицію, написав заяву на звільнення з МОУ.
2 лютого Лієва звільнили з Міноборони за його власним бажанням. У відомстві заявили, що Олександр Лієв проходив відповідні перевірки, обов’язкові при вступі на посаду держслужбовця. Так само, у порядку, який діє під час особливого періоду, до Служби безпеки України надавались відповідні матеріали з питання доступу до державної таємниці. Жодних заперечень від СБУ отримано не було.
Читайте також:
Справа про розкрадання 1,5 млрд грн Міноборони: Умєров відсторонив від посади керівника одного з департаментів міністерства
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
Харківська ОВА спростовує фейк про буцімто евакуацію родин військових і влади
Керівник білоруського КДБ погрожував ударом по лікарнях Києва – СБУ відповіла
ГУР влаштувало кібератаку на сервіси правлячої партії Росії, – ЗМІ
ССО в один виїзд за допомогою FPV-дрона ліквідували дев’ятьох окупантів, БТР і дві БМП. ВІДЕО
