Наші вчені розробили унікальну стратегію лікування важких панрезистентних інфекцій: як це допоможе пораненим військовим

Учені Інституту молекулярної біології і генетики розробили унікальну терапевтичну стратегію лікування важких панрезистентних інфекцій і пояснили, як це відкриття буде корисним для українських військових, які отримали поранення під час боїв на фронті.

Про відкриття повідомили в ІМБГ у понеділок, 29 січня.

Як переповідають науковці, йдеться передовсім про найпоширеніших госпітальних збудників – клебсієльні інфекції, що викликані штамами, резистентними до всіх наявних в Україні антибіотиків.

“Наразі це фактично єдине терапевтичне рішення для лікування таких інфекцій в Україні. Розроблялася терапія саме на українських госпітальних штамах, до її випробовування були залучені пацієнти низки українських шпиталів, зокрема й військові. Особливість цієї терапії – ефективність та доступна вартість, адже запропонований метод є комбінацією двох класичних антибіотиків, що широко представлені на вітчизняному ринку”, – інформують в ІМБГ.

“Ми можемо зберегти здоров’я та навіть життя хворим із неблагонадійним прогнозом, адже наша терапія може бути застосована на будь-якому етапі хвороби, не є токсичною (добре переноситься) та є бактеріцидною, тобто швидко викликає загибель бактерій-збудників без тенденції до рецидивів інфекції», – розповідає керівниця групи вчених, котрі працювали над проєктом, кандидатка біологічних наук Олена Мошинець.

Проблема полірезистентних грам-негативних інфекцій, які дуже часто опірні до всіх антибіотиків, поглибилась з початком війни.

«Криза поширення стійкості до антибіотиків швидко перетнула кордони Україні і «пішла» на Захід. І ось на Заході нові “воєнні” українські госпітальні штами «зламали» новітній антибіотик сефідерокол (cefiderocol), на який покладали надії як на такий, що здатен подолати повну резистентність. Особлива драматичність ситуації в тому, що сефідероколу немає в Україні, але резистентність до нього вже є. Таким чином проблема терапії є критичною: пацієнтів більшає, лікувати нема чим», – пояснює Олена Мошинець.

Окремо слід згадати нещодавно опублікований клінічний випадок, де терапевтична схема була успішно використана для лікування важкого, майже безнадійного пацієнта.

Військовий отримав множинну полірезистентну інфекцію протягом стабілізаційних заходів і лікарні у Дніпрі.

“Через 8 днів перебування в тій лікарні він мав вентиляційну пневмонію, інфікування рани живота і сепсис, його стан був критичний. Всі ці ускладнення було викликано комбінованою мікрофлорою, і, зокрема, клебсієлою. Мікрофлора була полірезистентна і не відповідала на емпіричну терапію. Лікування пацієнта зайняло трохи більше двох тижнів, покращення відбулось вже протягом першої доби лікування. Таке швидке і ефективне лікування проти множинного полірезистентного сепсису із пневмонією демонструє високу бактерицидну ефективність розробленого терапевтичного підходу”, – згадує Олена Мошинець.

В ІМБГ додали, що цей спосіб боротьби з множинними антибіотикорезистентними інфекціями нещодавно було випробувано у клінічній практиці.

Читайте також:
У прифронтовому шпиталі лікарі дістали з ноги бійця хвостовик міни. І зберегли ногу. ФОТО