Щорс всьо: у Києві демонтували пам’ятник більшовицькому командиру. ФОТО

У Києві в суботу, 9 грудня, демонтували пам’ятник командиру більшовиків під час радянсько-української війни Миколі Щорсу на бульварі Тараса Шевченка.

Це сталося рівно через 10 років і один день після повалення пам’ятника комуністичному ідолу Володимиру Леніну (Ульянову), який стояв у самому низу цього ж бульвару, на Бессарабській площі.

Як повідомляє кореспондент “Новинарні” Стас Козлюк, демонтаж тривав понад 6 годин.

Фото: Стас Козлюк / Новинарня

“Фахівці КП “Київблагоустрій” розпочали відповідні роботи ще о 7-й годині ранку, проте пам’ятник міцно “тримався” за постамент копитами (коня). Тож аби його не пошкодити, довелося проводити підготовчі роботи.

Зрештою важкий (близько 5,7 т) бронзовий монумент відкріпили від гранітного постаменту і за допомогою спеціальної техніки спустили вниз.

Надалі монумент зберігатиметься в Державному музеї авіації України ім. О. К. Антонова.

Місце пам’ятника поки що буде вільним: київська влада обіцяє радитися із суспільством щодо подальшої його долі.

Фото: Стас Козлюк / Новинарня

Як повідомляла “Новинарня“, перед демонтажем пам’ятник було вилучено з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення.

Передісторія знесення

Заклики знести пам’ятник більшовицькому командиру лунали ще від здобуття Україною Незалежності, проте наштовхувалися на стіну несприйняття як більшості киян, так і міської та центральної влади: противники демонтажу, серед іншого, наголошували на “мистецькій цінності” монумента.

Після Революції гідності, повалення так само “цінного” пам’ятника Леніну на Бессарабці та початку реального процесу декомунізації про необхідність знести Щорса з бульвару Шевченка почали говорити значно більше людей.

Громадські активісти запускали флешмоби з вимогою демонтажу монумента, який чітко підпадав під Закон про декомунізацію, розписували постамент словами “вбивця”, “кат”, “злочинець”, “воював проти УНР” тощо.

З боку активістів також були спроби самостійно знести пам’ятник Щорсу, проте в результаті йому вдалося лише відпиляти ногу коня у березні 2017 року.

Щоб не дратувати громадськість, пам’ятник закрили з усіх боків тканинними щитами в кольорах державного прапора.

Фото: Instagram Євген Нікіфоров

При цьому від мистецтвознавців та інших прихильників декомунізації, проте симпатиків пам’ятника (передусім коня) лунали пропозиції “креативної декомунізація” – від “посадити” на коня когось із українських національних героїв (що було мало реально навіть суто в технічному плані) до ідей доповнити його знанням про контекст створення.

На початку квітня 2023 року Київрада ухвалила рішення про усунення з публічного простору переліку бюстів, меморіальних об’єктів і пам’ятників, пов’язаних з Росією та радянським минулим, серед яких опинився і пам’ятник Щорсу.

І лише в листопаді цього ж року Кабмін ухвалив рішення про демонтаж пам’ятника Щорсу, що дало змогу нарешті розпочати підготовку до його знесення.

Читайте також:
В’ятрович на пальцях пояснив міністру культури Нищуку, що пам’ятник Щорсу залишати не можна

Історія пам’ятника

Пам’ятник більшовицькому командиру Миколі Щорсу, який воював проти українського національно-визвольного руху в 1918-1919 роках і був героїзований та значною мірою міфологізований радянською пропагандою, 1936 року наказав встановити у Києві особисто Йосиф Сталін. У 1940 році розпочали відповідні підготовчі роботи на бульварі Шевченка.

Втім, через початок Другої світової війни пам’ятник встановили лише 30 квітня 1954 року (майже через рік після смерті Сталіна) – до 300-річчя Переяславської ради.

Авторами монумента стали скульптор Михайло Лисенко та двоє його тодішніх учнів — Микола Суходолов і Василь Бородай, за архітектуру відповідали Олександр Власов та Олексій Заваров.

1954 рік: підготовка до монтажу пам’ятника. Фото: ФБ Клуб Коріного Киянина

Скульптуру виконано з бронзи у традиціях кла­сичного кінного монумента: Щорс вітає киян із вітальним жестом піднятої правої руки та стрункою поставою. На постаменті зображені сцени з війни 1917-1922 років. Зокрема солдатів та офіцерів Черво­ної армії, що вітають одне одного.

Загальна висота пам’ятника Щорсу дорівнювала 13,8 м, з урахуванням гранітного постаменту заввишки 6,5 м.

У 1872-1926 роках на цьому ж місці стояв пам’ятник Олексію Бобринському — підприємцю й меценату, одному з засновників цукрової промисловості, який також брав участь у будівництві першої залізниці на території сучасної центральної України.

Читайте також:
УІНП: Пам’ятник Щорсу в Києві однозначно слід демонтувати