автор: Соня Рой
Адвокатська дорадча група
Що відбувалося на Майдані 10 років тому? Які справи ще в судах, а по яких є вироки? Чи наберуть вони законної сили?
Просто фіксуємо тут стан судового розгляду справ щодо розгону Євромайдану 10 років потому.
(Крик зверху: “Беркут!” Починається сюр”…)
Напередодні Янукович у Вільнюсі не підписав угоду про асоціацію з ЄС. Конкретного плану дій на багатотисячному мітингу 29 листопада не затвердили. Окрім рішення створити координаційну раду й провести народне віче 1 грудня. Так завершився 9-й день Євромайдану.
Після закриття метро біля Монументу Незалежності залишається близько 500 протестувальників. О 1-й ночі вимикається апаратура, починають розбирати екран, який стояв під сценою. Обіцяють що потім завезуть нову техніку.
На Майдані достатньо тихо і холодно. Люди гріються біля діжок з вогнем. Спілкуються. За відсутності музики, співають самі. Хтось намагається просто відпочити. До 4-ї ранку людей ще поменшало. Хтось таки поїхав додому вже після закриття метро. Дехто пішов грітися в кав’ярні поруч.
О 4-й ранку на Майдан завозять конструкції для спорудження новорічної ялинки. І металеві щити для огорожі. Площу починають оточувати бійці внутрішніх військ. За декілька хвилин з вулиці Інститутської на Майдан спускаються близько 200 беркутівців в екіпіровці. Здебільшого із закритими балаклавами обличчями. В деяких є пластикові щити. В якості спецзасобів – кийки. Вони вишукуються в шеренги вздовж “Глобуса”
“Крик зверху: “Беркут!” Починається сюр, — пише у спогадах про ту ніч Іван Синєпалов, — Я розумію, що щось насувається, але не вірю, що це можливо. Ми тікаємо в напрямку Городецького, але там уже крізь очеплення навколо “йолки” також пройшли спецпризначенці. Нас оточили. Щільним і дуже широким кільцем. Ми всі збираємось навколо стели, бо більше діватись просто нікуди. Дівчат ховаємо назад, самі стоїмо навколо стели близько, небезпечно близько до Беркуту.
Вони насуваються повільно, але впевнено. Так, мабуть, здалеку виглядає лавина. Ти дивишся у їхні очі, і не бачиш там нічого, окрім ненависті і зневаги. І посмішка. А потім – вони починають бити. Без попередження, без усіляких прохань чи висунутих умов, – просто бити. Хлопцям, що стоять попереду мене, дістається найбільше.
Мені боляче на це дивитись, але я нічого не можу зробити. Просто нічого. І розумію, що от-от дійде черга і до мене, і протистояти тут не вийде. Це не район на район. Це 16 автобусів озброєних призначенців проти трьох сотень студентів та пенсіонерів. Ми приречені.
Але це відбувається не з нами. Ні, цього не може бути, бо не може бути ніколи. Мабуть, у цей момент я теж посміхаюсь. Просто тому, що не вірю у реальність того, що навколо мене”.
Почитайте спогади Івана.
“Я стояв знизу на сходах, тому, коли почався розгін, мені відразу доволі сильно дісталося. Мене затримали, відвезли в Шевченківське РУВС, протримали там кілька годин і тільки після цього туди приїхала швидка. Мені надали медичну допомогу і відвезли в лікарню, де виявилося, що у мене закрита черепно-мозкова травма і перелом ліктя”, — згадував в інтерв’ю Віталій Кузьменко.
“Сходинкою нижче, переді мною хлопця… ну вони всіх почали… я на третій сходинці здається стояв, почали кийками бити тих, хто на нижніх сходинках. Переді мною хлопець впав, я зігнувся, хотів його підняти, щоб його не розтоптали. І мене також кийками дубасили по всіх частинах тіла.
Потім двоє міліціонерів скрутили мені руки і, то видно на відео 5 каналу, на багатьох відео.
Я відчув удар кийком по чолі. Потім нас, як оселедців, напхали в автозак і відвезли в Шевченківський відділ міліції”, — розповідав під час допиту про розгін Майдану 30 листопада 2013 року потерпілий Володимир Дудок.
“Пам’ятаю, як люди почали розбігатися. Тут виривається один беркутівець з перекривленим обличчям, на якому відбиваються суміш лютого неадеквату та ентузіазму. Почав бити мене в обличчя.
Я відразу відчув, що мені розбили ніс, бо зацебеніла кров. Потім град ударів. Розбивають мені голову. Збивають шапку. Я пробую звестися на рівні ноги, але відчуваю, що хтось позаду бере мене за одяг і тягне в гущу силовиків. І відразу я отримую нову порцію ударів. Вони сипалися на праву сторону тіла, була збита вся рука і нога”, — розповідав у суді потерпілий Сергій Колоша.
“Нам не дали часу ні подумати, ні змоги прийняти рішення піти. Це був силовий розгін – навіть дівчат ловили за волосся, били. Ми з друзями в цій метушні загубили одне одного й розбіглись хто куди, адже в той момент і справді було страшно.
Я бігла в сторону Хрещатика, і хлопці, які були біля металевих щитів, намагалися їх посунути, щоб дати людям можливість бігти далі. Далі відчула удар в спину, перечепилась і впала. Після цього – удар по голові й удари по тулубу. У цей момент хтось сказав: “Це ж дитина!”, і вони наче відступили”, — Юлії Градченко щойно виповнилось 17, коли розпочався Майдан.
Приблизно за 10 хвилин площа біля стели повністю “звільнена” від протестувальників. Оточена спецпризначенцями й огороджена металевими щитами. Вздовж Хрещатика машини швидкої допомоги. Люди із закривавленими обличчями. Страх. Злість. Відчуття нереальності. Нерозуміння – “за що?”
“Як це може бути? Вони били всіх. Дівчат теж. Просто так. Вони всіх зігнали. Я спав. Мене потягли до стели. Ми стали спиною до стели, зчепившись руками. Дівчат за спини всередину. Але Беркут повалив з усіх боків. Прорвали стрій, скинули всіх, оточили, гнали, били так, що навіть ВВшники – ті, яких ми поїли чаєм – пропускали людей крізь свій стрій і прикривали щитами…
Затримали дофіга людей. Я втік… Тепер мені треба знайти своїх”, – розповідав тоді Рома [Ратушний] адвокату і другу Євгенії Закревській, стоячи біля тільки що оточеного Майдану.
Поруч Беркут. Люди яких вони жорстоко побили. Як і Романа. Когось тягнуть. Непритомний чоловік. Швидкі. Впав зв’язок.
Але беркутівці “зачисткою” площі біля Монументу Незалежності не обмежились. Людей наздоганяли і били і на Хрещатику, і на відстані від Майдану Незалежності.
“Дубинкою прилетіло по спині. Потім уже біля Прорізної — кийком по нозі, коли мене намагалися наздогнати. Якби я був поставлений в умови, що мені довелося б вибирати, чи повторювати ці дії, то я б повторив. Я тоді ще був малий і вчився розуміти, що світ далеко не чорно-білий”, – згадував ту ніч Роман Ратушний. Тоді йому було 16 років.
Розгін “Беркутом” студентського Майдану 30 листопада 2013 року
“Вони застосовували силу не для того, щоб когось розігнати чи зачистити територію, а для того, щоб вселити страх. Вони били всіх без розбору”, – розповідав Сергій Мельниченко в суді.
“Відео, і фотографії, які є доказами в цій справі і які суд досліджував у судових засіданнях, дають певне уявлення того жаху, який відбувався в ту ніч. Але в реальності все було ще страшніше. І це також очевидно був елемент злочину – залякування. Найбільш яскраво атмосферу тієї ночі показує синхронізація відео, яке залучала мій адвокат Закревська Євгенія. Мені досі страшно, коли я це переглядаю.”, — розповідала журналіст Марія Лебедєва.
В ту ніч на 30 листопада міліція затримала 35 осіб: 34 людини доставили до Шевченківського відділу міліції, а одного — до Печерського, де на них склали протоколи, а потім відпустили. Орієнтовно сотні учасникам мітингу завдано фізичного болю та заподіяно тілесних ушкоджень.
Ближче до 5-ї ранку мобільний зв’язок ще працював із перебоями. Метро зачинено. До світанку декілька годин. Ті, хто був на Майдані, але не потрапив до автозаку чи лікарні, переважно розбіглися по сусідніх вулицях.
Дехто з них потім зустрівсь біля пам’ятника Богдану Хмельницькому. Там на маленькому вічі (людей 20) вирішували, що робити далі. Розходитися чи спробувати залишитись і дочекатись журналістів та інших постраждалих. Водночас хтось домовився, щоб людей пустили в Михайлівський Золотоверхий монастир.
Вдень 30 листопада на Михайлівській площі вже були тисячі людей. І це вже був початок Революції Гідності.
⭕️ Посекундна відеореконструкція подій розгону протестувальників силовиками 30 листопада 2013 року.
Вона зібрана з 4000 файлів — це майже 100 гігабайт фото та відео очевидців.
Подивіться, воно того варте.
Читайте також:
Розгін студентського Майдану 10 років тому: в 20 провадженнях спливає термін давності
Серед справ, які були передани до суду, є провадження за обвинуваченням ексзаступника Секретаря РНБО Сівковича, колишнього голови КМДА Попова, екскерівників з громбезпеки ГУ МВС, командирів 5 рот київського Беркута та їхніх підлеглих.
📌 Вирок, який затверджений рішенням апеляційного суду
▪️ Віктор Ейсмонт та Володимир Мохонь (3-тя рота київського Беркуту, командири відділень)
Покарання — 3 роки позбавлення волі з забороною обіймати посади в правоохоронних органах протягом трьох років.
📌 Вироки, які не набрали законної сили
▪️ Марчук Руслан (3-тя рота київського Беркуту, заступник командира взводу)
Покарання — 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки (тобто умовно). З позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах терміном на 2 роки.
▪️ Бойко Олег (4-та рота київського Беркуту, командир взводу)
5 років позбавлення волі з іспитовим терміном на 3 роки (тобто умовно). З позбавленням його права обіймати посади в правоохоронних органах терміном на 3 роки.
▪️ Лобода Сергій (1-ша рота київського Беркуту, міліціонер відділення)
4 роки позбавлення волі з іспитовим терміном 2 роки (тобто умовно). Також суд позбавив його права обіймати посади в правоохоронних органах на 2 роки.
▪️ Лобода Сергій та Обмачівський Максим (1-ша рота київського Беркуту, міліціонери відділення)
3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на 3 роки.
▪️ Шепель Вадим та Дерев’янкін Дмитро (міліціонери відділення)
3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.
📌 Справи, які все ще слухаються судами
▪️ #СправаСівковича — Володимир Сівкович, ексзаступник Секретаря РНБО України, обвинувачується у тому, що за попередньою змовою з головою КМДА Поповим підбурив та сприяв начальнику ГУМВС України в Києві Коряку в незаконному перешкоджанні проведенню мітингу громадянами, які перебували о 4-й годині ранку на Майдані Незалежності в м. Києві.
(“Заочний” розгляд. Підготовче провадження).
▪️ #СправаПопова — Олександр Попов, колишній голова КМДА, обвинувачується у перевищенні влади та службових повноважень, протидії мирним зібранням.
(Судовий розгляд на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення).
▪️ #СправаСадовника — Колишній командир роти спеціального призначення ПМОП “Беркут”, підпорядкованого ГУМВС України в Києві Дмитро Садовник обвинувачується у перевищенні службових повноважень та перешкоджанні мирним зібранням.
(“Заочний” розгляд. Підготовче провадження).
▪️ #СправаМариненкаДидюка — Заступники командира київського Беркуту Андрій Дидюк і Микола Тягнирядно, командири 3-ї та 4-ї рот Євген Антонов та Юрій Шевченко, а також ексначальник управління громбезпеки ГУ МВС у Києві Олег Мариненко обвинувачуються у перевищенні службових повноважень та перешкоджанні мирним зібранням 30.11.2013.
(Судовий розгляд на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення).
▪️ #СправаЦикалюка — Командир автотранспортної роти київського Ьеркуту Руслан Цикалюк обвинувачується у перевищенні службових повноважень та перешкоджанні мирним зібранням під час розгону Майдану 30 листопада 2013 року.
(Судовий розгляд на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення).
▪️ Анатолій Логвиненко — екскомандир 2-ї роти київського Беркуту. Йому інкримінують зокрема нападу на журналістів 30 листопада 2013 року. Це один з епізодів більш загальної справи і по подіях 30.11.13 і по нападу на Автомайдан 23.01.14.
(Судовий розгляд на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення).
▪️ #СправаПаріловаПерчука — беркутівці 4-ї роти київського Беркуту Павло Парілов та Олександр Перчук обвинувачуються у перешкоджанні мирним зібранням, перевищенні службових повноважень та службовому підробленні (фальсифікуванні рапортів про затримання потерпілого).
(Судовий розгляд на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення).
▪️ #СправаГалайдиКорха — ексзаступник командира Андрій Галайда 1-го відділення 1-го взводу 1-ої роти київського Беркуту та ексберкутівець цього ж відділення Максим Корх обвинувачуються у незаконному перешкоджанні проведенню мирних зібрань, перевищенні влади та службових повноважень, що супроводжувалось насильством; складанні та видачі завідомо неправдивих протоколів.
(Судовий розгляд на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення. Розгляд щодо Корха зупинено через мобілізацію).
▪️ #СправаТищука — обвинувачення колишнього співробітника київського Беркуту Віталія Тищука у перевищенні службових повноважень, що супроводжувалось болісними і такими, які ображають особисту гідність потерпілого, діями; незаконному перешкоджанні мирним зібранням; складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів про затримання потерпілого, за попередньою змовою з іншими працівниками.
(Підготовче провадження).
▪️ #СправаХруляМузики — Віталій Хруль та Дмитро Музика обвинувачуються у перевищенні службових повноважень, перешкоджанні проведенню мирних зібрань, службовому підробленні
(Судовий розгляд на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення).
▪️ #СправаМурашка — Артем Мурашко, міліціонер 2-го взводу 2-ї роти 3-го полку київського Беркуту, обвинувачується у перевищенні службових повноважень, що супроводжувалось болісними і такими, які ображають особисту гідність потерпілого, діями; незаконному перешкоджанні мирним зібранням; складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів про затримання потерпілого.
(“Заочний” розгляд. Чергова зміна судді. Невідомо, чи розпочнеться судовий розгляд спочатку).
▪️ #СправаКочмараЗубкевича — обвинувачення колишніх співробітників київського Беркуту Володимира Кочмара та Назарія Зубкевича у перевищенні службових повноважень, що супроводжувалось болісними і такими, які ображають особисту гідність потерпілого діями; незаконному перешкоджанні мирним зібранням; складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів про затримання потерпілого.
(Судовий розгляд на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення).
▪️ #СправаКозачишинаБетлія — київські беркутівці Вадим Бетлій та Олег Козачишин обвинувачуються у перевищенні службових повноважень, перешкоджанні мирним зібранням та службовому підробленні (фальсифікуванні рапортів).
(Допит обвинувачених)
▪️ #СправаДанилюка — міліціонер 3-ї роти київського Беркуту Микола Данилюк обвинувачується у перевищенні службових повноважень, незаконному перешкоджанні мирним зібранням, складанні завідомо неправдивих документів про затримання потерпілого під час розгону Майдану 30 листопада 2013.
(Розгляд справи зупинено через мобілізацію).
▪️ #СправаМикитася — працівник роти спецпризначення Садовника Микитась Володимир Васильович обвинувачується в перешкоджанні мирним зібранням; перевищенні влади або службових повноважень; службовому підробленні – незаконному затриманні учасника мирних зібрань, притягненні його до кримінального відповідальності за нібито вчинення особливо тяжкого злочину, службовому підробленні процесуальних документів для створення штучних доказів причетності особи до скоєння злочину.
(Судовий розгляд на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення).
▪️ #СправаБондаряТовкачаСкоробогачаМохоня — працівники київського Беркуту Юрій Товкач, Артур Скоробогач, Олег Бондар і Володимир Мохонь обвинувачуються у незаконному перешкоджанні мирних зібрань та перевищенні влади та службових повноважень під час розгону Майдану 30 листопада 2013 року.
(Судовий розгляд на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення)
▪️ Сергій Цінарідзе (перша рота київського Беркуту) обвинувачується у незаконному перешкоджанні мирним зібранням та службовому підробленні (фальсифікуванні рапорту). Один з епізодів більш загальної справи по подіях 30.11.13 та нападу на Автомайдан 23.01.14.
(Судовий розгляд на стадії дослідження доказів сторони обвинувачення).
📌 Справи, які закрити судом через спливання строків давності
▪️ Бойко Сергій – колишній заступник начальника УГБ ГУМВС України в м. Києві.
▪️ Карандюк Сергій – колишній заступник начальника УГБ ГУМВС України в м. Києві.
Тобто навіть по цих вироках, яки вже проголошені, але не має рішення апеляційної інстанції, обвинувачених можуть звільнити від відповідальності.
Це не стосується справ, які розглядаються за спеціальною процедурою (заочно).
21 січня 2021 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, яким визнав, що 30 листопада 2013 року Україна порушила права заявників, гарантовані Конвенцією (Shmorgunov and Others v. Ukraine, заяви № 15367/14).
По скаргах заявників: Андрія Рудчика, Олександри Ковальської, Андрія Соколенка, Романа Ратушного (представник адвокат Євгенія Закревская), Федора Лапія (представник адвокат Павло Дикан), які постраждали від дій беркутівців в ніч на 30-те листопада.
Суд встановив, що мало місце:
▪️ Порушення ст. 3 – Заборона катування.
“Мало місце жорстоке поводження, і влада не змогла провести ефективне розслідування з цього приводу”.
▪️ Порушення ст. 11 – Свобода зібрань та об’єднання.
“Мало місце порушення статті 11 Конвенції по відношенню до права заявників… на свободу мирних зібрань”.
Читайте також:
А що там зі справами Майдану? — 9,5 відповідей на одне питання
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
