автор: Надія Зінченко
фото надані Олегом Котенком
Дев’ять років тому після боїв у Донецькій та Луганській областях до сотника Майдану Олега Котенка (позивний “Патріот”) звернулися знайомі з Черкас. Попросили допомогти знайти і звільнити з полону двох солдатів, що вважалися зниклими під час бойових дій.
І Котенко допоміг. Відтак почалася повноцінна робота “Групи Патріот”, названої за позивним перемовника. Починаючи з 26 липня 2014 року, ця громадська організація займалася пошуком тіл військовослужбовців і цивільних та звільненням військовополонених і заручників. У групу входять до сотні фахівців – військові і волонтери.
20 травня 2022 року, через три місяці після повномасштабного вторгнення РФ, Олега Котенка призначили на посаду Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
А 12 вересня 2023 року на засіданні Кабінету Міністрів було внесено зміни до переліку повноважень цієї посади. Перемовини з державою-агресором про повернення тіл передали Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими. Діяльність пошукових груп наразі у віданні Генштабу ЗСУ. А роботу з Єдиним реєстром зниклих безвісти доручено Міністерству внутрішніх справ. 29 вересня Котенко відпрацював останній день в офісі Уповноваженого.
“Новинарня” поспілкувалася з Олегом Котенком про його роботу на цій посаді, про те, куди звертатися тим, чия близька людина зникла безвісти під час бойових дій, та про діяльність ГО “Група Патріот”, яка допомагає розшукувати загиблих і звільняти полонених.
– Шукати військових ми не припиняємо. Я не обіймаю високу посаду, але роботу продовжуємо – як громадська організація, – наголошує Олег. – Зараз у мене на прийомі чекають зустрічі чотири сім’ї. Пошукові групи у нас є, представники у регіонах є, кол-центри й аналітичні відділи працюють. З рідними ми спілкуємось. Тобто нічого не змінилося, робота триває, але у громадському секторі.
– Скільки тіл загиблих вдалося повернути і скільки їх ще може бути на окупованій території?
– За час моєї роботи на посаді Уповноваженого нам вдалося повернути понад 1800 тіл. Скільки зараз загиблих на окупованій території – можемо тільки здогадуватись.
У нас є локації зникнення людей. Але це не означає, що людина загинула – можливо, вона перебуває у полоні. Ми маємо лише локації, точної долі людей не знаємо.
Олег Котенко
– Як відбувається пошук тіл?
– Під час бойових дій командири підрозділів розуміють, де приблизно загинули їхні люди – в них є можливість оглядати поле бою з дронів. Інколи є відомості, що якась група потрапила у полон. У таких випадках ми не маємо прізвищ ні загиблих, ні полонених, але локації у нас є.
Найперший варіант, як повернути ці тіла – вести перемовини з представниками РФ через Міжнародний Червоний Хрест. Тобто ми передаємо локації, вони там забирають загиблих, і на процедурі передачі ми передаємо їм тіла російських військових, які загинули тут, а вони передають нам тіла українських людей. Так це працювало, коли я був Уповноваженим.
– Як відбувається взаємодія з родичами зниклих безвісти?
– З 2016 року працює “гаряча лінія”: 0 800 33 92 47. Через неї звертаються до нас. Ми просимо родичів заповнити анкету. Навіщо нам ця анкета? Бо ми беремо не просто прізвище, ім’я, по батькові, рік народження і підрозділ.
Нам треба мати якісь особливі дані – татуювання, зубна карта (якщо є), шрами.
За цими ознаками можна впізнати, кому належить тіло. Родичі заповнюють анкету, яка у нас зберігається, доки не з’являються якісь додаткові факти. Наприклад, аналітичний відділ моніторить російські телеграм-канали, і ми бачимо, що та чи інша людина може з’явитися на відео. Ми бачимо, що вона має таке саме татуювання або інші ознаки, вказані в анкеті, бачимо, що людина – схожа. Телефонуємо рідним і передаємо це відео.
Якщо рідні на відео впізнають людину, яку вони розшукують, то ми розуміємо, що людина в полоні, вона жива. І хоча точного місця її перебування ми не знаємо, але плюс-мінус розуміємо, де ця людина, якщо йдеться про полон.
Читайте також:
Майже 15 тисяч українських військових вважаються зниклими безвісти, – МВС
– Маємо історію 25-річного нацгвардійця Юрія Мороза, якого начебто вбили під час чергового авіаудару по “Азовсталі”, але згодом схожого чоловіка упізнали за татуюваннями у травматології Донецької лікарні №15. Це дало надію родичам, що їхній син живий. Куди можна звернутися батькам?
– Я раджу звернутися до нас. Ми пропонуємо певний алгоритм дій. Для цивільних він один, для військових – інший. В інших державних відомствах цей алгоритм інший.
Якщо сім’я Юрія Мороза звернеться до нас, ми попросимо надати анкетні дані – все, що є, всю інформацію. Це потрібно, щоб ми розшукували цю людину. Потім варто звернутися до всіх інстанцій у нашій державі, які займаються пошуком людей, полонених, на високому рівні. При МВС, наприклад, створено Управління, де займаються пошуком безвісти зниклих. У них теж діє “гаряча лінія”: 0 800 103 333.
Усі перемовини, що стосуються полонених, веде Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Варто звернутися туди, якщо існує шанс, що людина у полоні. Вони ведуть перемовини з обміну.
Генеральний штаб займається перемовинами щодо передачі тіл наших загиблих захисників. Якщо людина знає точно, що її родич загинув і його тіло у певній локації, то варто звернутися до Генштабу. Там є фахівці з військово-цивільного співробітництва, вони займаються питанням повернення тіл.
Ще є такий державний орган як Національне інформаційне бюро. Це найбільша база даних при Міністерстві реінтеграції. Їхній телефон – 16-48.
– А який порядок цих звернень? До кого варто звернутися найперше?
– Якщо йдеться про військового, то найперше і найголовніше – звернутися до ТЦК: повідомити їм, що людина не виходить на зв’язок. ТЦК зв’язуються із військовою частиною, і та надає інформацію. На основі цієї інформації рідні отримують сповіщення.
По-друге, потрібно звернутися до МВС із заявою про зникнення людини. І ось на руках є сповіщення від ТЦК. Навіщо це потрібно? Бо діє реєстр зниклих безвісти за особливих обставин. Прізвище людини обов’язково має потрапити в цей реєстр.
По-третє, варто звернутися до тієї інстанції, що викликає найбільше довіри.
І ось тут я пропоную рідним звертатися скрізь. І до таких організацій, як наша, і до державних органів. Знаєте, трапляється так, що хтось працює швидше, а рідним потрібен результат.
Аналітичний відділ ГО”Група Патріот”
– Скільки, в середньому, триває пошук людини?
– Нами було знайдено понад 8000 людей – коли я був Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти. Про кого саме йдеться?
Перша категорія – коли людина звернулася до нас, тому що рідні не виходили на зв’язок. За кілька днів вони вийшли на зв’язок і сказали, що живі-здорові й усе в них нормально.
Друга категорія – це люди, які загинули на війні. Була можливість евакуації тіл і вони потрапляли до моргів Дніпра чи Харкова. Там через деякий час було опізнання військовими командирами, і потім виїздили на це опізнання рідні. Вони забирали тіла для вшанування і поховання героїв.
Олег Котенко
Третя категорія – це коли людина загинула на окупованих територіях і для повернення її тіла потрібно вести перемовини з рашистами, які напали на Україну. І такі перемовини ведуться. Після того, як вони передають нам тіла, якщо їх можна опізнати – рідні опізнають, якщо ні – то ми проводимо ДНК-експертизу.
Четверта категорія – полонені. Тут теж є різні випадки. Наприклад, людина потрапила в полон, а потім її звільнили. Ми могли вважати її безвісти зниклою, тому що нічого не знали про те, де вона. А в інших ситуаціях ми знаємо, що людина точно в полоні, бо є фото- й відеодокази її перебування у неволі.
Тому тут неможливо сказати – швидко відбувається цей пошук чи дуже довго.
Головне – не здаватися і вперто шукати.
Читайте також:
“Кожен п’ятий повернутий з полону був зниклим безвісти”: армійці розповіли про пошуки
Наразі члени ГО “Група Патріот” здійснюють консультативну діяльність, спрямовану на підтримку потерпілих родин, а також надають юридичну та психологічну допомогу.
Гаряча лінія Call-центру ГО “Група Патріот”:
0 800 33 92 47
+38 095 896 04 21
Контакти усіх регіональних центрів є на сайті організації.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
