Вибори в Польщі: Громадянська коаліція святкує повернення до влади після 8 років правління консерваторів “ПіС”

додано графіку

Після восьми років урядування в Польщі правоконсервативної партії “Право і справедливість” країну ймовірно очолить центристсько-ліво-ліберальна коаліція, і прем’єр-міністр 2007-2014 років Дональд Туск має всі шанси повернутися до влади. Принаймні про це свідчать попередні підсумки парламентських виборів у Польщі, які відбулися 15 жовтня.

За даними екзитполів соціологічної фірми IPSOS, що були оприлюднені в неділю о 21-й годині за місцевим часом (одразу після завершення голосування), чинна партія влади “ПіС” посідає перше місце з результатом 36,8%. Однак цього недостатньо для формування більшості.

На другій сходинці за даними опитування на виході з виборчих дільниць – блок ліберальних партій “Громадянства коаліція”, згуртованих навколо “Громадянської платформи” Дональда Туска. Її попередній показник 31,6% – помітно більший, ніж прогнози до виборів.

Третє місце – у правоцентристського, християнсько-демократичного та ліберального блоку “Третій шлях”, який може отримати 13,0%. Його лідери – Шимон Головня і Владислав Косіняк-Камиш.

На четвертому місці – об’єднання лівих сил “Нова лівиця” (Влодзімеж Чажастий і Роберт Бедронь) – 8,6%.

“ГК”, “Третій шлях” і “Лівиця” під час кампанії розглядали один одного як союзників для формування коаліції, що зможе змінити владу “ПіС”.

Опитування прогнозує цим трьом силам орієнтовно 248 мандатів у Сеймі (163+55+30), тоді як для більшості достатньо мати 231 голос.

163 мандати “Громадянської коаліції” – це на 22 більше, ніж на минулих виборах.

“Третій шлях” і “Лівиця” додали порівняно з 2019 роком 20 і 12 мандатів відповідно.

Відтак “Лівиця” повертається до польського уряду після 18-річної перерви.

“ПіС” тепер отримує 200 мандатів – при тому, що в поточній каденції мав 230 (-30).

Графіка на основі даних екзит-полів: Газета виборча

Основний очікуваний партнер “ПіС” – крайньо права політична сила “Конфедерація”, відома своїми антиукраїнськими гаслами, – помітно втратила підтримку виборців в останні тижні та набирає за екзит-полами 6,2% (12 мандатів). Це п’ята й остання політична сила, крім позапартійних, що пройшли до Сейму.

За даними Національної виборчої комісії, явка на цих виборах – 72,9% – є найвищою з 1989 року, тобто за весь період ІІІ Речі Посполитої.

Натомість явка на референдумі, що проводився під час парламентських виборів, склала 40%, тому референдум не матиме обов’язкової сили.

На референдум було винесено чотири питання: щодо продажу державного майна іноземцям, підвищення пенсійного віку, польсько-білоруської стіни та допуску нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки.
Ініціатива проведення плебісциту в день парламентських виборів була сприйнята й опозицією, й значною частиною суспільства досить критично. Зокрема, опозиція звинувачувала “ПіС” у спробі мобілізувати виборців за допомогою референдуму та популістської пропаганди проти шукачів притулку. Окрім того, опозиційні лідери порівнюють цей референдум з угорським референдумом 2016 року. Опозиція закликала ігнорувати це голосування.

Голосує 66-річний Дональд Туск, який у 2014-2019 рр. очолював Європейську раду

У штабі “Громадянської платформи” вже святкують загальну перемогу. Радісний Дональд Туск у виступі перед прихильниками і командою назвав себе “найщасливішою людиною” та заявив: “Польща перемогла, демократія перемогла! Ми їх усунули від влади!.. Цей день увійде в історію як світлий день, як день відродження Республіки Польща. Цього не обдуриш, цього не забереш. Ми знову виграли Польщу, ми вибрали Польщу”.

“З нашими партнерами ми створимо демократичний уряд”, – наголосив він.

Так голосував 74-річний Ярослав Качинський

Тоді як президент партії “Право і справедливість”, віцепрем’єр-міністр Ярослав Качинський наголосив, що “ПіС” здобув тверду перемогу, третю поспіль, але надалі може перебувати як у владі, так і в опозиції.

Нагадаємо, консервативний “ПіС” став на чолі уряду Польщі 2015 року. За цей час польський уряд неодноразово наражався на критику ЄС через звуження демократичних свобод.

Після оголошення результатів екзит-полів представник “Нової лівиці”, колишній лідер “Кампанії проти гомофобії” Роберт Бедронь заявив: “Шановна Європо, 15 жовтня Польща повертається до Європи. З понеділка ми повинні засукати рукави і братися за роботу”, – додав він.

Позитив для України

Яке значення матимуть результати польських виборів для нас, напередодні писала “Європейська правда”: “…Позитивом для України стане сам факт завершення виборів у сусідів. Це означатиме, що передвиборчий фактор більш не впливатиме на відносини Києва та Варшави.

Зокрема, незалежно від того, хто виграє вибори, можна сподіватися на досягнення компромісу щодо зернової суперечки – у польському уряді вже називали добрими компромісні пропозиції Києва, проте до виборів ухвалення остаточного рішення було неможливе.

Повернення до добрих відносин можна очікувати як у випадку перемоги проєвропейської опозиції, так і у варіанті збереження при владі “ПіС” – за умови залучення до більшості окремих депутатів із проєвропейської коаліції чи створення коаліції з однією з партій блоку “Третій шлях”.

Читайте також:
Польща в 2024 році планує скасовувати соціальну підтримку для українців