Звідун, який поріднився із Провідником. У Мюнхені поховали Андрія Куцана – зятя Степана Бандери

Андрія Куцана – зятя Степана Бандери – поховали в Мюнхені на цвинтарі Вальдфрідгоф біля могили Бандери 12 жовтня.

Про це повідомив провід Організації українських націоналістів (бандерівців).

Український громадський діяч на еміграції, багаторічний адміністратор Українського інституту освітньої політики в Німеччині, один із літерів ОУН (б) Андрій Куцан “Звідун” помер 3 жовтня 2023 року в Мюнхені, трохи не доживши до 90-річчя.

Андрій Куцан. Біографічна довідка

Він народився 26 жовтня 1933 року в Микулинцях на Тернопільщині в патріотичній родині.

Того року батько був репресований, поляки присудили йому три роки тюрми за те, що розповсюджував націоналістичну літературу.

У вимушену еміграцію Андрій із батьками виїхав 11-річним, 14 березня 1944-го (двох сестер не встигли забрати через швидке просування фронту, їх виховала рідна тітка в Україні).

У Тюрингії Куцани були притягнуті німцями до примусової роботи. Після закінчення війни родина подалася до американської окупаційної зони, там знайшли притулок у таборі переміщених осіб у Берхтесгадені до 1951 р. Тоді Андрій закінчив шостий клас народної школи і продовжував навчання в Українській гімназії по різних таборах. Закінчив гімназію в Людвігсфельді біля Мюнхена.

Андрій Куцан був членом Пласту та Юнацтва ОУН (з 1949 р.). Присягу члена ОУН склав у будинку на Цеппелінштрассе 1955 р. в присутності д-ра Миколи Філя, після чого відбулася його перша особиста зустріч із провідником ОУН (р) Степаном Бандерою.

Вищу освіту почав здобувати в Мадриді, надалі продовжив вивчати економіку в Гайделберзькому університеті в Німеччині, після чого поїхав до Рима вивчати філософію та богослов’я, а завершив студії в австрійському університеті в Іннсбруку 1970 р.

Того року Андрій Куцан одружився з донькою Степана Бандери Наталкою. Цивільний шлюб вони уклали в Регенсбурзі, де жили батьки Куцана, а церковне вінчання відбулося в Торонто, куди після вбивства Степана Бандери мати Наталки Ярослава Бандера-Опарівська переїхала зі своєю родиною.

Молоде подружжя оселилося в Мюнхені, а в їхньому шлюбі народилося двоє дітей – Софія і Орест.

Андрій Куцан 22 роки працював програмістом у німецькій авіакомпанії Messerschmitt-Bölkow-Blohm, яка виробляла літаки та гвинтокрили, саме – у відділі виробництва гелікоптерів.

Тривалий час очолював тереновий провід ОУН (б) в Німеччині та входив до складу Проводу ОУН (б). Був активним у Пласті. Входив до дирекції педагогічного Товариства “Рідна школа” в Мюнхені.

Наталка Бандера померла 1985 р. від раку.

Андрій разом із другою дружиною Іванною Куцан опікувався музеєм Степана Бандери та протягом довгих років був адмінстратором Українського інституту освітньої політики (УІОП), що був створений у відомому приміщенні на Цеппелінштрассе, тобто працював у тому ж кабінеті, що колись і Бандера.

Мав відзнаку президента України — ювілейну медаль “25 років незалежності України” (2016).

Заупокійна Служба Божа в пам’ять спочилого в Бозі Андрія Куцана була відправлена 11 жовтня в кафедральному соборі Покрови і св. Апостола Андрія УГКЦ в Мюнхені.

Похорон відбувся 12 жовтня на старій частині цвинтаря Вальфрідгоф, де поруч у мирі спочивають провідник Степан Бандера й Наталка Бандера-Куцан, інформує провід ОУН (б).

Могила Степана Бандери в Мюнхені, 2019 р. Фото: Вікіпедія

Зустріч Андрія Куцана із редакторами “Новинарні“

У 2009 році, в рік 100-річчя Степана Бандери та перед 50-ми роковинами його вбивства, нинішні редактори “Новинарні” Дмитро Лиховій і Леся Шовкун зустрічалися в Мюнхені з Андрієм Куцаном.

Він тоді розповідав в інтерв’ю: “У Мюнхені наша служба безпеки налічувала близько 50 людей, які займалися цим постійно.— Звісно, в кожній країні Організація мала свою службу безпеки. Але в Мюнхені був центр, оскільки тут перебував провід ОУН із головою. Звідси СБ ОУН (б) поширювала директиви на всю діаспору, тримала зв’язок з Україною через Польщу. До речі, тут, у Мюнхені, живе член ОУН на псевдо Зенко, якому зараз 84 роки. Він був при охороні Бандери і як зв’язковий проводив групи на Україну”.

Ми з паном Андрієм сидимо в офісі на Цеппелінштрассе, 67, звідки 50 років тому востаннє вийшов Степан Бандера. На столі — численні вирізки зі старих німецьких газет про вбивство Бандери.

Андрій Куцан, зять Степана Бандери, в його музеї в Мюнхені. Фото: Дмитро Лиховій

У Музеї Степана Бандери в Мюнхені. Фото: Дмитро Лиховій

Тепер ОУН тут належить лише три кімнати, хоча в 1954 році організація придбала цілий будинок. Однак залишати його повністю у власності ОУН означало б зробити подарунок ворогам — їм нічого не варто було повністю висадити будівлю в повітря. Тому частину верхніх поверхів одразу ж продали. На нижньому, підвальному, де зараз і міститься офіс, адміністратором якого є пан Куцан, до 1992 року розташовувалася друкарня. Попри заходи безпеки, свого часу сюди вкинули бомбу, й вона суттєво пошкодила друкарські верстати. “Ось сюди її кинули”, — показує Куцан підлогу під вікном.

Андрій Куцан, у музеї на Цепеллінштрассе в Мюнхені проходить повз вікно, в яке вкидали бомбу. Фото: Дмитро Лиховій

У трьох скромних кімнатах — шафи із книжками, відомий фотопортрет Бандери на стіні, бюст Шухевича грубої роботи, патріотичні плакати, але загалом складається враження про малу відвідуваність приміщення. Справді, старші люди відходять, український актив у Німеччині дедалі втрачає свою вагу.

Із друкарні на Цеппелінштрассе свого часу виходила, зокрема, газета “Шлях перемоги”. Друкували тут і націоналістичну та пропагандистську літературу. Журналісти отримали від пана Андрія оригінальний подарунок — маленьку червону брошурку “Матеріали XXV з’їзду Комуністичної партії України”, видану нібито в “ордена Трудового червоного прапора Видавництві політичної літератури України”. На кількох перших сторінках — доповідь першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького. Решта — заховані всередину матеріали V Великого збору ОУН.

Продаж літератури був одним із джерел фінансування Організації. Окрім того, кошторис ОУН становили обов’язкові внески членів із західної діаспори. Тому, запевняє Андрій Куцан, фінансової допомоги інших держав бандерівці не потребували — хіба що організаційної. Зокрема, в Англії проходив вишкіл зв’язкових, яких пізніше з англійських же літаків десантували в Україну.

Після проголошення Незалежності друкарню перенесли до Львова, у тому числі й із фінансових міркувань, адже в Україні провадити видавничу справу на той час було значно дешевше, ніж у Німеччині”.

“Переважна частина життя Степана Бандери проходила в умовах конспірації. Навіть власні діти довгий час не знали, що їхній батько — “той самий Бандера”. “Вони знали, що тато — Степан Попель, і були дуже вражені, коли на знімці в газеті побачили його обличчя з підписом “Степан Бандера”, — переказує Андрій Куцан розповіді покійної дружини, Наталі Степанівни. — Наталка його запитала, як це так, і Бандера пояснив, що з міркувань безпеки вони повинні жити під чужим прізвищем”…

Андрій Куцан, зять Степана Бандери. Фото: Дмитро Лиховій

Зрештою, й на вигляд очільник ОУН був мало схожий на Провідника, образ якого в уяві асоціюється з велетнем зі сталевим голосом і палаючим поглядом. Невисокий на зріст, лисуватий чоловік із добрими очима й досить високим, судячи зі збережених записів, тембром голосу — такий образ мало в’яжеться з Лідером. Втім, як згадує Андрій Куцан, при особистій зустрічі з Бандерою одразу відчувалося, що розмовляєш з особливою постаттю.

Діти Степана Бандери Наталя і Андрій

Із майбутнім тестем пан Андрій зустрівся у 22–річному віці, коли жоден із них не підозрював, що після загибелі Степана Андрійовича їх поріднить Наталя Бандера. “Звісно, мене дуже зворушила можливість поспілкуватися з такою відомою особистістю. Але незалежно від цього я під час розмови відчував, що спілкуюся з великою людиною, — розповідає зять Бандери. — Він був зі мною дуже сердечний, розпитував про мої плани на майбутнє. Передусім його цікавило, в якому напрямі я планую продовжувати навчання. Чуйний і приязний чоловік, хоча крізь цю приязнь одразу відчувалося, що він має сталевий стрижень”.

Читайте також:
Могилу Бандери в Мюнхені вандали розписали серпами й молотами