автор: Дмитро Княжич
6 червня 2023 року російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС на Херсонщині. Затопило міста й села нижче Нової Каховки по руслу Дніпра. Евакуювали понад 3 тисячі людей. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у липні заявляв, що загинула 31 людина. Кількість жертв на окупованих територіях невідома – росіяни не дозволяли евакуюватися.
Дмитро Кулеба, очільник міністерства закордонних справ, назвав підрив Каховської дамби найбільшою техногенною катастрофою десятиріччя. А між екологами, енергетиками й фермерами почали точитися дискусії про те, чи варто після перемоги відновлювати Каховську ГЕС та водосховище, яке свого часу “поховало” під собою цілу екосистему, але водночас забезпечило водою величезні сільськогосподарські угіддя…
Як і хто підірвав дамбу Каховської ГЕС? Якими будуть наслідки цього теракту в майбутньому? Чи можливо відновити саму гідроелектростанцію і “Каховське море”, а головне – чи потрібно це робити?
Про це “Новинарні” розповідає інженер, спеціаліст із гідротехніки, заступник начальника Дніпровського басейнового управління водних ресурсів у 2005-2018 роках Ігор Стрелець.
Каховська ГЕС після підриву дамби. Супутникове фото: Maxar Technologies/REUTERS
– Пане Ігорю, якою, на вашу думку, була головна причина підриву дамби Каховської гідроелектростанції? Спроба росіян зупинити контрнаступ чи удар по енергетичній системі України?
– Каховська ГЕС – це дуже мала частка в енергетиці. Вся її потужність – 300 мегават. Тому навряд чи ідеєю теракту був удар по енергетиці.
Найімовірніше, було якесь рішення з великого переляку. Росіяни вважали, що це на деякий час затопить частину нижнього Дніпра – острови, плавні. Але будь-який гідротехнік розуміє, що затоплення відбувається не миттєво – це поступовий процес. Рівень води піднімається протягом кількох годин. І це тимчасове явище.
Я думаю, підривали з воєнних міркувань.
Ігор Стрелець
– Можливо, це був жест відчаю без конкретної мети?
– Так. Але росіяни, думаю, підірвали два дуже потужні заряди. Щоб висадити в повітря двісті метрів водозливної бетонної греблі, потрібна величезна кількість вибухівки, яка, найімовірніше, була закладена в потерні – тунелі під водозливною греблею.
Марк Сантора, журналіст The New York Times, показував мені відео з російських камер спостереження, яке він опублікував у своїй статті про підрив Каховського водосховища. Знесено дві сотні метрів греблі – це сотні тисяч тонн бетону.
Такий підрив треба готувати довго й завчасно. Завезти велику кількість вибухівки в тунель три метри завширшки і чотири метри заввишки через один-єдиний вхід – гермодвері. Та ще й переносити всю вибухівку вручну або перевозити якоюсь тачкою.
Для закладання зарядів треба дуже низько спускатися – звісно, є ліфти, але потерна проходить дуже глибоко. Якщо рівень Чорного моря позначити як нуль, то глибина тунелю – мінус сім. Ця бетонна споруда на сім метрів нижче рівня моря, і вона проходить під греблею – це ще чотири-п’ять метрів бетону. Так завжди робиться – це технологічна річ для спостереження, відведення фільтраційних вод. У будь-якій бетонній греблі є такий тунель.
– Тобто вибух був спланований заздалегідь?
– Так, вибухівка була закладена задовго до вибуху. Але на коли він планувався і коли ухвалили рішення про підрив – невідомо.
Читайте також:
Банкова показала обміліле Каховське водосховище після російського теракту на ГЕС. ВІДЕО
– Катастрофа, спричинена підривом росіянами дамби на ГЕС, визнана одним із найбільших екологічних злочинів. Якої шкоди найбільше завдав Україні цей теракт?
– Директор Інституту гідробіології Національної Академії наук Сергій Афанасьєв виголосив дуже цікаву доповідь, в якій розписав, якої страшної шкоди завдано екологічній системі.
Каховську ГЕС було запущено в кінці 1950-х років. З того часу сформувалася відповідна екосистема, яка дуже сильно постраждала через знищення станції – загинула величезна кількість риби, планктону, безхребетних.
Якщо ж говорити про народне господарство – треба розуміти, що водопостачання всіх міст і всієї промисловості в регіоні Каховського водосховища було спеціально розраховане. Є таке поняття – рівень мертвого об’єму, тобто мінімальний рівень води у водосховищі. Якщо ми будуємо греблю – споруду першого класу, розраховану на сто п’ятдесят років, то вода в жодному разі не може бути нижче цього рівня.
Всі водозабори каналів, зрошувальних систем і промисловості прив’язані до цього мінімального рівня.
Це стосується і водопостачання Запорізької атомної електростанції, її басейну-охолоджувача. Зараз вода стоїть нижче за рівень мертвого об’єму.
Рівень мертвого об’єму води Дніпрогесу – 12,7 метра. А в районі Каховки зараз природний рівень – плюс 0,7 метра. Це означає, що знищено все водопостачання тамтешніх міст і трьох величезних водозаборів зрошувальних систем.
Каховська зрошувальна система, насосна станція головного магістрального каналу – без води. А за проектом вона мала забезпечувати водою 500 тисяч гектарів. Зараз 200 тисяч гектарів зрошувальних земель опинилися на окупованій території, вони також без води. Треба щось робити, жодні альтернативні методи не допоможуть.
Друге питання – Північнокримський канал. Не забуваймо, що Крим колись знову буде українським не тільке де-юре, а й де факто. Більше того – з цього каналу живляться також зрошувальні системи, розташовані біля Криму.
Краснознам’янська зрошувальна система в Херсонській області також без води – для того, щоб працював Північнокримський канал, треба, щоб на головній споруді був рівень не менше ніж 15 метрів, а там зараз метр-півтора. Такі наслідки для господарства.
Щодо енергетики все зрозуміло – ГЕС зруйнована вщент. На станції було шість агрегатів. Судячи з фото – вибухівку заклали під третій і четвертий.
Читайте також:
Коли зійшла вода. Як річковий зерновий термінал опинився посеред пісків і чи можливий наступ через висохле Каховське водосховище
– Ми з вами розмовляємо більш ніж через три місяці після підриву ГЕС. Яка ситуація з колишнім водосховищем станом на зараз?
– Правий берег водосховища трохи вищий, там вода відступила. Але основні осушені площі розташовані на лівому березі – території, яку історики називають Великим Лугом. Зараз він під окупацією, зокрема росіяни контролюють Запорізьку АЕС. Зрозуміло, що доки не закінчилася війна – на ці території потикатися не можна, вони ретельно заміновані.
Що робити на цих землях потім? Якщо відновлювати водосховище – то більше нічого робити й не треба. Є ідея збудувати дамбу, щоб зменшити площу водосховища на 30 відсотків і залишити частину території в природному стані.
Колишнє Каховське водосховище на початку вересня 2023 року. Фото: ФБ Serge Danylov
– Як зникнення Каховського водосховища вплинуло на водні ресурси? Чи відбулося падіння рівня води в річках і озерах, чи знизився рівень солоності в Чорному морі?
–Падіння рівня солоності – це тимчасове явище. Об’єм Каховського водосховища, звісно, досить великий – 18 кубокілометрів, тобто 18 мільярдів тонн води. За два-три тижні вона витекла в Чорне море. Солоність моря локально знизилася, але зараз цей процес стабілізується.
Слід мати на увазі, що залежно від витрат води по Дніпру межа заходу солоної води у Дніпровський лиман змінюється. Солона вода важча, вона тече знизу, прісна – зверху. І влітку, коли води мало, солона вода заходить до водозаборів у Миколаєві й Херсоні – до гирла Інгульця.
Це створює проблему для зрошення – не можна поливати рослини солоною водою, а наші канали не можуть її чистити.
Є правила експлуатації Дніпровського каскаду водосховищ. Згідно з ними, коли існувала Каховська ГЕС, з неї завжди давався так званий “екологічний попуск” – подавалося не менше 500 кубів води на секунду, щоб солоний клин не йшов нагору і солона вода не доходила до водозаборів.
Тепер це все регулюється Дніпрогесом. Результати не відслідковуються – на нижньому Дніпрі зараз неможливо брати проби й контролювати якість води. Це серйозна проблема.
Водосховище повністю набрали в 1956-57 роках. Воно вплинуло на рівень ґрунтових вод. Усі місцеві джерела водопостачання не зі сховища, а зі свердловин були заточені під певний рівень.
Скажімо, в київських бюветах вода надходить із дуже глибоких свердловин – 100-200 метрів. Ціна свердловини – $15 за метр. Тому для технічних потреб не бурили глибоко – колодязі й свердловини були розраховані на той рівень ґрунтових вод, який був за існування водосховища.
Після підриву Каховської ГЕС цей рівень у районі Берислава на Херсонщині знизився вже на 15 метрів. Тому є багато питань стосовно водопостачання.
Щодо річок – коли будували водосховище, то в його верхів’ї деякі місця були неодамбовані. Відповідно, в нижній частині водосховища, в районі Запоріжжя, природний рівень води не змінився, а от у районі Каховки – піднявся на 15 метрів.
На річках – притоках Дніпра – будувалися дамби й насосні станції, щоб зберегти їхній природний рівень. Там, де ці дамби лишилися, напевно, так і перекачують воду в Дніпро. Річки ж повернулися у природний стан, в якому перебували до будівництва водосховища. Нічого суттєвого з ними не сталося.
– Український біолог та еколог Анна Куземко стверджує, що загрози вивітрювання насиченого металами мулу та перетворення Каховського водосховища на пустелю немає. Які наслідки матиме підрив Каховської ГЕС у довгостроковій перспективі?
– Щодо мулу, насиченого металами – це справді перебільшення. Звідки там метали? Всі радіоактивні метали лежать у Київському водосховищі під товстим шаром мулу.
В цьому регіоні багато промислових підприємств, особливо гірничо-збагачувальних, які потребують великих об’ємів води для збагачення руди. Можливо, вода з промислових скидів потрапляла з відстійників у Дніпро.
Напружена ситуація з металами була в річці Інгулець, для її нормалізації був побудований канал Дніпро – Інгулець, щоб розчиняти ці скиди і привести до норми. Напевно, якась частина металів осіла в Каховському водосховищі. Але це не основний предмет для занепокоєння.
Сергій Афанасьєв описував зовсім інші проблеми, пов’язані зі зникненням водосховища.
Та величезна кількість безхребетних, що жила там, зараз гниє, і продукти гниття забруднюватимуть ґрунтові води. Оце справді велика проблема.
Треба робити проєкти, дивитися, як краще відновлювати водосховище. І якнайшвидше, щойно ця територія буде звільнена і більш-менш безпечна – починати відновлення. Тоді років за 10 усе повернеться до природного стану.
Читайте також:
Завершено ліквідацію наслідків катастрофи Каховської ГЕС у частині протиепідемічних заходів, – МОЗ
Каховська ГЕС до підриву
– Тобто ви вважаєте, що відновлення є доречним? До слова, в липні уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт з відбудови Каховської ГЕС, розрахований на два роки…
– До цього проєкту є багато питань. Це вимушена постанова. Якщо щось зламалося, і ви збираєтеся його відновлювати копієчка в копієчку таким, як було – не треба проводити екологічну експертизу.
Було енергетичне підприємство – Каховська ГЕС. Її розвалили. Якщо ми хочемо її відновити в тому самому вигляді – потрібна екологічна експертиза.
До старого проєкту водосховища є претензії, він потребує змін. Але для цього треба дати екологічну оцінку цим змінам. А постанова розрахована на те, щоб відновити водосховище в колишньому вигляді.
Це не зовсім правильно – треба змінити форму водосховища, зменшити його розміри так, щоб воно втратило можливості подавати воду. Половина стоку Дніпра тече весь рік, а половина – в повінь. Ця повінь і збирається у водосховищах, щоб забезпечити всі потреби.
Припустимо, ми не будемо відновлювати водосховище. Але Дніпро влітку має маленькі витрати, і забезпечити потреби всіх об’єктів не буде можливості. Тому відновлювати таки треба, але при цьому слід врахувати ті помилки, що були зроблені під час його проєктування.
Тоді з Кримом була грандіозна проблема. На початку 1950-х там почався страшенний голод. Річ у тім, що кримські татари вміли жити в Криму без води. Але їх виселили і заселили на їхнє місце абикого, насамперед військових. І ці люди просто почали помирати.
Врятувало півострів будівництво Північнокримського каналу, який урочисто відкривав Хрущов.
Вся інфраструктура степового Криму розвивалася в руслі каналу. Тому щодо відновлення водосховища немає сумнівів, а от стосовно форми та об’ємів – це питання до науковців.
Зруйнована гребля Каховської ГЕС. Фото з супутника: Maxar Technologies
– Але саме питання відбудови ГЕС є дискусійним. Екологи кажуть, що на Херсонщині сталося дві екологічні катастрофи: перша – коли побудували ГЕС, і друга – коли її підірвали.
– Давайте розділяти питання. ГЕС – це енергетичний об’єкт, що виробляє електрику. Водосховище має комплексне призначення, і основне його завдання – забезпечення водою інфраструктурних сільськогосподарських, комунальних та промислових об’єктів.
Електростанцію можна відновити й потім. А можна й не відновлювати. Тут є лобістські інтереси, є Укргідроенерго, що хоче відновлення, і я їх розумію. Але це дуже складно й дорого.
Значно простіше відновити дамби, забезпечити екологічний попуск та, за ініціативи Інституту гідробіології, рибохід для прохідної риби – щоб чорноморські осетрові розмножувалися у Каховському водосховищі.
Відгородити дамбами територію Великого Лугу, зробити там захисний масив з регульованим рівнем ґрунтових вод, і оголосити ці місця заповідними. Там свого часу були повені, Луг періодично затоплювався. Якщо вкласти гроші в заповідник на 70 тисячах гектарів – було б шикарно. Хоч я й не знаю, хто дасть на це гроші.
Щодо Каховки – Укргідроенерго й надалі боротиметься за відновлення ГЕС. Але специфіка будівництва така, що спершу треба осушити котлован, тобто ту територію, де була будівля станції. Осушити, повиймати звідти всі залишки і будувати наново. Про які два роки може бути мова?
Читайте також:
На відбудову підірваної Каховської ГЕС піде близько 6 років, – “Укргідроенерго”
– У червні ви як український експерт сказали виданню The New York Times, що вибух на Каховській ГЕС був спланованим терактом. Як можна використати цю інформацію для стягнення з Росії компенсації за вчинений нею злочин?
– Питання компенсації має вирішуватися в рамках тих репарацій, які, я впевнений, платитиме Росія. В мене від початку не було жодних сумнівів, що це підрив.
Нереально без інженерного підходу знищити таку греблю. Її можна було підірвати тільки зсередини.
Я захистив дисертацію про надійність гідроспоруд. Тому всі заяви росіян, ніби туди влучила ракета – повна фігня. Наші греблі, каскад дніпровських ГЕС будувався за часів холодної війни і був розрахований на пряме влучання снаряда в 50 мегатонн.
Жодних сумнівів, що планували цей підрив інженери. Проект каскаду створювався у Москві, там мали лишитися матеріали. Тому спеціалісти чітко вказали військовим, куди закладати вибухівку.
Я не фахівець з міжнародного права і не знаю, як це юридично оформлюється, але вважаю, що Гаага має вирішити цю справу. Подібні відшкодування робилися після Другої світової війни на основі актів про капітуляцію, в яких були передбачені репарації.
Читайте також:
Запустелення й обміління до часів Великого Лугу: соцмережі прораховують наслідки підриву Каховської ГЕС для Дніпра
– Ви казали, що знищення Каховської ГЕС критично не вплинуло на енергетичну ситуацію в Україні. Тобто воно не спричинить дефіциту електроенергії?
– Це болючий удар, але не смертельний. Роль гідроенергетики важлива. Гідротурбіна запускається від двох до чотирьох хвилин.
Є поняття базисного та пікового споживання. Англійський експерт казав, що
енергосистема Англії найбільше страждає під час футбольних матчів, коли всі вмикають телевізори, а в перерві підігрівають чайники.
Це – пікове споживання. Енергосистема має реагувати миттєво.
Тому ціна на електроенергію різна в пікові і базові періоди. Гідроенергія – це такий золотий запас, який може миттєво реагувати на сплески споживання.
Атомні і теплові станції – наші основні виробники електрики – не можуть швидко реагувати на зміну споживання, а гідростанції – можуть. Тому вони продають найдорожчу і найважливішу енергію.
Тож енергія, яку виробляла Каховська ГЕС, важлива. Але в загальному балансі її дуже мало.
Висохле дно Каховського водосховища в селі Мар’янське, Криворізький район. Фото: Стас Козлюк / “Новинарня“
– В очікуванні опалювального сезону в інтернеті шириться острах, що наша енергосистема, яка постраждала від торішніх російських обстрілів, повністю не була відновлена. Як на вашу думку, чи будуть нові відключення в осінньо-зимовий період?
– Найімовірніше, будуть. Проблем багато, адже енергетичне обладнання унікальне, його не можна просто десь купити. Воно довго замовляється й виготовляється.
Це взагалі величезне свинство – знищувати енергоструктуру споживання людей. До росіян такого ніхто не придумав. Хочеш воювати – воюй, а так чинити підло.
Але наші енергетики працюють. Вони, звісно, великі молодці й дуже мужні. Минулої зими вони вимушено плюнули на всі правила безпеки праці.
Вважаю, що до цієї зими енергетики також підготувалися, щось перенесли під землю… Якось будемо виживати.
Читайте також:
У ГУР припустили, якою може бути тактика обстрілів нашої енергетики восени-взимку
– Каскад ГЕС по Дніпру забезпечує водою та електроенергією значні масиви України, але водночас завдає значної шкоди екології, особливо рибному промислу. Чи не є гідроелектростанції з точки зору сьогодення застарілими? Чи є резон розвивати нові, екологічно чисті види виробництва енергії – так звану “зелену енергетику”?
– Поки що це утопія. У Франції зараз 60% атомної енергетики, але піки навантаження покривають не атомні, а гідроакумулюючі станції.
Коли енергії багато, коли є лише базове невелике споживання – закачується верхній басейн. Коли пікове – з верхнього басейну вода спускається вниз через турбіни.
Це резерв пікового споживання, весь світ так робить. Що розвиненішою є країна, то більшою є різниця ціни на енергію в пік і в базис. Інколи вона різниться в сім разів. Це чудове заробляння грошей. Коли енергія дешевша всемеро – закачується верхній басейн, коли в сім разів дорожчає – виробляєте енергію.
Сонячна й вітрова енергія – це перспективні напрями. Але поки не винайшли таких акумуляторів, які можуть накопичувати електроенергію в чистому вигляді. Найкращі світові вчені працюють над цим, Ілон Маск проводить дослідження в Австралії.
Можна боротися за альтернативні джерела енергії. Але мені подобається досвід Франції та Швейцарії, де дуже важлива гідроенергетика. На сьогодні альтернативи гідростанціям немає саме в сенсі покриття пікових навантажень. Раніше все регулювалося державою, зараз існує енергоринок. Наші гідроенергетики добре розуміються в ситуації на ринку і намагаються заробити гроші – це бізнес.
Є ще державне регулювання – не вся гідроенергія продається за ринковою ціною. Є квота – 20-30% енергії продається державі за дуже низькою ціною. В Україні ціна в пік доходить до 4 гривень за кіловат-годину, тоді як люди зазвичай платять 2 гривні і вважають, що це багато.
Коливання цін дуже суттєві, але це в усьому світі так. Ці коливання особливо відстежують меліоратори. Коли треба поливати? Коли електроенергія дешева. Вони складають свої графіки, і це вирівнює енергоспоживання. А ще я бачив у Словенії безкоштовні заправки для електромобілів, які працюють тільки тоді, коли мале споживання енергії, вирівнюючи таким чином графік споживання.
До речі, зараз я працюю з Африкою. Україна будує величезну гідроелектростанцію в Екваторіальній Гвінеї. Там немає відповідних технологій і кадрів, а в Україні багато спеціалістів з експлуатації енергооб’єктів. Наші енергетики старої школи – дуже класні.
Читайте також:
Обстріли “до лампочки”. Як електрична підстанція пережила російські атаки
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
