автор: Олена Максименко
фото автора
На гарячому піску у крихітних джезвах підходить кава за кримськотатарським рецептом. Небайдужі уже несуть гігантських розмірів казан із пловом. Зі сцени під білим шатром чути дискусію про долю АРК за участі самого Мустафи Джемілєва та вірші – українською й мовою киримли. Це – сьомий день фестивалю “Протасів Яр” пам’яті Романа Ратушного, і він став Днем Криму.
“Рома тут проводив подібні заходи і хотів би, щоб був цей фестиваль, але не встиг, не було цього ресурсу. Ми зараз просто цей задум масштабували, і я впевнена, що Рома був би щасливий від цих масштабів”, – говорить організаторка фестивалю “Протасів Яр”, мати загиблого воїна ЗСУ і громадського активіста письменниця Світлана Поваляєва.
На фестиваль вона зібрала не лише громаду Протасового Яру, яка відстояла цю зелену зону у протистоянні із забудовниками, а й побратимів Романа зі Збройних сил, сотні інших однодумців, активістів, митців, просто небайдужих киян.
“Ми вирішили, в силу невизначеності нашого існування, не проводити класичний фестиваль на три дні. Бо були сильні обстріли, постійні тривоги, сирени. А якщо ти робиш багато фестивальних днів, то там уже перенесення не так загрожує. Тоді можна рухати події. І тому виникла ця грандіозна ідея цих восьми тижнів – кожна перша й остання субота кожного місяця літа. Відкриття у травні, закриття у вересні”, – пояснює Поваляєва.
Організатором дійства стала власне ГО “Протасів Яр”, партнерами – PEN Ukraine і Міжнародний фонд “Відродження”.
Малий Рома разом із матір’ю та братом Василем бували в Криму неодноразово. Їздили в Сімеїз, діти прониклися атмосферним місцем вже у віці 8-10 років.
“Вони нічого не говорили, просто своєю поведінкою дали зрозуміти, що я марно витратила гроші на цю халупу, тому що спокійно “повіджимали” в мене каремати і спали собі, а я сиділа на голому камені… Ловили там рибу, бовталися… І самі пішли аж із гори наступного ранку прибирати сміття в парку розваг, щоб безплатно покататися на атракціонах і на конях!.. А ще Вася Ромі намагався яєчню посмажити. Бо Вася тоді добре готував, а Рома взагалі “космос” такий був. І я знайшла цю недоїдену підгорілу яєшню…” – згадує Поваляєва.
Діти знали про особливе ставлення матері до півострова.
“Зрозуміло, що Рома дуже вболівав за Крим, дуже підтримував киримли, підтримував із ними стосунки, – говорить Світлана. – У нього взагалі все це ув’язувалося з історіями Тибету й Ірландії, зі всіма поневоленими народами, в яких відібрали землю, мову, історію”.
Читайте також:
“Рома не хотів би, щоб ми плакали. Він хотів би, щоб ми перемогли”.
Письменниця Світлана Поваляєва – про свого сина Романа Ратушного
Дати тематичних днів фестивалю “Протасів Яр” були розписані задовго до відкриття. “І так сталося, що сьогодні мені фейсбук у “меморіз” показує, що саме в цей день у 2021 році Рома тут проводив триденний фестиваль документального кіно! – ділиться Поваляєва. – І саме тоді в перший день була кримська тематика, був документальний фільм про депортацію і повернення киримли, був плов із “Мусафіра”, так само, як зараз!.. У серпні, день у день”.
Серед учасників фестивалю 19 серпня – заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв; правозахисник, дисидент, народний депутат і Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв; голова Меджлісу Рефат Чубаров; голова правління кримської правозахисної групи Ольга Скрипник; актор і кінорежисер, автор фільмів “Хайтарма”,“Чужа молитва”, “Кіборги”, “Захар Беркут”, “Мирний-21”, військовослужбовець ЗСУ Ахтем Сеітаблаєв. Серед гостей – чимало військових, що завітали сюди, будучи у відпустці, волонтерів, музейних працівників, активістів, письменників.
На галявині можна зустріти голову PEN Ukraine Тетяну Терен, дитячу письменницю Катерину Єгорушкіну та поетку Марину Пономаренко. Дехто поєднує в собі обидві іпостасі, як-от поет і військовий Дмитро Лазуткін. Модерують дискусії поетка і журналістка Олена Гусейнова та Алім Алієв.
“Нема колаборантів – немає нації! – відповідає Мустафа Джемілєв на питання про те, що деякі киримли стали на бік окупантів. – У нас вони теж є. Радує, що кількість їхня не росте. Їм там не подають руки. Вони перебувають в ізоляції”.
Говорячи про політв’язнів Криму, Мустафа-ага зауважує: їх намагаються запроторити у найбільш віддалені куточки РФ, де вони будуть відрізані від рідних та допомоги адвокатів. Дехто з них помер в застінках, не маючи доступу до медичної допомоги, як Джеміль Гафаров.
Джемілєв нагадує також про явище “громадської журналістики”. Адже фахових незалежних медійників на півострові не лишилося, тож активісти, люди різних професій приходять, фільмують і висвітлюють обшуки, суди тощо. Таким чином про злочини окупантів можуть дізнатися “на материку”.
Читайте також:
Півострів, що бореться. Лутфіє Зудієва – про “Кримську солідарність” та журналістику опору
“Путін ввів нову статтю – “за дискредитацію російської армії”, – нагадує Джемілєв. І додає: – Під цю статтю підпадають… навіть українські народні пісні”.
На питання про те, що робитиме в перший день у вільному Криму, Мустафа-ага задумується: “Перший день у Криму… Буду відвідувати могили друзів. А потім треба буде провести вибори нового Меджлісу. Бо той, що був обраний у 2013-му, вже нелегітимний”.
Ахтем Сеітаблаєв нагадує про роль культури, котра не може бути “поза політикою”: “Культура – державотворча, необхідна складова життя кожної людини. Це війна світоглядів, війна культур”.
На окупованому півострові сміливці дивляться картини земляка, який воює в ЗСУ, – це також є актом спротиву, переконаний він.
Сеітаблаєв нагадує: депортація кримських татар у травні 1944 року відбувалася о 4-й ранку. І невипадково обшуки у сьогоднішніх активістів відбуваються в цей самий час.
“Нас можна вбити, – переконаний митець. – Перемогти – ні”.
Рефат Чубаров наголошує на тому, що вкрай важливо говорити про звільнення територій і людей: “Важливо, аби люди в Криму про це знали. По-друге, важливо підтримати рідних (ув’язнених). По-третє, люди мають бути впевненими у своєму майбутньому, коли Крим буде звільнено. Їм потрібна конкретика. Нам треба знайти такі можливості нашої згуртованості, аби це більше не повторювалося. Щоб на нашу історію ми дивилися своїми очима, а не крізь призму російської історіографії”.
“Саме тому, що гинуть наші люди, ми маємо боротися, – переконана Ольга Скрипник. – Сьогодні ми тут завдяки Роману Ратушному. Його тут більше нема. Але є ви, які прийшли, і продовжуєте його справу. Ми не маємо права жодному імені загиблих, жодному імені тих, хто за ґратами, дозволити стати статистикою. Важливо, аби вони стали частинкою нас, нашої нації”.
Правозахисниця наголошує про те, що важливо фіксувати, розповідати історії, особливо тих, хто більше не з нами. Нагадує історію ще одного кримського політв’язня, що згодом отримав волю і загинув на фронті – Геннадія Афанасьєва. Він часто повторював своїй бабусі, що мріє, аби вона побачила його Україну після перемоги. Геннадія немає, але його бабуся жива, і дуже важливо, щоб мрія її онука таки здійснилася.
“Я хочу, щоб цей Протасів Яр всередині кожного був таким маркером”, – говорить Сеітаблаєв, маючи на увазі звірку цінностей при виборі, котрий ми робимо на кожному кроці. І додає:
“Бережіть в собі свій Протасів Яр!”
Люди на галявині шукають затінку – день видався спекотним. Дехто прийшов зі своїми домашніми улюбленцями.
“Це ж Старлінк!” – говорять про маленького бігля. Пес-ветеран, котрого військовий привіз із фронту, зажив уже чималої популярності завдяки дописам у фейсбуці. Сьогодні Старлінк радо йде знайомитися з усіма шанувальниками. Не відаючи того, пес також стає частиною історії російсько-української війни.
“Для мене просто найнеймовірніша подія, це те, що до нас прийшов Мустафа Джемілєв, – зізнається Світлана Поваляєва. – Він для мене рівня мого лами, мого вчителя… Взагалі, це зробили Алім Алієв і Олена Гусейнова – вони головні генератори і модератори, і хедлайнери всього дійства сьогодні. Оця поезія неймовірна, яку читали. Я вперше чула кримськотатарською мовою поезію. Взагалі так багато кримськотатарської мови, і це було до мурашок просто щось надзвичайне!.. Я так хотіла б, щоб Рома це побачив, що в нас на Протасі… Ну, і плюс бачиш, яка сьогодні спека тут, плюс плов, плюс кава – фактично, ми прихистили сьогодні Крим. І дуже сподіваюся, що ми його швидко повернемо”.
Фотогалерея з фестивалю “Протасів Яр” у Києві 19 серпня 2023 (гортайте):
Завершив фестивальний день показ фільму режисера Нарімана Алієва із символічною назвою “Додому”.
“Новинарня” – інформаційний партнер фестивалю “Протасів Яр”.
Читайте також:
“Відіб’ємо Донбас – візьмемося за Крим”. Як воює, тримає рамазан та служить Україні кримський татарин Алім Керімов
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
“Новинарня“ – український ньюзрум. Без фейків. В курсі важливих подій.
Ми пишемо насамперед про війну з російськими окупантами; про Збройні сили та їх розбудову; про армію і військових, силовиків і ветеранів, мобілізованих/демобілізованих, переселенців та їх проблеми; про життя на українському Донбасі й окупованих теренах; безпекові проблеми. Не оминаємо інші варті уваги події в Україні та світі.
У 2022-2023 роках “Новинарня” працює за інституційної підтримки за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Зміст наших матеріалів не обов’язково відображає офіційну позицію EED, а є виключною відповідальністю наших авторів.
Контакти
news @ novynarnia.com
contact @ novynarnia.com
Facebook
https://www.facebook.com/Novynarnia
Twitter
https://twitter.com/Novynarnia
Телеграм
https://t.me/Novynarnia
Instagram
https://www.instagram.com/novynarnia/
Приєднуйтеся до наших сторінок, коментуйте, оцінюйте, пропонуйте цікаві теми.
Долучайтеся до числа наших патронів на платформі Patreon
При передруку гіперпосилання на “Новинарню” обов’язкове в першому-другому реченні
Головний редактор: Дмитро Лиховій
Запрошуємо до співпраці партнерів, однодумців та рекламодавців
e-mail: contact @ novynarnia.com