автор: Геннадій Карпюк
фото: Віталій Сударкін
У воїнів, які поверталися з бойовищ кілька століть тому, як і в тих, що повертаються зараз, – насправді одні й ті самі травми, переживання і флешбеки. Епохи різні, як і тактики, види зброї, технології. А питання та проблеми, що виникають у житті тих, хто ще буквально вчора був на полі бою, є напрочуд схожими.
Передусім – це нерозуміння в соціумі, адже багато цивільних абстрагуються від війни, обирають відсторонення як форму захисту. Зрозуміло, що за ці понад 9 років ставлення нашого суспільства до армії докорінно еволюціонувало. Але діалог між тими, хто воював і хто ні, однак доведеться вести.
Інший поствоєнний виклик – реінтеграція захисників. Це комплексний процес. Але є його активний елемент, апробований часом – зайнятість та самореалізація через справу свого життя. Свого нового життя.
Олег Рудюк
Олег Рудюк у Збройних силах України з 1994 року. Має адміністративно-командний досвід головного старшини Повітряних сил ЗСУ (2014-2020), ветеран військової служби. Ветеран війни. Брав участь в АТО у складі однієї з бойових бригад, потім – головним старшиною операції Об’єднаних сил (2019-2020). У 2021-му звільнився на пенсію.
Олег – засновник і директор ТОВ “Центр автосервісу”: ветеранського підприємства у Вінниці, що поєднує принципи класичного бізнесу та соціальної місії, спрямованої на вирішення потреб і підтримку наших захисників та захисниць.
Ветеран переконаний: лідерські навички сержантів і офіцерів, виконавські скіли рядового складу після війни можуть цілком згодитися в цивільному житті, конвертуватися у подальший бізнесовий чи професійний досвід колишніх воїнів. Не всі це розуміють, тому їм потрібно пояснити механіку такого перевтілення.
Про те, які існують конструктивні моделі реінтеграції для тих, хто повертається з фронту чи загалом із військової служби, ми розмовляли з Олегом Рудюком у його вінницькій автомайстерні.
“Більшість адміністративно-командних й навіть бойових навичок можна з користю використати як у побуті, так і в підприємництві.
Передусім, це здібності створювати команду, чути в ній одне одного. Бо у ветеранському бізнесі немає дуже різних – ми всі однакові.
Моя позиція така: будь-який підлеглий чи працівник завжди є помічником, думки й ідеї яких слід враховувати заради успіху спільної справи. Партнерство й абсолютна довіра тут першочергові”, – переконаний наш співрозмовник.
Читайте також:
Повернення ветеранів з війни: про що говорили на форумі “Повага. Досвід. Перспектива”. КЛЮЧОВІ ТЕЗИ
Олег Рудюк у своїй автомайстерні
Коли підійшов термін вислуги років у службі, Олег Михайлович задумався, а чим займатися далі?Він є прихильником вислову Генрі Форда, що роботу не потрібно шукати – її слід робити. Тому почав планувати створення власного бізнесу.
У Вінниці саме відбувалися курси соціальної адаптації військовиків. Він їх закінчив і заповзявся “прокачувати” навички підприємця. Засів за розробку бізнес-плану, і він виявився успішним, втішившись 2021 року у відкриття СТО.
Допомогли низка курсів та тренінгів. А також звертання до ветеранських організацій і фондів, що надавали поради – як і люди, які вже ведуть таку ж справу.
Перший рік був періодом створення, придбання устаткування, підбору та навчання персоналу, набуття досвіду. Наш герой намагався отримати приміщення чи земельну ділянку від міської держадміністрації. Втім, отримував відмови.
Олег Рудюк у своїй автомайстерні
Зате знайшов підтримку у діючого в місті бізнесу, що на вигідних ветерану умовах надав у користування будівлю під майстерню. Цей період не приніс чистого прибутку. Тож фактично СТО розпочало заплановану діяльність у 2023-му.
– Як ветерану шукати ресурс на відкриття власної справи? – запитуємо в очільника автомайстерні.
– Найкраща модель – це, звісно, коли є власні заощадження, – усміхається ветеран. – Але і це не головне. Навіть зараз достатньо легко починати бізнес, якщо ти буквально “хворієш” і живеш своєю ідеєю та метою. Я ж хотів не лише сам щось придумати в сенсі справи як заробітку і самореалізації, а й мріяв залучити таких же ветеранів, як сам.
Як кажуть, треба займатися тим, що найкраще вмієш робити. За освітою я – автомобіліст. Тому логічно, що прийшла ідея відкрити автосервіс.
Спершу вклав свої кошти. Згодом став переможцем трьох конкурсів грантової підтримки для бізнес-початківців. – безповоротної допомоги. І виконував їхні умови – індикатори. Нині вже формую заявку на наступну конкурсну програму з підтримки ветеранського бізнесу від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Сподіваюся на перемогу й на те, що це допоможе масштабувати наш бізнес.
Читайте також:
В Україні презентували перше комплексне дослідження потреб ветеранів та діючих військових
Олег Рудюк у своїй автомайстерні
Та насправді готового рецепта саме під себе у бізнесі не знайдеш. Навіть у приготуванні борщу – у кожного він має смак неповторності.
Але у нашій довгій розмові під філіжанку кави – а їх кількість для гостей тут безлімітна, це одна з фішок майстерні – ми таки сформували певні поради від Рудюка для ветеранів, як мрію матеріалізувати у працюючу модель.
Планувати, на його переконання, слід за методою “7х7”: формуєш сім основних кроків для досягнення мети, далі кожен крок розбиваєш на ще сім етапів, поступово реалізовуєш.
Ще можна використовувати алгоритм підходу “АБО”. Тобто якщо у певному напрямку плану щось не виходить – це не означає, що слід зупинятися. Відпрацьовуй інший варіант руху до бажаного результату. Але потрібно підстрахуватися допомогою досвідченіших друзів та побратимів.
“Оскільки я професійний сержант, а у нас основне правило “слідуй за мною, роби як я”, то керуючись цим підходом будь-який ветеран може взяти за основу ті бізнес-кейси, які вже реалізовані, зокрема і мною.
У Вінниці є об’єднання ветеранів-підприємців у форматі клубу. Плануємо створити бізнес-центр для ветеранів, який акумулюватиме досвід, допомагатиме започатковувати їм власну справу. Головне, щоби люди навчилися управляти ініціативами, могли адаптувати готові моделі під свої ресурси й амбіції. Оскільки
бізнес – це обов’язково ризики, які ви готові на себе взяти.
Приміром, у нас це якість виконання робіт, коли ти можеш замінити якусь запчастину, але вона підведе, дочасно зламається. І це вже об’єктивно твій клопіт, попри те, що до цієї ситуації ти напряму непричетний. І так у будь-якому бізнесі”, – розмірковує очільник майстерні, яка силовикам, ветеранам війни, пенсіонерам та особам з інвалідністю надає постійні знижки на послуги автосервісу.
Читайте також:
Понад 60% українських ветеранів хочуть мати власний бізнес, – опитування
Олег Рудюк у своїй автомайстерні
Поки Олег Рудюк створював автомайстерню, відійшов достатньо далеко від того, що відбувається у світі. Каже, якісь новини долітали, але він повністю занурився у власний проєкт з ранку до ночі й майже без вихідних.
А 24 лютого 2022 року зрозумів, що не настільки звик до цивільного життя, як здавалося… Відтоді їхнім щоденним клопотом став пошук запчастини, нагально потрібних армійцям на заміну чи для ремонту.
…З початком повномасштабної агресії РФ усі троє помічників Рудюка стали в армійський стрій. Настав кадровий голод, бо нині є дефіцит кваліфікованих робітників. Але це один із ризиків такого бізнесу. Тож довелося наймати людей, водночас навчаючи їх.
Пан Олег позитивно ставиться до того, що Мінветеранів розвиватиме разом із партнерами освітній кластер для ветеранів та співпрацюватиме у цій справі з бізнесом, започаткованим колишніми захисниками й захисницями. Адже в період відбудови України особливо актуальними будуть саме робітничі професії.
“Ми, побратими, допомагаємо один одному адаптуватися і виживати. Адже частка кожного з нас однак назавжди залишається на війні.
Ветеранам інколи доводиться заново знайомитися зі своїми рідними. Коли ти працюєш, є корисним, отримуєш як мінімум емоційне задоволення. Ну, а на додачу – ще й фінансове.
Ми знаємо, як правильно зустріти воїна з фронту. І що запропонувати, щоб він не розгубився, штурмуючи вже цивільні “окопи”, – підсумовує Рудюк.
Олег Рудюк у своїй автомайстерні
Читайте також:
Власний бізнес АТОвців: допомога держави, побратимів, поради тих, кому вдалося
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
