Рік теракту в Оленівці. МІПЛ презентувала реконструкцію масового вбивства “азовців”

Російські окупанти заздалегідь готували вбивство українських військовополонених у колонії в Оленівці.

Про це ідеться у розслідуванні журналістів Медійної ініціативи за права людини, опублікованому 26 липня.

Напередодні річниці трагедії МІПЛ презентувала розслідування російського теракту в Оленівці. Ґрунтуючись на задокументованих свідченнях потерпілих, журналісти у найменших деталях відтворили обставини вбивства “азовців”, коли внаслідок двох вибухів у ніч із 28 на 29 липня 2022 року загинуло близько 50 військовополонених українців і ще понад 70 отримали важкі травми.

Як зазначається, за тиждень до вбивства росіяни склали список “азовців”, яких потім зібрали в окремому бараку.

“Це було 198 азовців. Їх перевели у промзону. До цього про її існування ніхто не знав, але за тиждень до вбивства там почали ремонт. 28 липня ввечері у промзоні провели шикування, азовців перевірили за списками і завели в барак. Їм заборонили виходити на вулицю”, – розповіла авторка розслідування, журналістка МІПЛ Марія Климик.

За її словами, у ніч теракту пролунало три вибухи. Перший — за межами бараку, ще два — всередині. Десятки “азовців” загинули на місці, решта були поранені. Допомогу їм надавали лише побратими: охорона і адміністрація колонії спокійно спостерігали за-за паркану, як помирають “азовці”, і навіть не намагалися їх врятувати полонених.

“Вони заборонили лікарям заходити на територію колонії, хоча за пів години після вибуху під парканом уже стояли карети швидкої допомоги. Натомість рятувати побратимів взялися медики, які теж були в полоні. Один із них, якого ми опитали, каже, що картина була жахливою: все було залито кровʼю, багато азовців були з травматичною ампутацієї кінцівок, з розірваними животами, тіла загиблих настільки обгоріли, що їх неможливо було опізнати”, –  розповідає Марія Климик.

Журналістка наголошує, що з моменту вибуху до того, як поранених почали вивозити, минуло 6 годин. Протягом того часу лікарів на територію колонії не пускали.

“Потім важкопоранених завантажили в КАМАЗи. В одному з них дорогою до лікарні загинули ще 2 азовців через те, що їх неправильно транспортували. Розслідувачі МІПЛ також опитали свідка, який бачив, як росіяни принесли на місце злочину мішок із якимись уламками і розкидали їх. Потім журналістам представити це як уламки HIMARS”, – зазначає Климик.

Анна Лобова — дружина пораненого в Оленівці “азовця” Олега Лобова, каже, що після вибуху в бараку знайшла ім’я свого чоловіка в списку загиблих, який поширили окупанти. А 17 серпня 2022 року на каналі російського пропагандиста вона побачила відео з лікарні Донецька, де був її чоловік.

“Уперше за багато місяців я почула голос чоловіка. Це була радість. Ми очікували, що туди приїде ООН, що в списку загиблих є помилки. А потім, 21 вересня 2022, відбувся обмін, коли з полону повернули великий офіцерський склад. І в нас була надія, що зараз все зміниться, нам допоможуть. Але 5 січня 2023-го нам кажуть, що місія ООН розформована. Ми не розуміємо, чому?” – пригадує Анна Лобова.

Вона також наголошує, що родини “азовців” отримують дуже мало інформації про розслідування злочину в Оленівці

“Минув рік, а в нас і досі приставки “понад 50”, “понад 70”. Тобто немає навіть чіткої статистики! Наша країна не може назвати, скільки людей загинули, скільки поранених, де вони перебувають”, – каже Лобова.

Крім цього, Аріна Хаванських — дружина загиблого в Оленівці військовополоненого, розповідає, що родинам “азовців” з Оленівки доводиться самим піднімати тему злочину в колонії на міжнародних майданчиках.

“Ми зустрічалися з Секретаріатом ООН, з Червоним Хрестом. В ООН дізналися, що місію розформували тільки тому, що немає можливості отримати доступ до місця трагедії. А в Червоному Хресті відповіли, що вони не несуть жодної відповідальності за життя полонених, які вийшли з “Азовсталі”. Вони сказали, що були відповідальні лише при виході з “Азовсталі” та переписі прізвищ військових, які виходили. Ми наголошуємо на тому, що потрібне міжнародне розслідування, потрібно покарати людей, які причетні до цього жаху. Щоб Росії це масове вбивство, цей міжнародний злочин не зійшов з рук”, — наголошує Аріна Хаванських.

Про те, що українці дуже мало знають про теракт в Оленівці каже і виконавча директорка МІПЛ Тетяна Катриченко.

“Коли кілька місяців тому ми почали з’ясовувати, яка ситуація з розслідування, то зрозуміли, що за це рік ситуація мало змінилася. Журналісти, суспільство, родини полонених і загиблих знали приблизно одну й ту ж інформацію. Однак ми переконані, що розслідування цього дикого злочину має бути пріоритетним для держави, мають бути повернені всі поранені, тіла всіх загиблих. Ми опитали військових, які в той день були на місці злочину. І відтворили події того, що трапилося в Оленівській колонії”.

Адвокат і експерт МІПЛ Андрій Яковлєв підкреслює, що Женевські конвенції гарантують безпеку військовополоненим.

“Ми бачимо, що Росія цього не зробила, люди загинули. І це серйозне порушення Женевських конвенцій, це воєнний злочин. Росія допустила загибель полонених і вона безпосередньо винна в цих смертях. Більше того, РФ і надалі не виконує зобов’язання: не дає доступу, не проводить розслідування, не ділиться інформацією”, –  каже адвокат.

Яковлєв наголошує, що потрібно відновити міжнародні місії і примусити РФ надати доступ до місця злочину і його жертв.

Читайте також:
Теракт в Оленівці: в ООН спростували брехню РФ про “український удар”
“Це була цинічна масова страта”. Рік після теракту в Оленівці: родичі полонених об’єдналися, щоб боротися за правду і своїх героїв