На Житомирщині звалили пам’ятник діячам радянської влади – натомість відкрили виставку пам’яті односельців, загиблих у війні проти РФ

У селі Покалів Овруцької громади на Житомирщині на місці пам’ятника діячам радянської влади відкрили виставку пам’яті односельців, які загинули на війні за Україну.

Виставка “Герої не вмирають, доки пам’ять про них жива” розповідає про п’ятьох уродженців старостинського округу, які захищали суверенітет України і загинули в ході російсько-української війни – Анатолія Грищука, Олександра Березовського, Михайла Казімірчука, Анатолія Корсуна та Миколи Дивака.

Ця виставка була створена в рамках адвокаційного проєкту “Не забудемо і не пробачимо”. Наступним кроком має стати закладання Алеї пам’яті та впорядкування комеморативних практик із вшанування пам’яті героїв російсько-української війни.

Під час відкриття виставки в Покалеві

Поруч із виставкою – пам’ятник жертвам сталінських репресій

“Склалася якась така вже традиція, коли меморіальні дошки загиблим землякам відкривають на стінах шкіл, які вони закінчували. На початках це було символічно і мало свою виховну мету. Але війна триває уже майже десять років, і в деяких навчальних закладах, на жаль, є по 10-14 загиблих випускників. А ще є зниклі безвісти. І перетворювати школи на суцільні меморіали – не найкраща ідея. Тому ми зараз ініціюємо створення в нашому селі Алеї пам’яті, де всі ці пам’ятні знаки будуть зібрані в одному місці. Ця виставка – перший крок до реалізації цієї ідеї”, – розповіла вчителька Покалівського ліцею, керівник кіноклубу Docudays UA Тетяна Гошовець.

Виставка відкрилася на місці демонтованого недавно в Покалеві пам’ятника діячам радянської влади. Місцева депутатка Юлія Давидюк зазначає: “Цей пам’ятник відкрили у 1981 році на честь односельців, які входили до більшовицького комітету, після жовтневих подій у Петрограді організували збройний загін та встановлювали радянську владу в 1917-му році на Овруччині. У 2016 році активісти проводили декомунізацію на території міста Овруч. Але був величезний спротив місцевої влади і загальна інертність місцевого суспільства. Відповідно до Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», ми намагалися добитися знесення цього пам’ятника, але влада тоді тільки табличку зняла. Після того настало затишшя аж до вторгнення. Зараз влада вже менше опирається декомунізації та дерусифікації. І все більше людей допомагають вичищати московське сміття з нашого спільного двору”.

За її словами, небайдужих об’єднав Doсu/Club. “Ми тричі подавали звернення на виконком та сесію Овруцької міської ради, доки наприкінці травня це рішення (про демонтаж радянського пам’ятника) нам нарешті вдалося реалізувати. Тепер будемо думати, як швидше позбутися інших знаків тоталітарного минулого”, – говорить Давидюк.

Демонтаж радянського пам’ятника. Відео:

А таких знаків на Житомирщині ще достатньо. Зокрема, в Овручі досі стоїть пам’ятник словаку Яну Налєпці (Рєпкіну), який у складі словацької армії брав участь в окупації Польщі в 1939 році, а потім воював у партизанському загоні Сабурова. Також активісти вимагають вилучення з Реєстру об’єктів культурної спадщини Кургану Дружби України і Білорусі (за іронією долі, він зараз розташований на території Білорусі), Алеї Дружби 1918-1919 років і могили ще одного більшовицького діяча, організатора Овруцького збройного повстання 1918 року Силантія Корсуна. Тому місцеві активісти зупинятися не збираються.

Проєкт “Не забудемо і не пробачимо” реалізується завдяки фінансовій підтримці Посольства Швеції в Україні, Національного фонду на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.

Читайте також:
У Польщі знесли пам’ятник вдячності Червоній армії