Регіональне управління Сил територіальної оборони “Північ” ЗСУ стверджує, що український військовополонений, якого розстріляли росіяни на вірусному відео за слова “Слава Україні!” – не Тимофій Шадура, як досі вважали, а Олександр Мацієвський. Це снайпер, солдат роти вогневої підтримки 163-го батальйону Територіальної оборони міста Ніжин 119-ї бригади ТрО Збройних сил України. Він загинув у районі Соледара ще 30 грудня. Тіло було повернуте на підконтрольну територію, ідентифіковане і поховане.
Відповідне повідомлення розміщене на фейсбук-сторінці РУ Сил ТрО “Північ” 8 березня – через два дні після появи відео в соцмережах та через день після того, як ЗСУ попередньо впізнали в загиблому солдаті Тимофія Шадуру із 30-ї механізованої бригади.
На відміну від 30 омбр, Регіональне управління Сил ТрО “Північ” не припускає, а переконане: розстріляний рашистами боєць – їхній Олександр Ігорович Мацієвський.
“6 березня 2023 року у мережі були оприлюднені чергові докази російських воєнних злочинів. Вся Україна побачила страту українського воїна, бійця 163-го батальйону 119-ї окремої бригади ТрО Чернігівської області. Відео героїчної загибелі Олександра Мацієвського за добу стало вірусним і нікого не залишило байдужим”, – ідеться в дописі РУ Сил ТрО “Північ”.
Командири розповіли, що 30 грудня на околицях Соледара Мацієвський і ще четверо військовослужбовців під час переміщення прийняли зустрічний бій із переважаючими силами противника. Приблизно о 12-й годині візуальний контакт і зв’язок із ними зник. Підкріплення не змогло прорватися до місця їхньої позиції через безперервний мінометний обстріл та щільний вогонь зі стрілецької зброї ворога.
“Ми до кінця не знаємо подробиці того бою. Невідомо, хто і як загинув, невідомо, як Олександр потрапив у полон, свідків, на жаль, не лишилося, всі загиблі або зниклі безвісти. Щодо відео [зі сценою розстрілу в полоні]: мати Олександра, його син Михайло і військовослужбовці його підрозділу впізнали побратима на цих кадрах”, – ідеться в повідомленні РУ СТрО “Північ”.
Мати Параска Михайлівна Демчук на могилі сина
За цими даними, надалі “відбувся обмін, і тіла наших Героїв, що загинули у тому бою, було передано українській стороні. 14 лютого 2023 року Ніжин зміг провести в останню путь свого земляка. Без сина лишилася мати, без батька син. Але буде пам’ять про те, як гідно, без щонайменшого страху українській воїн сприймає свою смерть заради Батьківщини”.
Олександр Ігорович Мацієвський народився 10 травня 1980 року в Молдові, куди за розподіленням була направлена його мати Парасковія Михайлівна. Вона працювала технологом на Кишинівській взуттєвій фабриці. Саме там Олександр згодом закінчив середню школу й електротехнічний коледж. Потім родина повернулася до Ніжина, на Батьківщину.
До лютого 2022 року Олександр працював за фахом. З першого дня повномасштабної агресії, в лютому 2022-го, він пішов до Ніжинського ТЦК та СП, але не зміг відразу потрапити до війська. Він допомагав споруджувати укріплення, ніс варту на блокпосту, готував пляшки із запалювальною сумішшю і знову звертався до збірного пункту.
11 березня його було зараховано до Ніжинського батальйону територіальної оборони. Олександр старанно навчався військової справи, його призначили снайпером. У грудні, коли батальйон збирався вирушати на схід, Олександр не сказав матері, що поїде у зону активних бойових дій, бо не хотів що б вона хвилювалася. Коли він прощався з мамою, то подякував за те, що вона його народила.
Олександр Мацієвський
29 грудня він зателефонував мамі, це була їх остання розмова. Після слів Сашка: “Мамо, я ніколи не здамся у полон!” Парасковія Михайлівна зрозуміла, що син на фронті.
Надалі Олександр не дзвонив, його телефон не відповідав. І лише ввечері 7 січня прийшло повідомлення – “абонент знов на зв’язку”. Після слів побратимів, що Сашка вже немає, життя матері, Параски Михайлівни Демчук, поділилося на до і після. Згодом було опізнання рідної дитини у київському морзі, огляд кульових отворів, що обірвали життя воїна.
Вони відповідають характеру вогнестрільних поранень, яких зазнав полонений воїн на відео.
“Мати згадує: з появою у мережі відео загибелі її серце знову сколихнулось. “Це був мій Сашко, а потім дзвінок від його сина, він зі слізьми кричав: “Я бачив, як убили мого батька!” Мати твердо знає свого сина, і його вчинок, який облетів увесь світ, його чітко характеризує. Вона впевнена, що побратими помстяться за нього”, – передає пресслужба РУ Сил ТрО.
Як писала “Новинарня“, 6 березня в соцмережах почало ширитися відео з російських джерел, на якому видно як окупанти розстрілюють беззбройного чоловіка в однострої ЗСУ біля окопу. Він перед смертю затягується цигаркою, спокійно каже: “Слава Україні!”, після чого гине під вогнем з автоматичної зброї.
Кадр відео
Відео сколихнуло українські соцмережі. Тисячі користувачів та органи влади долучилися до флешмобу вшанування загиблого героя. Про відео у вечірньому відеозверненні говорив президент Зеленський.
На той час ще не відомого воїна назвали Людиною-Символом.
Ця подія стала новиною світового масштабу. Високопосадовці на Заході, аж до генсека ООН, прокоментували цей розстріл як черговий приклад воєнних злочинів російської армії в Україні.
Графіка: Нікіта Тітов
У соцмережах виникло кілька припущень щодо особи загиблого. Зокрема, припускали, що це Тимофій Шадура із Житомирщини.
Родичі цього солдата на початку лютого повідомляли про те, що військовий зник безвісти 3 лютого у районі села Залізнянське, на північ від Бахмута на Донеччині. На фото, яке виставили для розшуку, Шадура справді схожий на розстріляного полоненого на відео. Рідні підтвердили цю схожість.
Тимофій Шадура
Про те, що бійцем із вірусного відео, швидше за все, є військовослужбовець 3-го батальйону 30 омбр ЗСУ імені Костянтина Острозького Тимофій Шадура, 7 березня інформувала пресслужба військової частини. Однак “тридцятка” не стверджувала це напевно.
“За попередніми даними, загиблим є військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Тимофій Миколайович Шадура. Тимофій Шадура вважається зниклим безвісти з 3 лютого 2023 року після бойових дій в районі міста Бахмут”, – ішлося в повідомленні 30 омбр.
“Наразі тіло нашого військовослужбовця знаходиться на тимчасово окупованій території. Остаточне підтвердження щодо особи буде встановлено після повернення тіла та проведення відповідних експертиз”, – додала бригада.
Інформацію від 30 омбр поширили також пресслужба Генштабу ЗСУ та Командування Сухопутних військ.
Командир 30-ї окремої механізованої бригади Володимир Сіленко у коментарі “Суспільному” засвідчив, що в їхній в/ч служив Тимофій Шадура, який імовірно є тим військовим, якого росіяни розстріляли після слів “Слава Україні”. Але, за словами Сіленка, “ми офіційно ще не можемо підтвердити особистість, тому що є сумніви, навіть, у його близьких. На жаль, ті хто був поруч з ним, загинули або в тяжкому стані в шпиталях. Сестра, яка бачила відео та фото, і то невпевнено каже: так це він…” – зазначив комбриг.
Тіло загиблого, на жаль, знаходиться на непідконтрольній нашим військам території, сказав командир бригади.
“Експертиза ДНК буде проводитися після евакуації тіла, коли це стане можливим. Така людина, під таким іменем, ім’ям і по батькові, служила в нашій бригаді в 3-му батальйоні. Але підтвердити особу на 100% важко, більше у нас інформації поки немає. Більше, ніж я вам сказав, ніхто інформацію не дасть, тому що працює поліція”, – додав Сіленко.
Зображення розстріляного бійця, оброблене і покращене комп’ютерною програмою
Олександр Мацієвський. Фото з ФБ Юрія Бутусова
У свою чергу журналіст Юрій Бутусов провів власне розслідування та в дописі 7 березня стверджував, що загиблий із відео – не Шадура, а боєць 163-го батальйону 119-ї окремої бригади ТрО Чернігівської області з Ніжина Олександр Мацієвський.
Бутусов написав у фейсбуці: “30 грудня з самого ранку рота вогневої підтримки, в якій Олександр Мацієвський мав посаду снайпера, зайняла позиції в районі міста Соледар Донецької області. Вони мали вийти на лінію зіткнення, закріпитись та втримати лісопосадку, щоб прикрити напрямок, на якому вже не було наших військ. Ворог був близько, але інформації де знаходився противник у підрозділу не було, треба було діяти швидко, щоб врятувати наші війська у Соледарі.
Сюжет “Суспільного Чернігів”, у якому мати Параска підтверджує, що впізнала загиблого сина на відео:
Щодо ідентифікації Мацієвського як воїна на “розстрільному” відео, то Бутусов додає: є характерна прикмета Олександра – закритий пластирем забій над правою бровою. Мацієвський отримав забій приблизно за два тижні до загибелі.
Також прикметою є зелений шеврон ЗСУ, який подарував бійцеві його командир взводу. Він має особливості, оскільки робився на замовлення.
“Ключовим фактом є посмертна судово-медична експертиза, яка була зроблена перед похованням Олександра у лютому. На фото з моргу, яке я отримав, чітко видно кульові отвори у тих місцях, де влучали кулі на відео”, – додав журналіст.
ДОПОВНЕНО. 12 березня в результаті розслідування та експертизи CБУ остаточно підтвердила особу героя: це Олександр Мацієвський.
Того ж дня президент Володимир Зеленський посмертно надав звання Героя України Олександру Мацієвському.
Читайте також:
“І мільйони відповідатимуть “Героям слава”: Зеленський заговорив словами Бандери, коментуючи відео з розстрілом полоненого
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
