Пряма участь Білорусі у війні є малоймовірною, мобілізація підігріває расизм і ксенофобію в Росії, – ISW

Хоча Білорусь продовжує надавати армії РФ свою територію та повітряний простір, її вступ у війну на боці Росії залишається малоймовірним.

Про це у своєму новому зведенні за підсумками 18 жовтня пише американський Інститут вивчення війни.

18 жовтня Генштаб України повідомив, що Білорусь, як і раніше, дозволяє Росії використовувати білоруську військову інфраструктуру та свій повітряний простір для ракетних, авіаційних ударів по Україні та запусків дронів-камікадзе.

Однак коментуючи кадри переміщення військової техніки РФ територією Білорусі, ISW підтверджує свої попередні оцінки, що Білорусь продовжуватиме участь у війні як союзник Росії, але без прямої участі білоруських збройних сил у бойових діях.

“Армія РФ майже напевно надто деградувала, щоб найближчими місяцями знову відкрити північний фронт проти України з території Білорусі”, — констатують аналітики ISW.

На їхню думку, прихована мобілізація під виглядом навчань у Білорусі, найімовірніше, є спробою президента Білорусі Олександра Лукашенка продемонструвати свою підтримку Володимиру Путіну, а не реальним показником можливої участі білоруських військових у війні Україні.

18 жовтня російські війська здійснили обмежену наземну атаку на півночі Харківської області.
За оцінками ISW, цей факт дозволяє припустити, що РФ, ймовірно, зберігає територіальні претензії на Харківську область, попри величезні втрати під час нещодавнього контрнаступу ЗСУ. Український Генштаб повідомив, що українські війська відбили атаку росіян на Огірцеве, населений пункт в 2 км на південь від міжнародного кордону та приблизно в 50 км на північний схід від Харкова.

“Природа цього обмеженого вторгнення незрозуміла, проте воно може свідчити про те, що російські війська продовжують наступальні операції поблизу кордону. Враховуючи нинішній стан російських наступальних можливостей в Україні, які постійно погіршуються, малоймовірно, що російські війська досягнуть якихось успіхів у цьому районі”, — вважають експерти ISW.

Інститут вивчення війни також продовжує спостерігати за тим, як оголошена Володимиром Путіним мобілізація в Росії провокує соціальні розколи та дедалі більшу маргіналізацію етнічних меншин.

Так, розстріл мобілізованих на полігоні в Білгородській області, ймовірно спровокований етнічною та релігійною суперечкою, призвів до того, що російський інформаційний простір вибухнув «затятою ксенофобською риторикою щодо мігрантів з Центральної Азії та інших периферійних соціальних груп».

18 жовтня голова партії Справедлива Росія Сергій Миронов опублікував розгорнуту та ксенофобну критику міграційної політики Росії, заявивши, що мобілізація нібито виявила системні тріщини в російській імміграційній системі. Він звинуватив військових комісарів у тому, що вони допускають до лав Збройних сил РФ людей, які нібито “становлять загрозу для безпеки Росії”, а також у тому, що військкомати активно набирали вихідців із Середньої Азії. Миронов також запропонував запровадити мораторій на надання російського громадянства громадянам Таджикистану. “Заклики Миронова до імміграційної реформи демонструють ту роль, яку, ймовірно, відіграла часткова мобілізація в каталізації етнічного розколу, расизму та ксенофобії всередині Росії, особливо щодо етнічних меншин”, – переконані експерти ISW.

У своєму зведенні Інститут також згадує, що нинішні та колишні чиновники США підтвердили New York Times більш ранні припущення про те, що представники іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) були доставлені в окупований Росією Крим. Там вони допомагають російським військовослужбовцям використовувати іранські дрони-камікадзе, «сприяючи в такий спосыб ймовірним воєнним злочинам Росії». Ще 12 жовтня ISW озвучувала версію про те, що іранський персонал, привезений РФ на окуповані території в Україні, ймовірно, являв собою сили КВІР. New York Times при цьому вказує, що залишається незрозумілим, чи керують іранські інструктори безпілотниками самі, чи навчають цього російські війська.