Закон США про ленд-ліз вступив у силу: про що він

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук нагадав, що з 1 жовтня набув чинності американський закон про ленд-ліз для України.

“Сьогодні вступив у силу закон США про ленд-ліз для України. А значить – більше зброї різної та якісної. Україна неодмінно поверне собі всі свої території”, – написав Стефанчук у твіттері.

Передісторія

6 квітня 2022 року законопроєкт The Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022 (“Акт про ленд-ліз на захист української демократії”) одностайно підтримав Сенат США. Наступним мав бути розгляд у Палаті представників, але вона планово пішла на великодні канікули.

Палата представників Конгресу США ухвалила закон про ленд-ліз для України 28 квітня. “За” проголосували 417 конгресменів, “проти” – лише 10.

Президент США Джо Байден  підписав закон у символічний день 9 травня.

Під час підписання були присутні, зокрема, віцепрезидент Камала Гарріс та член Палати представників від Республіканської партії Вікторія Спартц – перша в історії етнічна українка, обрана до Конгресу США, яка пізніше спричинила скандал навколо постачання американської зброї  Україну та відповідальності керівника ОП Андрія Єрмака.

Втілення закону мало початися з новим фінансовим роком у США, тобто з 1 жовтня.

Паралельно з цим відбувалося і відбувається безкоштовне надання Сполученими Штатами зброї України.

Про що закон

Ленд-ліз (від “позичати”, “орендувати”) – програма, завдяки якій Сполучені Штати постачали своїм союзникам боєприпаси, техніку, пальне, продовольство та іншу допомогу під час Другої світової війни.

Закон був прийнятий у березні 1941 року, а закінчив діяти у вересні 1945-го. Його схвалення вважалося переломним моментом у конфлікті, оскільки дозволяло передавати зброю європейським союзникам без процедурних перешкод.

Загалом США тоді надали союзникам допомоги на 50,1 млрд доларів (близько 700 млрд у наш час). Великій Британії надійшла допомога на 31,4 млрд доларів, СРСР – на 11,3 млрд, Франції – на 3,2 млрд, Китаю – на 1,6 млрд, іншим союзникам – на 2,6 млрд.
Платити за постачання під час війни не треба було. Після закінчення війни союзники могли або повернути вцілілу техніку або розплатитися за неї. Оскільки закон про ленд-ліз передбачав списання використаної військової техніки, то США брали оплату лише за цивільні поставки – вантажівки, залізничний транспорт тощо.

За схожою схемою діє новий законопроєкт про ленд-ліз для України. Він був підготовлений у Сенаті США ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у січні 2022 року.

Зареєстрував його сенатор-республіканець Джон Корнін, співавторами законопроєкту стали республіканець Роджер Вікер, демократи Бенджамін Кардін та Джин Шахін. Пізніше до розробки документа приєдналися ще 13 республіканців, чотири демократи та один незалежний сенатор.

Колишній посол у США Валерій Чалий так пояснював у статті для “Європейської правди”:

По-перше, запроваджується особливий режим (винятки зі звичайного експортного законодавства США) щодо постачання озброєнь та обладнання. Тобто вирішили, що треба поставити систему Х – і вона поїхала в Україну. Без додаткових узгоджень регуляторними органами.

Винятковий режим хочуть запровадити не лише для України, яка постраждала від вторгнення Російської Федерації, а й для країн Східної Європи, яким загрожує потенційне російське вторгнення, щоб допомогти зміцнити їхню обороноздатність та спроможність захистити цивільне населення.

По-друге, йдеться про особливі умови постачання. Озброєння, військову техніку чи обладнання не треба буде купувати з оплатою “вже зараз”. Йдеться про її надання або з відстроченою оплатою у вигляді позики, або про оренду, з поверненням. Що так, що так – йдеться про вигідні умови.

По-третє, на відміну від попередніх постачань, нинішнє рішення не фіксує конкретні типи і види озброєння. Натомість законопроєкт визначає рамкові умови постачання, які будуть застосовані до дуже широкого переліку техніки.

У тому числі можливо буде постачати:
а) будь-яку зброю, системи озброєння, боєприпаси, літаки, судна, катери або інше військове обладнання;
б) будь-яке майно, устаткування, товари, матеріали, обладнання, які використовуються для здійснення військових продажів;
в) інструменти, матеріали, які необхідні для виробництва, ремонту, обслуговування, конструювання, транспортування, експлуатації або використання будь-якого обладнання, що перелічене вище.

Попри зроблений в законопроєкті акцент щодо цілей захисту насамперед цивільного населення, обмежень щодо постачання суто оборонних озброєнь немає. По суті, під новий механізм підпадатиме не лише оборонна, а майже вся неядерна зброя.

По-четверте, і це ключове. Останнє слово щодо кожного постачання залишається за Байденом.

Президент США має впровадити прискорені процедури для забезпечення своєчасної доставки зброї та техніки, які надаються відповідно до цього закону, визначивши їх не пізніше як через 60 днів з дня набрання чинності цим законом. Президент встановлює прискорені процедури передачі зброї та техніки або обладнання, які надаються у вигляді позики або оренди Україні за відповідною угодою. На практиці це працюватиме приблизно так:
Україна відчуває потребу в певній зброї – передає інформацію про це у Вашингтон – і якщо Білий дім на це згідний, зброя їде до Європи.

Читайте також:
Зброя за ленд-лізом прибуде у липні-вересні – Данілов

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна

[sendpulse-form id="91944"]