Байден підписав закон про ленд-ліз для України

доповнено

Президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз, що має наблизити перемогу України над російським агресором.

Про це повідомила прес-асистентка Білого дому Ангела Перес.

“Акт щодо ленд-лізу задля захисту української демократії – підписано”, – розповіла вона у твіттері після 22-ї години за київським часом.

Під час підписання були присутні, зокрема, віцепрезидент Камала Гарріс та член Палати представників від Республіканської партії Вікторія Спартц – перша в історії етнічна українка, обрана до Конгресу США.

“Ми підтримуємо Україну. Ці кроки є витратними, але ховатися від агресії ще дорожче. Така програма була минулого разу під час Другої світової війни. Зараз Європа потребує ще більше нашої допомоги”, – прокоментував Джо Байден, якого цитує “Радіо Свобода”.

Нагадаємо, 28 квітня Палата представників США схвалила законопроєкт про ленд-ліз, який дозволить більш ефективно надсилати зброю, боєприпаси та обладнання в Україну.

Документ, відомий як “Закон про ленд-ліз про оборону демократії України від 2022 року”, прискорить передачу в Україну важливого військового обладнання та інших критичних поставок за рахунок скорочення бюрократичної тяганини. Він дозволяє де-факто дарувати обладнання з положеннями, які передбачають, що країни-одержувачі виплатять їх вартість США пізніше.

Символічно, підписання закону було призначене та сталося в день 9 травня – головного ідеологічного свята РФ.

Аналогічна програма працювала саме під час Другої світової війни і допомогла союзникам здолати гітлерівську Німеччину.

Про що закон

Ленд-ліз (від “позичати”, “орендувати”) – програма, завдяки якій Сполучені Штати постачали своїм союзникам боєприпаси, техніку, пальне, продовольство та іншу допомогу під час Другої світової війни.

Закон був прийнятий у березні 1941 року, а закінчив діяти у вересні 1945-го. Його схвалення вважалося переломним моментом у конфлікті, оскільки дозволяло передавати зброю європейським союзникам без процедурних перешкод.

Загалом США тоді надали союзникам допомоги на 50,1 млрд доларів (близько 700 млрд у наш час). Великій Британії надійшла допомога на 31,4 млрд доларів, СРСР – на 11,3 млрд, Франції – на 3,2 млрд, Китаю – на 1,6 млрд, іншим союзникам – на 2,6 млрд.
Платити за постачання під час війни не треба було. Після закінчення війни союзники могли або повернути вцілілу техніку або розплатитися за неї. Оскільки закон про ленд-ліз передбачав списання використаної військової техніки, то США брали оплату лише за цивільні поставки – вантажівки, залізничний транспорт тощо.

За схожою схемою діє новий законопроєкт про ленд-ліз для України. Він був підготовлений у Сенаті США ще до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, у січні 2022 року.

Зареєстрував його сенатор-республіканець Джон Корнін, співавторами законопроєкту стали республіканець Роджер Вікер, демократи Бенджамін Кардін та Джин Шахін. Пізніше до розробки документа приєдналися ще 13 республіканців, чотири демократи та один незалежний сенатор.

Колишній посол у США Валерій Чалий так пояснював у статті для “Європейської правди”:

По-перше, запроваджується особливий режим (винятки зі звичайного експортного законодавства США) щодо постачання озброєнь та обладнання. Тобто вирішили, що треба поставити систему Х – і вона поїхала в Україну. Без додаткових узгоджень регуляторними органами.

Винятковий режим хочуть запровадити не лише для України, яка постраждала від вторгнення Російської Федерації, а й для країн Східної Європи, яким загрожує потенційне російське вторгнення, щоб допомогти зміцнити їхню обороноздатність та спроможність захистити цивільне населення.

По-друге, йдеться про особливі умови постачання. Озброєння, військову техніку чи обладнання не треба буде купувати з оплатою “вже зараз”. Йдеться про її надання або з відстроченою оплатою у вигляді позики, або про оренду, з поверненням. Що так, що так – йдеться про вигідні умови.

По-третє, на відміну від попередніх постачань, нинішнє рішення не фіксує конкретні типи і види озброєння. Натомість законопроєкт визначає рамкові умови постачання, які будуть застосовані до дуже широкого переліку техніки.

У тому числі можливо буде постачати:
а) будь-яку зброю, системи озброєння, боєприпаси, літаки, судна, катери або інше військове обладнання;
б) будь-яке майно, устаткування, товари, матеріали, обладнання, які використовуються для здійснення військових продажів;
в) інструменти, матеріали, які необхідні для виробництва, ремонту, обслуговування, конструювання, транспортування, експлуатації або використання будь-якого обладнання, що перелічене вище.

Попри зроблений в законопроєкті акцент щодо цілей захисту насамперед цивільного населення, обмежень щодо постачання суто оборонних озброєнь немає. По суті, під новий механізм підпадатиме не лише оборонна, а майже вся неядерна зброя.

По-четверте, і це ключове. Останнє слово щодо кожного постачання залишається за Байденом.

Президент США має впровадити прискорені процедури для забезпечення своєчасної доставки зброї та техніки, які надаються відповідно до цього закону, визначивши їх не пізніше як через 60 днів з дня набрання чинності цим законом. Президент встановлює прискорені процедури передачі зброї та техніки або обладнання, які надаються у вигляді позики або оренди Україні за відповідною угодою. На практиці це працюватиме приблизно так:
Україна відчуває потребу в певній зброї – передає інформацію  про це у Вашингтон – і якщо Білий дім на це згідний, зброя їде до Європи.

Читайте також:
День перемоги: американські гаубиці М777 калібру 155-мм вже почати бити росіян на Донбасі. ВІДЕО

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".